АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

КРИЖОВІ НЕРВИ та

КУПРИКОВИЙ НЕРВ [SI – S5, CO]

(nervi sacrales et nervus coccygeus) [SI – S5, CO]

Вони починаються від крижових сегментів спинного мозку і розгалужуються на:

- оболонні гілки (rr. meningei);

- задні гілки (rr. posteriores);

- передні гілки (rr. anteriores).

Задні гілки;дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales), за функцією – змішані і розгалужуються на:

- присередню гілку (r. medialis), яка іннервує:

- шкіру над крижовою кісткою (os sacrum);

- багатороздільний м’яз попереку (m. multifidus lumborum);

- бічну гілку (r. lateralis), яка є чутливою і відходить від трьох верхніх задніх гілок крижових нервів. Їх називають середніми нервами сідниці (nn. clunium medii), що іннервують:

- шкіру сідничної ділянки верхньоприсереднього квадранта;

- задню шкірну гілку (r. cutaneus posterior).

Передні гілки; вентральні гілки (rami anteriores; rami ventrales) формують:

- крижове сплетення (plexus coccygeus);

- куприкове сплетення (plexus sacralis).

Крижове сплетення (plexus sacralis)

Воно розміщене на передній поверхні грушоподібного м’яза й утворене:

- передніми гілкамиV поперекового спинномозкового нерва;

- передніми гілкамивсіх крижових спинномозкових нервів, а також передньою гілкою куприкового спинномозкового нерва.

Передня гілка V поперекового нерва та частина передньої гілки IV поперекового нерва формують попереково - крижовий стовбур (truncus lumbosacralis), який по передній поверхні грушоподібного м’яза (m. piriformis) приєднується до передніх гілок I, II, III та IV крижових спинномозкових нервів крижового сплетення (plexus sacralis).

Від крижового сплетення відходять:

- короткі гілки (rr. breves);

- довгі гілки (rr. longi).

До коротких гілок крижового сплетення належать:

- верхній сідничий нерв (n. gluteus superior), що виходить через надгрушоподібний отвір (foramen suprapiriforme) та іннервує:

- середній сідничий м’яз (m. gluteus medius);

- малий сідничий м’яз (m. gluteus minimus);

- м’яз-натягувач широкої фасції (m. tensor fasciae latae);

- нижній сідничий нерв (n. gluteus inferior), що виходить через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme) та іннервує:

- великий сідничий м’яз (m. gluteus maximus);

- соромітний нерв (n. pudendus), що виходить через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme), огинає сідничу ость (spina ischiadica) і через малий сідничий отвір (foramen ischiadicum minus) знову проникає в тазову порожнину (cavitas pelvis). Він іннервує:

- відхідник (anus) – через нижні відхідникові нерви; нижні прямокишкові нерви (nn. anales inferiores; nn. rectales inferiores)

- усі м’язи промежини (mm. perinei) – через м’язові гілки промеженних нервів (rr. musculares nervorum perinealium);

- статевий член або клітор – через дорсальні нерви статевого члена або клітора (nn. dorsales penis s. clitoridis);

- шкіру калитки (cutis scroti) або соромітних губ (cutis labiorum pudendi) – через задні калиткові або губні нерви (nn. scrotales, s. labiales posteriores);

- м’язові гілки (rr. musculares) іннервують;

- внутрішній затульний м’яз (m. obturatorius internus);

- грушоподібний м’яз (m. piriformis);

- верхній та нижній близнюкові м’язи (mm. gemelli superior et inferior);

- квадратний м’яз стегна (m. quadratus femoris).

До довгих гілок крижового сплетення належать:

- задній шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris posterior), що виходить через підгрушоподібний отвір (foramen infraperiformis) та іннервує:

- шкіру задньої поверхні стегна;

- частково шкіру калитки або великих статевих губ – промежинні гілки (rr.perineales); від нього відходять нижні нерви сідниці (nn. clunium inferiores) до шкіри нижньої поверхні сідниць;

- сідничний нерв (n. ischiadicus) – найбільший нерв людини, що виходить з тазової порожнини (cavitas pelvis) через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme) на задню поверхню стегна (facies posterior femoris), де проходить між двоголовим м’язом стегна (m. biceps femoris) з бічної сторони і півперетинчастим та півсухожилковим м’язами (mm. semimembranosus et semitendinosus) – з присередньої сторони (facies medialis).

На стегні він іннервує названі вище м’язи, крім короткої голівки двоголового м’яза стегна (caput breve musculi bicipitis femoris).

Вище підколінної ямки (fossa poplitea) сідничний нерв (n. ischiadicus) поділяється на дві кінцеві гілки:

- великогомілковий нерв (n. tibialis);

- загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis).

Великогомілковий нерв (n. tibialis) є продовженням сідничного нерва (n. ischiadicus) за товщиною і напрямком, йде посередині підколінної ямки позаду і поверхневіше від артерії та вени і заходить у гомілково-підколінний канал (canalis cruropopliteus).

Перед каналом від цього нерва відходить:

- присередній шкірний нерв литки (n. cutaneus surae medialis), який, іннервуючи шкіру присередньої поверхні литки, в нижній третині гомілки з’єднується з бічним шкірним нервом литки (n. cutaneus surae lateralis) і утворює литковий нерв (n. suralis), який іннервує:

- шкіру задньої поверхні нижньої третини гомілки й, огинаючи бічну кісточку (malleolus lateralis), виходить на тил стопи (dorsum pedis) під назвою бічний тильний шкірний нерв (nervus cutaneus dorsalis lateralis), він іннервує:

- шкіру бічної поверхні тилу стопи;

- бічну поверхню тилу мізинця.

Великогомілковий нерв (n. tibialis) на гомілці іннервує всі м’язи задньої групи й, огинаючи присередню кісточку (malleolus medialis) у фіброзному каналі під тримачем м’язів-згиначів (retinaculum musculorum flexorum), разом із судинами виходить на підошву (planta), де розгалужується на:

- бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis);

- присередній підошвовий нерв (n. plantaris madialis).

Бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis) проходить в однойменній борозні та іннервує:

- усі м’язи бічного краю підошви стопи (margo lateralis pedis; plantae);

- усі міжкісткові м’язи (mm. interossei);

- ІІІ і ІV червоподібні м’язи (mm. lumbricales tertius et quartus [ІІІ і ІV]);

- квадратний м’яз підошви (m. quadratus plantae);

- привідний м’яз великого пальця стопи (m. adductor hallucis).

Крім того, бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis) іннервує:

- шкіру присередньої частини підошви (cutis partis medialis plantae);

- підошвову ділянку; поверхню V пальця (regio plantaris; facies digiti quinti [V]);

- бічну частину ІV пальця (pars lateralis digiti quarti [ІV]).

Присередній підошвовий нерв (n. plantaris medialis) проходить в однойменній борозні та іннервує:

- короткий м’яз-згинач великого пальця (m. flexor hallucis brevis);

- відвідний м’яз великого пальця (m. abductor hallucis);

- короткий м’яз-згинач пальців стопи (m. flexor digitorum brevis);

- І і ІІ червоподібні мязи (mm. lumbricales primus et secundus [І et ІІ]).

Крім того, присередній підошвовий нерв (n. plantaris medialis) іннервує шкіру:

- бічної частини підошви (pars lateralis plantae);

- середньої частини підошви (pars media plantae);

- підошвової поверхні І-ІІІ пальців (facies plantaris digitorum primi – tertii [І-ІІІ]);

- присередньої частини ІV пальця (pars medialis digiti quarti [ІV]).

Загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis; n. peroneus communis) відходить від сідничого (n. ischiadicus) в бічному напрямку, іннервує:

- коротку голівку двоголового м’яза стегна (caput breve musculi bicipitis femoris).

Від загального малогомілкового нерва (n. fibularis communis; n. peroneus communis) відходить бічний шкірний нерв литки (n. cutaneus surae lateralis), який іннервує:

- верхньобічну поверхню задньої гомілкової ділянки (facies superolateralis regionis cruris posterioris).

У ділянці голівки малогомілкової кістки (caput fibulae) загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis; n. peroneus communis) розгалужується на:

- поверхневий малогомілковий нерв (n. fibularis superficialis; n. peroneus superficialis);

- глибокий малогомілковий нерв (n. fibularis profundus; n. peroneus profundus).

Поверхневий малогомілковий нерв (n. fibularis superficialis; n. peroneus superficialis) проходить у верхньому м’язово-гомілковому каналі (canalis musculoperoneus superior), де від нього відходять м’язові гілки (rr. musculsres), що іннервують:

- довгий малогомілковий м’яз (m. fibularis longus; m. peroneus longus);

- короткий малогомілковий м’яз (m. fibularis brevis; m. peroneus brevis);

- третій малогомілковий м’яз (m. fibularis tertius; m. peroneus tertius).

Поверхневий малогомілковий нерв (n. fibularis superficialis; n. peroneus superficialis) виходить на тил стопи двома гілками:

- присереднім дорсальним шкірним нервом (n. cutaneus dorsalis medialis);

- проміжним дорсальним шкірним нервом (n. cutaneus dorsalis intermedius), які іннервують:

- шкіру тилу стопи і пальців (cutis dorsi pedis et digitorum), за винятком обернених одна до одної поверхонь І-ІІ пальців.

Глибокий малогомілковий нерв (n. fibularis profundus; n. peroneus profundus) проходить у глибині між передніми м’язами гомілки, іннервуючи їх, і виходить на тил стопи (dorsum pedis), де іннервує:

- м’язи тилу стопи (musculi dorsi pedis);

- шкіру обернених одна до одної тильних поверхонь І-ІІ пальців (facies dorsalis digitorum primi – secundi [І-ІІ]).

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 715 | Нарушение авторских прав