АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Одержання і використання амінокислот

Прочитайте:
  1. АМІНОКИСЛОТИ ТА БІЛКИ
  2. Амінокислотний склад вірусних білків
  3. В подальшому лікування опіків проводиться відкритим (безпов’язочним) методом, або закритим методом з використанням пов’язок.
  4. Використання газовивідної трубки
  5. Використання голодування з метою оздоровлення
  6. Використання гормонів та біологічно активних речовин в рибному господарстві
  7. Використання курячих ембріонів різного віку для культивування вірусів
  8. ВИКОРИСТАННЯ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КЛІЗМИ
  9. ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ТЕРАПІЇ
  10. Використання міхура із льодом, газовивідної трубки, грілки під час догляду за хворими.

 

Існує декілька способів одержання амінокислот. При виробництві амінокислот можуть бути використані відходи м”ясопереробної промисловості (відходи обробки тваринної сировини, кров і т.д.), яєчний білок, казеїн молока, клейковина пшениці, соєвий шрот і т.і. При переробці цієї сировини всі амінокислоти переходять у гідролізат, і для виділення окремих амінокислот необхідна складна багатостадійна очистка. Крім того, сама сировина вважається дефіцитною і дороговартісною, тому амінокислоти мають високу собівартість.

Хімічний синтез амінокислот досить ефективний, але його недоліком є утворення в процесі синтезу суміші із біологічно активної L-форми і D-ізомеру амінокислоти. D-форма являється баластом, так як не засвоюється тваринами і людиною, а деякі D-форми амінокислот володіють токсичними властивостями. Розділення ізомерів – дороговартісна і трудомістка процедура. Синтетичним способом виробляється незамінна амінокислота метіонін.

В даний час велику частину амінокислот виробляють за допомогою мікробного синтезу, причому мікроорганізми синтезують тільки L-форму. Це значно полегшує виділення і очищення амінокислот і дозволяє отримувати препарати з низькою собівартістю. Мікроорганізми, створюючі амінокислоти, не накопичують їх у клітці, а постійно виділяють в живильне середовище. Тому амінокислоти виділяють з фільтрату культуральної рідини.

Глутамінова кислота – перша амінокислота, отримана мікробним синтезом. Глутамінова кислота належить до замінних кислотам, володіє приємними органолептичними властивостями і знаходить саме широке застосування. Її продуцентами є бактерії, відносяться до різних родів. У промисловому виробництві використовують бактерії Corinebacterium glutamicum і Brevibacterium flavum та ін Умови надсинтезу глутамату натрію наступні. Коли Corinebacterium glutamicum росте в середовищі з меншою, ніж оптимальна, концентрації біотину (вітаміну Н), порушується синтез мембранних фосфоліпідів, в результаті чого глутамат натрію проходить через мембрану і накопичується в культуральній рідині. Те ж саме відбувається при додаванні в живильне середовище пеніциліну: цей антибіотик пригнічує синтез клітинної стінки і тим самим сприяє виділенню амінокислоти.

Лизин образуют многие микроорганизмы: бактерии, актиномицеты, сине-зеленые водоросли, некоторые виды микроскопических грибов. В нашей стране в качестве продуцентов лизина используют бактерии родов Corinebacterium (C. glutamicum), Micrococcus, Brevibacterium. Питательной средой является меласса или уксусная кислота.

Триптофан образуют микроорганизмы бактериального и грибного происхождения: Aerobacter, Bacillus, Escherichia (E. coli), Sacсharomyces (S. сerevisiae), Candida и другие. Наиболее активные продуценты L-триптофана – представители рода Micrococcus, Candida utilis, Bacillus subtilis.

Основными потребителями аминокислот являются сельское хозяйство и пищевая промышленность. Аминокислоты, чаще всего лизин, используют в качестве обогатителя пищевых продуктов растительного происхождения для повышения их питательной ценности и для сбалансирования пищи по незаменимым аминокислотам.

Некоторые аминокислоты используют в качестве приправ, так как они обладают определенными вкусовыми свойствами и могут сообщать продукту приятные аромат и вкус. Большое распространение имеет глутаминовая кислота и ее натриевая соль (глутамат натрия), которая является эффективным усилителем вкуса мясных и овощных блюд. Данную аминокислоту добавляют во многие продукты при консервировании, замораживании и длительном хранении. Растет спрос на глицин и аланин, которые также применяют в качестве приправ.

Многие аминокислоты обладают оригинальным вкусом и участвуют в образовании вкусовых особенностей пищевых продуктов. Например, аспарагиновая и глутаминовая кислоты, кислые на вкус, в нейтральных растворах имеют очень приятный оригинальный вкус, глицин обладает характерным вкусом «освежающей» сладости, которая по интенсивности близка к сахарозе.

Особый интерес представляет подсластитель аспартам, молекулу которого образуют 2 аминокислоты – фенилаланин и аспарагиновая кислота. Эти аминокислоты синтезируются микробиологическим путем, а аспартам из этих мономеров – с помощью ферментов. Сладость аспартама в 200 раз превышает сладость сахара.

Многие аминокислоты: лизин, аланин, пролин, валин и другие - могут снимать неприятные запахи и используются в качестве дезодорантов пищевых продуктов.

Для улучшения органолептических показателей мясных продуктов, придания им специфического приятного вкуса и аромата используют цистин, лизин, гистидин. Цистеин и цистин с глутаматом натрия создают имитацию запаха и вкуса мяса, что используется при приготовлении приправ. Цистеин, кроме того, используется для создания пористой структуры хлеба. Добавка к порошковому молоку гистидина и триптофана снимает неприятный «окисленный» привкус.

При температуре 100-120 °С и сильнощелочной реакции некоторые аминокислоты взаимодействуют с сахарами и образуют пищевые красители, которые обладают антиокислительным действием.

Таким образом, самые различные аминокислоты находят широкое применение во многих отраслях пищевой промышленности, повышая питательную ценность пищевых продуктов, участвуя в улучшении их органолептических показателей и повышая их стабильность при длительном хранении.

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 570 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)