АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

КІНЦЕВИЙ МОЗОК; ВЕЛИКИЙ МОЗОК

(telencephalon; cerebrum)

Згідно з новою анатомічною номенклатурою (Сан-Пауло) кінцевий мозок має основні ядра, до яких відносять:

- хвостате ядро (nucleus caudatus);

- сочевицеподібне ядро (nucleus lentiformis);

- смугасте тіло (corpus striatum);

- внутрішню капсулу (capsula interna);

- променистий вінець (corona radiata);

- асоціативні волокна кінцевого мозку (fibrae associationis telencephali).

Кінцевий мозок має дві півкулі – праву і ліву, на яких є такі поверхні:

- нижня поверхня півкулі великого мозку;

- верхньобічна поверхня півкулі великого мозку;

- присередня поверхня півкулі великого мозку.

На присередній поверхні півкулі великого мозку сполучаються між собою мозолистим тілом.

Мозолисте тіло має спереду коліно, яке переходить донизу в дзьоб. Ззаду мозолисте тіло закінчується валиком.

Півкулі великого мозку відокремлюються одна від одної поздовжньою щілиною великого мозку, яка йде до мозолистого тіла.

Великий мозок відокремлюється від мозочка поперечною щілиною великого мозку.

Рельєф кожної поверхні півкуль складається з борозен і розміщених між ними валикоподібних підвищень – звивин великого мозку, форма і напрям яких досить мінливі.

Півкулі великого мозку складаються з таких часток:

- лобової частки (lobus frontalis);

- тім’яної частки (lobus parietalis);

- потиличної частки (lobus occipitalis);

- скроневої частки (lobus temporalis);

- острівця; острівцевої частки (insula; lobus insularis);

- обідкової частки (lobus limbicus).

Обідкова частка (lobus limbicus) складається зі структур, що утворюють сукупність у самому центрі півкулі великого мозку. Ця сукупність розглядається як присередні ділянки лобової, тім’яної та скроневої часток і острівця (insula), який розміщений у глибині бічної ямки великого мозку.

Кожна частка великого мозку відмежована одна від одної борознами великого мозку – міжчастковими борознами.

На верхньобічній поверхні півкулі великого мозку розміщені такі міжчасткові борозни:

- центральна борозна, або Роландова борозна, що відокремлює лобову частку (lobus frontalis) від тім’яної (lobus parietalis);

- бічна борозна, або Сільвієва борозна, яка відокремлює скроневу частку (lobus temporalis) від лобової та тім’яної (lobus frontalis et parietalis);

- тім’яно - потилична борозна, яка проходить між тім’яною часткою (lobus parietalis) та потиличною часткою (lobus occipitalis).

Кінцевий мозок має бічні шлуночки.

Специфічні риси будови кінцевого мозку;

великого мозку, які відрізняють людину від тварин

(telencephalon; cerebrum),

У будові центральної нервової системи можна відзначити " людські " ознаки будови мозку, тобто специфічні риси будови його, що відрізняють людину від тварин.

1 Перевага головного мозку над спинним. Так, у хижаків (наприклад, у кішки) головний мозок у 4 рази важчий спинного, у приматів (наприклад, у макак) – у 8 разів, а в людини – у 45 разів (маса спинного мозку 30 г, головного – 1500 г).

Спинний мозок становить у ссавців 22 – 48 % маси головного мозку, у горили – 5-6 %, у людини – тільки 2 %.

2 Маса мозку. За абсолютною масою мозку людина не займає першого місця, тому що у великих тварин мозок важчий, ніж у людини (1500 г): у дельфіна-1800 г, у слона – 5200 г, у кита – 7000 г.

3 Перевага плаща над мозковим стовбуром, тобто нового мозку (neencephalon) над старовинним (paleencephalon).

4 Найвищий розвиток лобової частки великого мозку. На лобові частки припадає у нижчих мавп 8 – 12 % усієї поверхні півкуль, в антропоїдних мавп – 16 %, у людини – 30 %.

5 Перевага нової кори півкуль великого мозку над старою.

6 Перевага кори над підкіркою, що у людини досягає максимальних цифр: кора становить 53,7% усього обсягу мозку, а базальні ядра – тільки 3,7 %.

7 Борозни і звивини збільшують площу кори сірої речовини, тому, чим більше розвинута кора півкуль великого мозку, тим більша і складчастість мозку.

Збільшення складчастості досягається великим розвитком дрібних борозен третьої категорії, глибиною борозен і їхнім асиметричним розміщенням.

У жодної тварини немає одночасно такого великого числа борозен і звивин, при цьому настільки глибоких і асиметричних, як у людини.

8 Наявність другої сигнальної системи, анатомічним субстратом якої є самі поверхневі шари мозкової кори.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 790 | Нарушение авторских прав