Зміст навчального матеріалу.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
«Затверджено»
на методичній нараді
кафедри педіатрії № 1
Завідувач кафедри
Професор О.В. Тяжка ____________
«____» ___________________ 200 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ
Навчальна дисціпліна
| педіатрія
| Модуль №
|
| Змістовний модуль
|
| Тема заняття №13
| Функціональні та органічні захворювання стравоходу та шлунку у дітей (гастроезофагальний рефлюкс, дуоденогастральний рефлюкс, функціональна диспепсія, гастроезофагорефлюксна хвороба, гастродуоденіт, виразкова хвороба шлунка і ДПК)
| Курс
|
| Факультет
| Медичний
|
Київ 2008
Конкретні цілі
· знати вікові анатомо - фізіологічні особливості будови травної системи
· аналізувати причини та механізми виникнення функціональних та органічних захворювань органів гастродуоденальної зони у дітей.
· навчитися діагностувати найбільш поширені функціональні та органічні захворювання органів гастродуоденальної зони у дітей.
· знати класифікацію функціональних та органічних захворювань органів гастродуоденальної зони у дітей.
· вміти оцінити результати лабораторно-інструментального обстеження функціональних та органічних захворювань органів гастродуоденальної зони у дітей.
· вміти складати план лікування та реабілітаційних заходів при функціональних та органічних захворюваннях органів гастродуоденальної зони у дітей.
Базовий рівень підготовки
Назви попередніх дисциплін
| Отримані навички
| 1. Нормальна анатомія
| Знання анатомічних особливостей будови органів системи травлення.
| 2. Нормальна фізіологія
| Знання основних фізіологічних процесів, що відбуваються в системі травлення: а) механізми регуляції секреторного процесу;
б) механізми гастропротекції; в) механізми регуляції моторики шлунка та 12-палої кишки.
| 3. Біологія та генетика
| Значення генетичних факторів успадкування схильності до формування порушення функції органу чи системи.
| 4. Основи догляду за дітьми
| Застосовувати знання по організації харчування здорових дітей раннього віку; вміти правильно організувати харчування хворих дітей; знати лікувальні столи.
| 5. Гістологія
| Знання гістологічної будови органів системи травлення.
| 6. Пропедевтична терапія та педіатрія
| Знання відповідної методики обстеження органів шлунково-кишкового тракту.
|
Зміст навчального матеріалу.
До функціональних порушень органів гастродуоденальної зони відносять: функціональний гастроезофагеальний рефлюкс (ФГЕР), дуоденогастральний рефлюкс (ДГР) і функціональну диспепсію (ФД).
Функціональний гастроезофагеальний рефлюкс – це закид шлункового вмісту у стравохід, у результаті функціональної недостатності нижнього стравохідного сфінктеру, що не приводить до формування рефлюкс- езофагіту. Основним клінічним симптомом ФГЕР є відрижка повітрям або їжею.
Клініко-діагностичні критерії гастро-езофагеального рефлюксу:
•зустрічається у абсолютно здорових дітей дошкільного і шкільного віку
• відрижка відзначається відразу після прийому їжі і характеризується невисокою частотою (не більше 20-30 епізодів на добу і незначною тривалістю (не більше 20 сек.)
• відсутність печії, дисфагії, одинофагії
Діагностика. При ФГДС обстеженні відмічають не змикання нижнього стравохідного сфінктеру, мимовільну регургітацію шлункового вмісту в стравохід, відсутність запальних змін слизової оболонки стравоходу. За даними добового рН- моніторінгу – кількість рефлюксів менше 50, рН стравоходу 4,0, що відповідає фізіологічному стану секреторної функції стравоходу.
Профілактика трансформації ФГЕР в гастроезофагеальну рефлексну хворобу полягає:
1) дотримання режиму харчування: часті прийоми їжі, невеликі за об’ємом
2) виключення із раціону харчування продуктів, що знижують тонус нижнього стравохідного сфінктеру: жири, томати, шоколад, часник, цибулю, оцет, цитрусові
3) не застосовувати лікарські препарати: холінолітики, седативні, снодійні засоби, в-адреноблокатори, антагоністи Са, теофілін, простагландини, які також знижують тонус нижнього стравохідного сфінктеру.
Функціональна диспепсія– це симптомокомплекс, що включає в себе біль, дискинетичні прояви, локалізовані в пілородуоденальній області, при якому в процесі обстеження пацієнта не вдається виявити яке-небудь органічне захворювання.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 338 | Нарушение авторских прав
|