АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

СПИННИЙ МОЗОК (medulla spinalis)

АНАТОМІЯ СПИННОГО МОЗКУ

Це довгий тяж циліндричної форми, який розміщений у хребтовому каналі і тягнеться від великого отвору потиличної кістки до рівня I-ІI поперекових хребців.

Спинний мозок закінчується мозковим конусом, від якого до окістя другого куприкового хребця тягнеться кінцева нитка.

На рівні від II шийного – II грудного хребців спинний мозок утворює:

- шийне стовщення, яке найбільшого свого розміру досягає на рівні VI шийного хребця.

На рівні X – XII грудних хребців утворює:

- попереково - крижове стовщення, яке переходить у мозковий конус.

У товщі спинного мозку проходить центральний канал (canalis centralis), який продовжується вгору в IV шлуночок головного мозку, а донизу закінчується кінцевим шлуночком (ventriculus terminalis).

Розрізняють такі частини спинного мозку:

- шийна частина; шийні сегменти [1-8] (pars cervicalis; segmenta cervicalia [1-8]), їх є 8;

- грудна частина; грудні сегменти [1-12] (pars thoracica; segmenta thoracica [1-12]), їх є 12;

- поперекова частина; поперекові сегменти [1-5] (pars lumbalis; segmenta lumbalia [1-5]), їх є 5;

- крижова частина; крижові сегменти [1-5] (pars sacralis; segmenta sacralia [1- 5]), їх є 5;

- куприкова частина; куприкові сегменти [1 – 3] (pars coccygea; segmenta coccygea [1-3]), їх є 1-3.

Відрізок спинного мозку, який відповідає двом парам корінців (два передніх та два задніх) назива-ється сегментом.

Спинний мозок, відповідно, складається з 31 – 33 сегментів.

Починаючи з грудних сегменти розміщуються вище відповідних хребців хребтового стовпа (прави-ло Шипо). Таке розміщення пояснюється тим, що довжина спинного мозку значно менша за довжину хребтового стовпа. Тому практично важливо знати скелетотопію спинномозкових сегментів.

Скелетотопія спинномозкових сегментів:

- у шийному і верхньому грудному відділах сегменти розміщені на один хребець вище від відповідного їм за ліком хребця;

- у середньому грудному відділі сегменти розміщені на два хребці вище;

- у нижньому грудному відділі (X, XI, XII сегменти) сегменти розміщені на три хребці вище.

Основне призначення сегментарного апарату спинного мозку – здійснення природжених реакцій (рефлексів) у відповідь на подразник (внутрішній або зовнішній) – безумовні рефлекси.

Передні і задні корінці, які відходять від спинного мозку нижче XII грудного сегмента, разом із корінцями, які розміщені навколо мозкового конуса, та з кінцевою ниткою утворюють кінський хвіст (cauda equina) спинного мозку.

На передній поверхні спинного мозку проходить передня серединна щілина.

На задній поверхні спинного мозку проходить задня серединна борозна. По бічній поверхні спинного мозку проходить передньобічна борозна – права і ліва, та задньобічна борозна – права і ліва.

У задньобічні борозни входять чутливі волокна заднього корінця, який має у своєму дистальному кінці стовщення – чутливий вузол спинномозкового нерва; спинномозковий вузол. У ньому лежать тіла чутливих псевдоуніполярних нейронів.

Із передньобічних борозен виходять рухові волокна переднього корінця.

Задній і передній корінці з’єднуються, утворюючи мішаний стовбур спинномозкового нерва.

Відповідно до кількості сегментів спинного мозку утворюються 31 – 33 пари спинномозкових нервів.

Спинномозковий нерв проходить через міжхребцевий отвір і розгалужується на такі гілки:

- передню гілку, яка є найбільшою гілкою і з’єднується з передніми гілками сусідніх спинномозкових нервів, утворюючи нервові сплетення, за винятком передніх грудних нервів, які не утворюють сплетень, а продовжуються у міжреброві нерви. Ця гілка має рухові та чутливі волокна;

- задню гілку, яка йде дозаду між поперечними відростками хребців та іннервує шкіру і глибокі м’язи спини, м’язи шиї та підпотиличні м’язи.

- оболонну гілку; поворотну гілку, яка містить чутливі та симпатичні нервові волокна і заходить у хребтовий канал через міжхребцевий отвір та іннервує оболони спинного мозку;

- білу сполучну гілку, що містить вкриті мієліном передвузлові нервові волокна, які йдуть від ядра спинного мозку до найближчого симпатичного вузла. Ця гілка відходить тільки від VIIІ шийного, всіх грудних та верхніх двох поперекових спинномозкових нервів.

Спинний мозок складається із сірої речовини (substantia grisea), яка оточена з усіх боків білою речовиною (substantia alba).

Сіра речовина спинного мозку-це скупчення тіл нейронів та їх коротких відростків. Вона складається з:

- переднього стовпа;

- заднього стовпа;

- проміжного (бічного) стовпа, цей стовп чітко виражений лише в грудо-поперековому відділі спинного мозку;

- центральної драглистої речовини – проміжної зони, що розміщена навколо центрального каналу, який вистелений епендимою.

На поперечному розрізі стовпи мають вигляд рогів і тому в сірій речовині розрізняють парні роги:

- передній ріг;

- задній ріг;

- бічний ріг.

У передніх стовпах розміщені рухові клітини, які формують рухові ядра.

Аксони цих клітин утворюють передні корінці, які в складі спинномозкових нервів досягають поперечносмугастих м’язів шиї, тулуба та кінцівок.

Задні роги, які формують задній стовп, складаються зі вставних (асоціативних) клітин.

Вони сприймають імпульс від чутливих клітин спинномозкового вуза і передають його на інший нейрон спинного або головного мозку.

У бічних рогах грудо-поперекового відділу спинного мозку розміщені тіла нейронів симпатичної частини автономної (вегетативної) нервової системи.

У бічній речовині, на рівні сегментів Th1 – L3, латеральніше центрального каналу міститься присередньо - проміжне ядро, а на рівні крижової частини спинного мозку (сегменти S2 – S4) розміщені крижові парасимпатичні ядра.

Біла речовина спинного мозку -вона представлена аксонами нервових клітин головного та спинного мозку, які утворюють висхідні шляхи (чутливі, аферентні) і низхідні шляхи (рухові, еферентні).

За допомогою борозен біла речовина поділяється на:

- передній канатик;

- задній канатик;

- бічний канатик.

У задніх канатиках проходять два висхідні шляхи:

- тонкий пучок (fasciculus gracilis), пучок Голля, який розміщений присередньо;

- клиноподібний пучок (fasciculus cuneatus), або пучок Бурдаха, розміщений збоку від нього.

Біла речовина передніх канатиків утворює, в основному, такі низхідні шляхи:

- передній кірково - спинномозковий шлях чи передній пірамідний шлях;

- покрівельно - спинномозковий шлях;

- сітчасто - спинномозкові волокна;

- мосто - сітчасто - спинномозковий шлях;

- оливо - спинномозкові волокна;

- присінково - спинномозковий шлях.

У передньому канатику проходить також один висхідний шлях – передній спинномозково - таламічний шлях.

У бічних канатиках збоку проходять такі висхідні шляхи:

- задній спинномозково - мозочковий шлях – шлях Флексіга;

- передній спинномозково - мозочковий шлях – шлях Говерса;

- бічний спинномозково - таламічний шлях.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 536 | Нарушение авторских прав