КОРА ПІВКУЛЬ ВЕЛИКОГО МОЗКУ
Корою великого мозку називають тонкий шар сірої речовини, який містить нейрони й клітини нейроглії і який вкриває всю поверхню півкуль великого мозку. Кора великого мозку філогенетично є наймолодшою структурою головного мозку. У процесі еволюційного розвитку кора великого мозку стає вищим відділом ЦНС і набуває властивостей органа вищого нервового аналізу й синтезу. Морфологічно виділяють стародавню кору (archicortex), давню кору (paleocortex) і нову кору (neocortex).
Будова кори великого мозку. Розрізняють макроскопічну будову (архітектоніка) — опис часток, борозен, звивин і мікроскопічну (цитоархітектоніка) — опис клітинної структури окремих ділянок кори.
Архітектоніка кори великого мозку описує зовнішню поверхню його півкуль. Кожна півкуля поділяється глибокими борознами на частки: лобову, тім'яну, скроневу, потиличну, лімбічну та острівцеву (острівець).
Цитоархітектоніка. Кора великого мозку — це тонкий шар сірої речовини завтовшки 1,3-4,5 мм у різних ділянках, її об'єм становить близько 600 см3. Вона містить 109-1010 нейронів і майже у 10 разів більше гліоцитів (астроцитів і олігодендроцитів).
Функціональна топографія кори великого мозку вивчає функції головного мозку, пов'язані з відповідними її частками, ділянками, полями.
У корі лобової частки півкуль великого мозку, у задньому відділі нижньої лобової звивини розміщена зона Брока — руховий центр мови, який разом із центром Верніке (у 95% людей вони розміщені у лівій півкулі) забезпечують здатність людини читати, писати, чути, вимовляти і розуміти мову.
У людей у випадках патології кори лобової частки найчастіше спостерігаються втрата ініціативи, апатія, порушення абстрактного мислення, нездатність до творчого мислення, стереотипність у поведінці й висловлюваннях, розгальмовування нижчих емоцій і потягів, некритичне ставлення до своїх вчинків, розлади мовлення і понятійного мислення, значні зміни особистості.
Кора лобової частки відіграє вирішальну роль у набуванні нових навичок, управлінні поведінкою в нестандартних ситуаціях.
Соматосенсорна кора — це вищі (кіркові) рівні рухового і шкірного аналізаторів. Вони утворюють цілісну структурно-функціональну систему, за допомогою якої контролюється і регулюється активність і аналізується вся інформація, що надходить від будь-якої точки тіла.
Рухова (моторна) зона кори розміщена у передцентральній звивині (поля 4 і 6), яка лежить попереду від центральної борозни.
У корі зацентральної звивини тім'яної частки розміщена перша соматосенсорна зона, куди через специфічні ядра таламуса потрапляють волокна висхідних шляхів спинного мозку. Тут знаходяться центри шкірної і пропріоцептивної чутливості. Видалення окремих зон зацентральної звивини призводить до втрати чутливості в тих чи інших ділянках тіла, а електрична стимуляція зумовлює відчуття оніміння чи поколювання в певних місцях на поверхні тіла.
У корі потиличної частки розміщений кірковий кінець зорового аналізатора.
Кора тім'яної частки. У разі ушкодження цієї ділянки страждають найскладніші процеси аналізу й синтезу вищої нервової діяльності. Тім'яна частка — це апарат вищої інтегративної діяльності мозку людини, вона безпосередньо стосується процесів біологічної й соціальної адаптації, є фізіологічною основою вищих психічних функцій.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 862 | Нарушение авторских прав
|