АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ДОВГАСТИЙ МОЗОК. Сіра речовина довгастого мозку утворює скупчення — ядра черепних нервів

Сіра речовина довгастого мозку утворює скупчення — ядра черепних нервів. Ядра черепних нервів. У довгастому мозку розміщені ядра V, VII —XII пар черепних нервів; (V — трійчастий; VII — лицевий; VIII — присінково-завитковий; IX — язикоглотковий; X — блукаючий; XI — додатковий; XII — під'язиковий).

Нюховий (І) і зоровий (II) нерви — це чутливі нерви. Перший іннервує нюхові рецептори нюхового епітелію носа. Зоровий нерв утворений шаром нервових волокон — аксонів мультиполярних нейронів гангліозного шару сітківки ока.

Окоруховий (III) і блоковий (IV) — рухові нерви, забезпечують координацію рухів очей, іннервуючи зовнішні м'язи очного яблука, беруть участь у здійсненні зіничного рефлексу.

Трійчастий нерв (V) — змішаний, його рухові волокна іннервують жувальні м'язи і м'язи, що змінюють натяг барабанної перетинки.

Відвідний нерв (VI) іннервує прямий м'яз очного яблука.

Лицевий нерв (VII) — змішаний, його еферентні волокна іннервують всю мускулатуру лиця, а також сльозові, піднижньощелепні і під'язикові слинні залози.

Присінково-завитковий нерв (VIII) є чутливим нервом. Він складається з двох гілок — завиткової і присінкової. Завиткова гілка проводить збудження від рецепторів спірального (кортієвого) органа завитки внутрішнього вуха, а присінкова — від рецепторів півколових проток і мішечків присінка.

Язикоглотковий нерв (IX) є змішаним: складається з рухових, чутливих і парасимпатичних волокон. Рухові волокна іннервують м'язи м'якого піднебіння, глотки, гортані і голосових зв'язок, беручи участь у здійсненні рефлексів чхання, кашлю і блювання. Парасимпатичні волокна іннервують привушні слинні залози. Чутливі волокна проводять збудження від рецепторів сонної пазухи (каротидного синуса), слухової (євстахієвої) труби і стінок барабанної порожнини, а також від смакових рецепторів задньої третини язика.

Блукаючий нерв (X) є найбільшим нервом людського організму. Він також є змішаним — містить рухові, парасимпатичні й чутливі волокна. Чутливих волокон у складі блукаючого нерва близько 95%. Вони передають інформацію від рецепторів ротової порожнини, глотки, значної частини травного каналу, дихальних шляхів, легень, рефлексогенних зон судин і серця, а також від твердої мозкової оболонки і вушної раковини.

Рухові (парасимпатичні) волокна блукаючого нерва іннервують гладкі м'язи більшої частини травного каналу, трахеї, бронхів, серцевий м'яз, а також травні залози шлунка, тонкої кишки, підшлункову залозу, печінку, нирки.

Додатковий нерв (XI) — руховий, іннервує груднино-ключично-соскоподібний і трапецієподібний м'язи.

Під'язиковий нерв (XII) — також руховий, він іннервує всі м'язи язика.

Функції довгастого мозку. У довгастому мозку розміщені найважливіші автономні й соматичні центри, завдяки яким він виконує три основні функції — провідникову, рефлекторну і тонічну.

Провідникова функція довгастого мозку полягає в тому, що він з'єднує головний мозок зі спинним і проводить сигнали від одного відділу до іншого в обидва боки.

Рефлекторна функція. Довгастий мозок бере участь у рефлекторній регуляції основних автономних (вегетативних) функцій, а також у ньому замикається низка сегментарних рефлексів.

Тонічна функція довгастого мозку полягає у підтриманні певних груп нейронів чи відділів ЦНС у стані постійного збудження.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 525 | Нарушение авторских прав