ЗАДНІЙ МОЗОК
Задній мозок представлений двома філогенетично і функціонально пов'язаними структурами — мостом і мозочком.
Міст (вароліїв). Саме через міст проходять кірково-мозочкові шляхи.
Рефлекси заднього мозку. У задньому мозку замикаються дуги багатьох вегетативних і соматичних рефлексів. Його функції найтісніше пов'язані з функцією присінкового апарату.
До вегетативних належать рефлекси, що регулюють за допомогою парасимпатичних ядер лицевого і язикоглоткового нервів функцію слинних залоз. Крім того, ядра моста беруть участь у регуляції сльозо-і потовиділення, координації актів жування і ковтання, кліпання очима тощо. Парасимпатичне ядро блукаючого нерва входить до системи рефлекторної регуляції дихання і кровообігу.
Соматичні рефлекси заднього мозку поділяють на ланцюгові й тонічні.
Тонічні, або постуральні (фр. posture — положення тіла, поза), (статичні) рефлекси — це група рефлексів, що спрямовані на підтримання певного положення тіла (пози) чи його частини у просторі.
Присінкові (вестибулярні) рефлекси поділяють на статичні і статокінетичні. Статичні рефлекси пов'язані переважно зі збудженням рецепторів перетинчастого лабіринту присінка і забезпечують підтримання пози й рівноваги тіла при змінах його положення у просторі — рефлекси пози, рефлекси випрямлення. Статокінетичні рефлекси спрямовані на підтримання пози у разі зміни швидкості руху.
До статокінетичних рефлексів належать також рефлекси ліфта: при підійманні в ліфті з прискоренням кінцівки розгинаються, а при опусканні — згинаються.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 525 | Нарушение авторских прав
|