АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Хронічні панкреатити

1.Актуальність теми: За останні 30 років у світі відзначається зростання кількості хворих на гострий панкреатит (ГП) і хронічний панкреатит (ХП) вдвічі, а первинна інвалідизація таких пацієнтів становить 15,0%.

ХП зустрічається з частотою 4-8 випадки на 100 тис. населення за рік, а поширеність захворювання у країнах Європи – 20-200 випадків на 100 тис. населення. В Україні хворі на ХП становлять 25,0% усіх, що звертаються в ґастроентеролоґічні кабінети поліклінік, а у спеціалізованих ґастроентеролоґічних стаціонарах нашої країни ці пацієнти займають 9,0-12,0% ліжок. У хворих на ХП у 30,0% випадків розвиваються ранні ускладнення (гнійно-септичні, кровотечі з виразок ґастродуоденальної зони, тромбоз у системі портальної вени, стеноз холедоха або дванадцятипалої кишки (ДПК) та ін.), летальність становить 5,1%. З подальшим розвитком ХП, особливо при неефективному лікуванні, проґресує функціональна недостатність підшлункової залози (ПЗ), розвивається абдомінальний ішемічний синдром.

Двадцятирічний анамнез підвищує ризик розвитку раку ПЗ у 5 разів. У результаті впродовж 10 років помирають 30,0% хворих на ХП, протягом 20 років – понад 50,0%.В Україні темпи росту частоти патології підшлункової залози (ПЗ) є найвищими серед показників усіх захворювань системи травлення. За останні 7 років поширеність захворювань ПЗ збільшилась на 118,6%, захворюваність - на 91,5%. Поєднання ХП з іншою патологією органів травлення (хронічними гастродуоденітами, холециститами, гепатитами, пептичною виразкою, гастроезофагальною рефлексною хворобою) призводить до збільшення кількості рецидивів та зменшення ефективності його лікування. Тому, вивчення питань етіології, патогенезу, клініки, діагностики, лікування і профілактики хронічних панкреатитів є необхідним у програмі вивчення захворювань органів травлення.

2.Навчальна мета:

1. Вивчити етіологію і патогенез хронічного панкреатиту;

2. Вивчити класифікацію хронічного панкреатиту;

3. Вивчити клініку різних варіантів хронічного панкреатиту;

4. Аналізувати особливості больового синдрому у випадку хронічного панкреатиту;

5. Вивчити основні чинники ризику, що сприяють виникненню хронічного панкреатиту;

6. Трактувати результати додаткових методів обстеження у хворих на хронічний панкреатит;

7. Знати принципи лікування хронічного панкреатиту та його профілактика;

8. Навчитись трактувати ускладнення хронічного панкреатиту та знати тактику їх запобігання;

9. Навчитись застосовувати деонтологічний підхід при обстеженні хворих на хронічний панкреатит.

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 373 | Нарушение авторских прав