АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Амінокислотний склад вірусних білків

Особливості білків і нуклеїнових кислот вірусів

ПЛАН

1. Амінокислотний склад вірусних білків.

2. Загальні властивості вірусних білків.

3. Особливості складу і будови НК вірусів.

4. Вірусні РНК і ДНК.

Амінокислотний склад вірусних білків

Першими були очищені віруси, які мали дуже просту будову. Наприклад, вірус тютюнової мозаїки, частина якого складається з однієї молекули РНК і поліпептидного ланцюга одного типу.

Внаслідок накопичення нових даних стало зрозуміло, що існують віруси з більш складними оболонками, які побудовані з ряду різних білків. Раніше за всіх складні капсиди були знайдені у бактеріофагів, в яких є ще додаткові елементи (відростки) для прикріплення до бактеріальних клітин. Допускали, що всі білки віріонів є "структурними", а ферментативну активність віріонів пояснили домішками клітинних білків. Відростки бактеріофагів, які скорочуються за рахунок розщеплення АТФ, розглядали як виняток з правила, як і присутність нейрамідази в оболонці вірусу грипу.

Білки всіх відомих вірусів побудовані зі звичайних амінокислот, які належать до природного L-ряду. Д-амінокислот у складі вірусних частинок не знайдено. Співвідношення амінокислот у вірусних білках досить близьке до такого співвідношення у білках тварин, рослин і бактерій.

Досліджують структуру вірусних білків у відповідності з загальними принципами хімічного аналізу білків взагалі, і це зводиться до ідентифікації амінокислот, встановлення їх складу і визначення С і N-кінцевих амінокислот у поліпептидних ланцюгах.

Вірусні білки не містять великої кількості основних амінокислот (аргініну, лізину, гістидину), тобто не належать до групи білків типу гістонів і протамінів з яскраво вираженими властивостями. Не враховуючи нейтральних амінокислот, можна сказати, що у вірусних білках переважають кислі дикарбонові кислоти.

Наприклад, білок ВТМ містить на 8000 більше кислих груп, аніж основних. Ізоелектричні точки всіх вивчених донині вірусів розміщені у кислій зоні рН. Єдиним винятком із цього правила є вірус широкої крапковості бобів і вірус мозаїки костриці, ізоелектрична точка яких лежить у зоні рН 9 і 7,9 відповідно.

Мутація, якщо вона не зачіпає білків вірусів може виражатися або у простій зміні послідовності амінокислот, або у зміні їх кількісних співвідношень, або у ступені амідування. Однак у будь-якому випадку є якісь структурні зміни білка, які є фенотипічним вираженням генетичної детермінанти - нуклеїнові кислоти вірусної частинки.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 413 | Нарушение авторских прав