 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Автономна нервова система
СПИННОМОЗКОВІ НЕРВИ (nervi spinales)
Спинномозкових нервів є 31 пара. Вони утворюються внаслідок злиття переднього корінця (radix anterior) і задного корінця (radix posterior) спинного мозку, формуючи стовбур спинномозкового нерва (truncus nervi spinalis). Cпинномозкові нерви (nervi spinales) поділяються на: - шийні нерви [CI – C8] (nervi cervicales [CI – C8]); - грудні нерви [TI – TI2] (nervi thoracici [TI – TI2]); - поперекові нерви [LI – L5] (nervi lumbales [LI – L5]); - крижові нерви та куприковий нерв [SI – S5, CO] (nervi sacrales et nervus coccygeus [SI – S5, CO). Від стовбурів спинномозкових нервів (trunci nervorum spinalium) відходять: - оболонні гілки (rr. meningei), або поворотні гілки (rr. recurrentes), що прямують до твердої оболони (dura mater spinalis); - сполучні гілки – (rr. communicantes) в числі двох: - біла сполучна гілка (r. communicans albus), яка відходить від грудо-поперекового відділу спинного мозку (СVІІІ-LІІ) і йде до найближчого симпатичного вузла (передвузлові нервові волокна – neurofibrae preganglionicae, які є симпатичними волокнами); - сіра сполучна гілка (r. communicans griseus), яка йде у зворотному напрямку від вузла симпатичного стовбура до спинномозкового нерва (завузлові нервові волокна – neurofibrae postganglionicae, які є симпатичними волокнами); - передні гілки (rr. anteriores); - задні гілки (rr. posteriores). Передні гілки спинномозкових нервів (крім передніх гілок грудних нервів, які продовжуються у міжреброві нерви, не утворюючи сплетень) утворюють наступні сплетення: - шийне сплетення (plexus cervicalis); - плечове сплетення (plexus brachialis); - поперекове сплетення (plexus lumbalis); - крижове сплетення (plexus sacralis). ШИЙНІ НЕРВИ [C1 – C8] (nervi cervicales [C1 – C8]) Вони мають: - задні гілки; дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales); - передні гілки; вентральні гілки (rami anteriores; rami ventrales); - оболонні гілки (rr. meningei). Задні гілки (rami posteriores) спинномозкових нервів не утворюють сплетень, поділяються на: - присередню гілку (r. medialis); - бічну гілку (r. lateralis), від якої відходить задня шкірна гілка (r. cutaneus posterior). Задні гілки (rami posteriores) спинномозкових нервів іннервують шкіру та глибокі м’язи спини, шиї та потилиці. Серед них виділяють: - задню гілку І шийного спинномозкового нерва – підпотиличний нерв (n. suboccipitalis); він іннервує підпотиличну групу м’язів; - задню гілку ІІ шийного спинномозкового нерва – великий потиличний нерв (n. occipitalis major); він іннервує шкіру потиличної ділянки та півостьовий м’яз голови; - задню гілку III шийного спинномозкового нерва – третій потиличний нерв (n. occipitalis tertius), він іннервує шкіру потиличної ділянки поблизу серединної лінії.
Шийне сплетення; шийні нерви (plexus cervicalis; nervi spinales) Шийне сплетення (plexus cervicalis) утворене передніми гілками чотирьох верхніх шийних спинномозкових нервів і залягає під груднино-ключично-соскоподібним м’язом (m. sternocleidomastoideus). Із цього сплетення відходять: - м’язові нерви (рухові); - шкірні нерви (чутливі); - змішаний нерв. М’язові гілки (рухові) шийного сплетення іннервують усі глибокі м’язи шиї, разом з низхідною гілкою під’язикового нерва (r. descendens) беруть участь в утворенні шийної петлі (ansa cervicalis), яка складається з: - верхнього корінця (radix superior); - нижнього корінця (radix inferior). Від шийної петлі (ansa cervicalis) відходить: - щито - під’язикова гілка (r. thyrohyoideus) до однойменного м’яза (m. thyrohyoideus); - гілки до підпід’язикових м’язів (musculi infrahyoidei); - гілки до підборідно-під’язикового м’яза (m. geniohyoideus). Шкірні гілки (чутливі) виходять з-під бічного краю груднино-ключично-соскоподібного м’яза (margo lateralis musculi sternocleidomastoidei) і представлені такими нервами: 1) шийним поперечним нервом (n. transversus colli), що іннервує: - шкіру передньої ділянки шиї і має: - верхні гілки (rr. superiores); - нижні гілки (rr. inferiores); 2) великим вушниим нервом (n. auricularis magnus), що іннервує: - шкіру вушної раковини (cutis auriculae); - шкіру зовнішнього слухового ходу (cutis meatus acustici externi) і має: - задню гілку (r. posterior); - передню гілку (r. anterior); 3) малим потиличним нервом (n. occipitalis minor), що іннервує шкіру потиличної ділянки (cutis regionis occipitalis); 4) надключичними нервами (nn. supraclavicula-res), що іннервують шкіру: - надключичної ділянки (regio supraclavicularis); - бічної шийної ділянки; бічного шийного трикутника (regio cervicalis lateralis; trigonum colli laterale); - шкіру над дельтоподібним м’язом. Надключичні нерви поділяються на: - присередні надключичні нерви (nn. supraclaviculares mediales); - проміжні надключичні нерви (nn. supraclaviculares intermedii); - бічні надключичні нерви (nn. supraclaviculares laterales). Від шийного сплетення відходить змішаний нерв – діафрагмовий нерв (n. phrenicus), який заходить у грудну порожнину (cavitas thoracis), лягає під осердя (pericardium) і своїми чутливими гілками іннервує плевру (pleura) та осердя (осердна гілка – r. pericardiacus). Потім правий діафрагмовий нерв (n. phrenicus dexter) проходить через діафрагму (diaphragma) й іннервує нутрощеву очеревину (peritoneum viscerale), яка вкриває печінку (hepar) та жовчний міхур (vesica biliaris; vesica fellea). Рухові гілки діафрагмового нерва (n. phrenicus) іннервують: - діафрагму – діафрагмово - черевні гілки (rr. phrenicoabdominales).
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 904 | Нарушение авторских прав |