ОБОЛОНИ ВЕЛИКОГО МОЗКУ (meninges)
У головному мозку (encephalon) розрізняють такі самі оболони, як і у спинному мозку:
- тверду оболону (dura mater);
- павутинну оболону (arachnoidea mater);
- м’яку оболону (pia mater).
Виділяють надтвердооболонний простір (spatium epidurale), який розміщений між кістками черепа та черепною твердою оболоною, і підтвердооболонний простір (spatium subdurale), який розміщений між твердою і павутинною оболонами.
Надтвердооболонний простір та підтвердооболонний простір (spatium epidurale et spatium subdurale) за нормальних умов не існують.
Павутинна оболона прикріплюється до твердої оболони, а тверда оболона прикріплюється до черепа, при цьому не виникає порожнин.
Поява цих порожнин – це наслідок травми або патологічного процесу, що штучно відокремлює павутинну оболону від твердої, а тверду – від черепа.
Черепна тверда оболона (dura mater cranialis) з внутрішнього боку розгалужується на відростки, які заходять у вигляді пластинок у щілини між окремими частинами головного мозку, відокремлюючи їх.
При цьому утворюються такі вирости:
- серп великого мозку, який розміщений у поздовжній щілині великого мозку і відокремлює праву та ліву півкулі великого мозку;
- серп мозочка, який заходить у задню вирізку мозочка і відокремлює праву та ліву півкулі мозочка;
- намет мозочка, який заходить у поперечну щілину великого мозку;
Черепна павутинна оболона; павутинна оболона головного мозку
Вона є тонкою напівпрозорою перетинкою, що позбавлена судин, не проникає в щілини і борозни.
Між павутинною та м’якою оболонами міститься підпавутинний простір; підм’якооболонний простір,що заповнений спинномозковою рідиною (liquor cerebrospinalis).
Черепна м’яка оболона; м’яка оболона головного мозку
(pia mater cranialis; pia mater encepali)
Вона є внутрішньою оболонкою головного мозку. Вона щільно прилягає до зовнішньої поверхні мозку та заходить у всі ямки, щілини та борозни.
Ця оболона побудована з пухкої сполучної тканини, в товщі якої розміщені кровоносні судини, які прямують до головного мозку та здійснюють його кровопостачання.
У певних місцях м’яка оболона проникає в порожнини шлуночків головного мозку і утворює судинні сплетення (plexus choroideus), які продукують спинномозкову рідину
Спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) циркулює:
- у шлуночках кінцевого мозку (telencephalon);
- у центральному каналі спинного мозку (canalis centralis medullae spinalis);
- у підпавутинному просторі (spatium subarachnoideum).
Спинномозкова рідина поновлюється кожних 4-7 годин і від плазми крові різниться низьким вмістом білка та підвищеною концентрацією натрію, калію і хлору. Спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) виконує такі функції:
- захисну – амортизацію ударів та струсів мозку;
- утворення гідростатичної оболонки навколо мозку, його корінців та судин, завдяки чому зменшується натяг корінців та судин;
- утворення оптимального рідкого середовища, що оточує структури центральної частини нервової системи, завдяки чому підтримується постійний іонний баланс, який забезпечує нормальну діяльність нейронів і глії;
- виведення метаболітів, що утворюються в мозковій тканині;
- інтегративну – перенесення гормонів та інших біологічно активних речовин.
Спинномозкова рідина розміщена у замкнутому просторі.
Отже, всмоктування компонентів спинномозкової рідини в кров відбувається в ділянках павутинних зернистостей, і незначною мірою – епендимою судинних сплетень.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 515 | Нарушение авторских прав
|