АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Шифр МКХ К. 02.0 - 02.9 Середній карієс постійних зубів

Прочитайте:
  1. C. карієс зубів
  2. IУ. ДОВГАСТИЙ МОЗОК. СЕРЕДНІЙ
  3. M9язи стегна поділяють на три відділи: передній, задній і присередній.
  4. Анатомічна будова зубів різцевої групи верхньої і нижньої щелепи.
  5. В результаті всіх цих процесів відбувається пошкодження зуба і утворення у ньому порожнин. Пізніше карієс ускладнюється запаленням пульпи зуба – пульпітом.
  6. Вводять вказівний і середній пальці й розривають ними оболонки напруженого під час перейм плодового
  7. Захворювання зубів і порожнини рота
  8. Отримання анатомічного відбитку гіпсом при повній відсутності зубів.
  9. Охарактеризуйте будову ротової порожнини та зубів.
  10. Поняття і параметри виробничої функції. Сукупний, середній та граничний продукт.

Клінічна форма – середній карієс постійних зубів, гострий перебіг

Критерії діагностики:

Клінічні:

- скарги на незначний біль, а частіше відчуття оскоми в зубі, які виникають від хімічних подразників і швидко проходять після припинення їх дії

- можливий короткочасний біль від температурних та механічних подразників, частіше в місці локалізації дефекту

- наявність крейдоподібного кольору плями з каріозним дефектом у її центрі на поверхні зуба, частіше в ретенційних пунктах (місцях ретенції залишків їжі): фісурах, ямках жувальної та інших поверхонь зубів, пришийковій ділянці

- поява крейдоподібного кольору плями і каріозного дефекту твердих тканин зуба відмічається через деякий час після прорізування зуба

- в ділянці крейдоподібного кольору ураження емалі виявляється неглибокий дефект - каріозна порожнина, яка розміщена у межах плащового дентину, краї дефекту нерівні крейдоподібного кольору

- каріозна порожнина має вузький вхідний отвір, найбільшу ширину біля емалево-дентинного з’єднання і поступово звужується у напрямку до пульпи

- при зондуванні відмічається шорсткість, розм’якшення емалі, розм’якшений дентин, який вистилає каріозну порожнину сіро-білого або жовтуватого кольору, рідше він дещо пігментований

- розм’якшений дентин може мати хрящеподібну консистенцію і зніматися інструментом (екскаватором) пластами

- зондування каріозної порожнини мало болісне за винятком стінок в ділянці емалево-дентинного з’єднання

- реакція на перкусію - безболісна

- температурна проба: біль від холодного (води), що зникає відразу після усунення подразника

Допоміжні діагностичні критерії:

- рентгенографія: наявність каріозної порожнини у твердих тканинах коронки зуба

- визначення порогу больової електрозбудливості пульпи (методом електроодонтодіагностики): вона реагує больовим відчуттям на силу струму 6-12 мкА

 

Лікування:

Місцеве лікування:

- проведення професійної гігієни порожнини рота

- навчання пацієнта раціональній індивідуальній гігієні порожнини рота

- індивідуальний підбір засобів гігієни порожнини рота та зубної щітки

- призначення лікувально-профілактичних зубних паст, що містять кальцій, фториди, мінеральні речовини; сольових паст тощо

- місцеве знеболювання (анестетики)

- препарування каріозної порожнини;

- при локалізації каріозної порожнини на вестибулярній поверхні фронтальних зубів і премолярів її пломбують композитами, компомерами, склоіономерними, силікатними цементами

- при локалізації каріозної порожнини на жувальній поверхні молярів: препарування та пломбування каріозної порожнини діаметром до 2 мм амальгамою, композитом, компомером чи склоіономерним цементом

- якщо площа каріозного ураження більша 2 мм – препарування та пломбування усіх фісур жувальної поверхні моляра

- при пломбуванні композитами хімічної полімеризації, силікатними цементами та амальгамою обов’язково ізолююча прокладка - із фосфат-цементу або склоіономерного цементу

- покриття інших зміненого кольору ділянок фісур жувальної поверхні молярів герметиком

- при наявності значної кількості каріозних плям і дефектів емалі - ремінералізуюча терапія з використанням препаратів фтору, кальцію, ремінералізуючих розчинів, фторвмісних лаків тощо

- герметизація (неінвазивна, інвазивна) фісур жувальних зубів (цементами, герметиками хімічної та світлової полімеризації)

- електрофорез препаратів фтору: 1-2% розчин натрію фториду тощо (5-6 сеансів)

- електрофорез препаратів кальцію: 10% розчин кальцію глюконату, кальцію хлориду, 2,5% розчин гліцерофосфату кальцію (5-6 сеансів)

- електрофорез ремінералізуючих препаратів типу “Ремодент”.

Загальне лікування:

- нормалізація дієти з обмеженням вживання легкозасвоюваних вуглеводів (не більше 30 г цукру на добу)

- у разі необхідності (наприклад, вагітним) призначення комплексних препаратів кальцію, фтору, мікроелементів, вітамінів (курс 30 днів, 2 курси на рік)

Рекомендації пацієнтам:

- по раціональній гігієні порожнини рота і методиці чищення зубів

- по призначенню індивідуальних засобів гігієни (зубні щітки середньої жорсткості, флоси);

- по призначенню лікувально-профілактичних паст, що містять фториди, солі кальцію та мінеральні солі

 

Профілактика рецидивів:

- диспансерний нагляд у стоматолога (не рідше одного разу на рік), у разі декомпенсованого перебігу карієсу - частіше

 

Можливі результати:

1). У разі ефективності проведеного лікування – пломба повністю заповнює каріозний дефект, при зондуванні не відмічається щілини між пломбою і твердими тканинами зуба. Відновлені форма, функція та косметичні якості зуба. Відмічається стабілізація каріозного процесу, відсутність ознак вторинного карієсу.

2). У разі неефективності проведеного лікування – виникнення каріозної порожнини у межах емалі (вторинний середній карієс) або подальше прогресування каріозного процесу (виникнення глибокого карієсу); виникнення нових вогнищ каріозного ураження на інших зубах. Можливе виникнення запалення пульпи (пульпіт) або періодонта (періодонтит).

 

Критерії ефективності лікування:

Стабілізація каріозного процесу, збереження пломби протягом тривалого часу, відновлення форми, функції та косметичних якостей зуба.

 


Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 379 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)