АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Шифр МКХ К. 02.0 - 02.9 Глибокий карієс постійних зубів. Клінічна форма –глибокий карієс постійних зубів, гострий перебіг

Прочитайте:
  1. C. карієс зубів
  2. Анатомічна будова зубів різцевої групи верхньої і нижньої щелепи.
  3. В результаті всіх цих процесів відбувається пошкодження зуба і утворення у ньому порожнин. Пізніше карієс ускладнюється запаленням пульпи зуба – пульпітом.
  4. Захворювання зубів і порожнини рота
  5. Отримання анатомічного відбитку гіпсом при повній відсутності зубів.
  6. Охарактеризуйте будову ротової порожнини та зубів.
  7. Постійних зубів
  8. Середні терміни прорiзування постійних зубiв
  9. ТЕМА 12. Патологічне стирання твердих тканин зубів. Етіологія, патогенез. Клінічні форми. Діагностика.
  10. ТЕМА 13. Генералізована форма патологічного стирання твердих тканин зубів. Ортопедичні методи лікування.

Клінічна форма – глибокий карієс постійних зубів, гострий перебіг

Критерії діагностики:

Клінічні:

- скарги на біль, а частіше відчуття оскоми в зубі, які виникають від хімічних подразників і швидко проходять після припинення їх дії

- можливий короткочасний біль від температурних та механічних подразників, частіше в місці локалізації каріозного дефекту

- наявність каріозної порожнини на різних поверхнях зуба, частіше в ретенційних пунктах (місцях ретенції залишків їжі): фісурах, ямках жувальної, контактних та інших поверхонь зубів, пришийковій ділянці

- поява каріозної порожнини у твердих тканин зуба відмічається через деякий час після прорізування зуба

- каріозна порожнина розміщена у межах навколопульпарного дентину з навислими краями емалі

- в ділянці крейдоподібного кольору ураження емалі виявляється глибокий дефект - каріозна порожнина, яка розміщена у межах навколопульпарного дентину, краї дефекту нерівні крейдоподібного кольору

- каріозна порожнина має відносно вузький вхідний отвір, найбільшу ширину біля емалево-дентинного з’єднання і поступово розширяється у напрямку до пульпи

- при зондуванні відмічається шорсткість, розм’якшення емалі, розм’якшений дентин, який вистилає каріозну порожнину сіро-білого або жовтуватого кольору, рідше він дещо пігментований

- розм’якшений дентин може мати хрящоподібну консистенцію і зніматися інструментом (екскаватором) пластами

- при зондуванні відмічається болісність в ділянці емалево-дентинного з’єднання, а також (менш виражена) на дні порожнини в точках найбільш тонкого дентину над пульпою

- в точках проекції рогів пульпи склепіння порожнини зуба дуже тонке, дентин розм’якшений і його дуже легко проткнути зондом і поранити пульпу. Це супроводжується різким болем і появою у каріозній порожнині крапельки крові

- реакція на перкусію - безболісна

- температурна проба: різкий біль від холодного (води), що зникає відразу після усунення подразника

Допоміжні діагностичні критерії:

- рентгенографія: наявність каріозної порожнини у твердих тканинах коронки зуба

- визначення порогу больової електрозбудливості пульпи (методом електроодонтодіагностики): вона реагує больовим відчуттям на силу струму 6-12 мкА

 

Лікування:

Місцеве лікування:

- проведення професійної гігієни порожнини рота

- навчання пацієнта раціональній індивідуальній гігієні порожнини рота

- індивідуальний підбір засобів гігієни порожнини рота та зубної щітки

- призначення лікувально-профілактичних зубних паст, що містять кальцій, фториди, мінеральні речовини; сольових паст тощо

- місцеве знеболювання (анестетики)

- препарування каріозної порожнини;

- проводять антисептичну обробку каріозної порожнини теплим (36-370С) 0,02% розчином фурациліну, мікроциду, 0,5% розчином етонію, 0,01% розчином хлоргексидину біглюконату та іншими не подразнюючими антимікробними засобами

- лікування гострого глибокого карієсу проводять у два відвідування. У перше відвідування на дно каріозної порожнини накладають лікувальну прокладку і закривають порожнину тимчасовою пломбою

- лікувальні прокладки можуть бути: антибактеріальні пасти, що пригнічують мікрофлору і одонтотропні (пластикостимулюючі) пасти, які стимулюють відкладення пульпою вторинного дентину

- у разі відстроченого (через декілька місяців) лікування гострого глибокого карієсу каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою із цинк-фосфатного або склоіономерного цементу. При відсутності скарг після закінчення цього терміну (через півроку, рік) у подальшому проводять пломбування каріозної порожнини композиційними матеріалами.

- постійне пломбування каріозної порожнини проводять у друге відвідування пацієнта:

- при локалізації каріозної порожнини на вестибулярній поверхні фронтальних зубів і премолярів її пломбують композитами, компомерами, склоіономерними, силікатними цементами

- при локалізації каріозної порожнини на жувальній поверхні молярів: препарування та пломбування каріозної порожнини діаметром до 2 мм амальгамою, композитом, компомером чи склоіономерним цементом

- якщо площа каріозного ураження більша 2 мм – препарування та пломбування усіх фісур жувальної поверхні моляра

- при пломбуванні композитами хімічної полімеризації, силікатними цементами та амальгамою на лікувальну прокладку накладають ізолюючу прокладку - із фосфат-цементу або склоіономерного цементу

- покриття інших зміненого кольору ділянок фісур жувальної поверхні молярів герметиком

- при наявності значної кількості каріозних плям і дефектів емалі - ремінералізуюча терапія з використанням препаратів фтору, кальцію, ремінералізуючих розчинів, фторвмісних лаків

- герметизація (неінвазивна, інвазивна) фісур жувальних зубів (цементами, герметиками хімічної та світлової полімеризації)

- електрофорез препаратів фтору: 1-2% розчин натрію фториду тощо (5-6 сеансів)

- електрофорез препаратів кальцію: 10% розчин кальцію глюконату, кальцію хлориду, 2,5% розчин гліцерофосфату кальцію (5-6 сеансів)

- електрофорез ремінералізуючих препаратів типу “Ремодент”

- при декомпенсованому перебігу карієсу чи поганій гігієні порожнини рота при виборі пломбувального матеріалу перевагу слід надавати склоіономерним цементам

 

Загальне лікування:

- нормалізація дієти з обмеженням вживання легкозасвоюваних вуглеводів (не більше 30 г цукру на добу)

- у разі необхідності (наприклад, вагітним) призначення комплексних препаратів кальцію, фтору, мікроелементів, вітамінів (курс 30 днів, 2 курси на рік)

Рекомендації пацієнтам:

- по раціональній гігієні порожнини рота і методиці чищення зубів

- по призначенню індивідуальних засобів гігієни (зубні щітки середньої жорсткості, флоси);

- по призначенню лікувально-профілактичних паст, що містять фториди, солі кальцію та мінеральні солі

 

Профілактика рецидивів:

- диспансерний нагляд у стоматолога (не рідше одного разу на рік), у разі декомпенсованого перебігу карієсу - частіше

 

Можливі результати:

1). У разі ефективності проведеного лікування – пломба повністю заповнює каріозний дефект, при зондуванні не відмічається щілини між пломбою і твердими тканинами зуба. Відновлені форма, функція та косметичні якості зуба. Відмічається стабілізація каріозного процесу, відсутність ознак вторинного карієсу.

2). У разі неефективності проведеного лікування – виникнення каріозної порожнини у межах емалі (вторинний глибокий карієс) або подальше прогресування каріозного процесу: виникнення запалення пульпи (пульпіт) або періодонта (періодонтит); виникнення нових вогнищ каріозного ураження на інших зубах.

 

Критерії ефективності лікування:

Стабілізація каріозного процесу, збереження пломби протягом тривалого часу, відновлення форми, функції та косметичних якостей зуба.

 

 


Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 366 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)