 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
АнотаціяКурсова робота с.47, мал. 6 Актуальність теми. Земельна реформа як основна складова аграрної політики виявила значну кількість складних, багатогранних проблем, пов’язаних з оцінкою ефективності використання землі в ринкових умовах господарювання. Основним результатом земельної реформи є визнання інституту приватної власності на землю, питання ж існування ринку землі залишається дискусійним. У зв’язку з невизнанням легального земельного ринку землевласники не повністю усвідомлюють своє право володіння, користування та розпоряджання землею. Це знижує їх зацікавленість у кінцевих результатах своєї праці, отже, і ефективність сільськогосподарського виробництва. До того ж аграрна реформа супроводжується поділом великих підприємств на значну кількість дрібних, що призводить до порушення існуючих сівозмін, нераціонального використання земельного фонду, зниження родючості ґрунтів, погіршення екологічної ситуації. Тому питання підвищення економічної ефективності використання землі, формування земельного ринку, визнання землі товаром і капіталом, визначення її ринкової вартості є надзвичайно актуальними. Проблема земельних відносин завжди перебувала в центрі уваги представників різних шкіл економічної науки, таких як: У.Петті, Ф.Кене, А.Тюрго, А.Сміт, Д.Рікардо, П. Прудон, Дж.С. Мілль, К. Маркс, М.І. Туган-Барановський та ін. Останнім часом проблемам економічної ефективності використання землі, питанням формування ринку землі, її економічної оцінки та визначенню методологічних і методичних підходів до встановлення ринкової ціни присвячені роботи багатьох науковців, зокрема Л.А. Антоненка, О.І. Гуторова, Д.С. Добряка, О.Л. Кашенко, І.І. Лукінова, А.В. Македонського, В.П. Мартьянова, В..Я. Месель-Веселяка, Л.Я. Новаковського, Б.Й. Пасхавера, П.Т. Саблука, В.Ф. Сайка, А.М. Третьяка, М.М. Федорова, В.Й. Шияна. Метою дослідження є вивчення сучасного стану використання земельних ресурсів, обґрунтування напрямів підвищення економічної ефективності земельної ренти та визначення ціни землі в умовах ринку. Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі задачі: · вивчення специфічних особливостей та ефективності використання земельної ренти в ринкових умовах; · з’ясування теоретичних аспектів рентних відносин; · визначення особливостей формування земельних відносин в умовах трансформації форм власності на землю; · вивчення взаємозв’язку орендної плати за землю із земельною рентою. Аналітична частина роботи виконувалася за допомогою методів аналізу і синтезу, статистичних методів – порівняння, величини структури, динаміки, графічний і табличний метод. Об’єктом дослідження є теоретичні, методичні й організаційно-економічні аспекти ефективного використання земельних ресурсів у ринкових умовах господарювання. Предметом дослідження є ефективність використання земельної ренти, особливості рентних відносин та вимог ринку. Інформаційною базою дослідження є підручники, навчальні посібники, статті, автореферати дисертацій та інші наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, закони України, декрети Кабінету Міністрів України, інструкції, тощо. ЗЕМЕЛЬНА РЕНТА, ЦІНА ЗЕМЛІ, ОРЕНДНА ПЛАТА, РЕНТНІ ВІДНОСИНИ
Вступ РОЗДІЛ 1. Земельна рента: сутність, форма, механізм. ……………….7 1.1.Земельна рента: сутність, форма, механізм. …………………………….7 1.2 Рента як економічна категорія. Особливості рентних відносин. Рента і орендна плата. Ціна землі. …………………………………………………… 13 РОЗДІЛ 2. Земельна рента в сучасній економічній системі. ………...... 20 2.1 Земельна рента в сучасній економічній системі. ………………………. 20 2.2. Ренті відносини в Україні………………………………………………... 25 РОЗДІЛ 3. Особливості сучасного реформування ринку землі в Україні.. .33 3.1Основні засади економіко-правового механізму реформування ринку землі……………………………………………………………………………... 33 3.2 Результати та соціально-економічні проблеми земельної реформи. … 38Висновок ………………………………………………………………………… 43 Список використаної літератури……………………………………………….. 45 Вступ Земля є основою людського існування, що визначає її важливу роль у процесі соціально-економічного розвитку суспільства. Як основа екосистеми, знаряддя і предмет виробництва, об’єкт права власності, умовою соціального прогресу та добробуту людини. Політичні й економічні зміни, які почалися в країнах Центральної та Східної Європи на початку 90-х років XX століття, охопили і сферу землекористування. Протягом реформування змінено колишній земельний устрій, закладено нові принципи розвитку земельних відносин. Історія не знає прикладів, коли протягом одного десятиліття земельна власність була повністю змінена в такий спосіб. В Україні близько 6,7 млн. громадян отримали земельні сертифікати, що засвідчують право власності на землю, з них близько 1,3 млн. селян вже отримали державні акти на право приватної власності на землю. Одночасно 11 млн. громадян здійснили приватизацію земельних ділянок: для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських приміщень, садівництва, дачного і гаражного будівництва та інше. Разом з тим, земельна реформа в Україні, яка триває останні десять років, не вирішила покладених на неї завдань. Здійснення масштабних земельних перетворень на таких величезних територіях обумовило виникнення гострих проблем соціального, економічного і екологічного характеру. Зокрема, належним чином не забезпечується раціональне використання та охорона земельних ресурсів, відтворення продуктивного потенціалу сільськогосподарських земель. Оскільки процеси земельного реформування в цей період відбувалися повільно, земельне питання стало вкрай заполітизованим, а перехід землі ефективним господарям - практично заблокованим. У зв'язку з цим виникла потреба формування нової парадигми землекористування в Україні - концепції сталого землекористування, яка могла б забезпечити підвищення добробуту людей, вирішити проблеми, пов’язані з деградацією навколишнього середовища, поліпшення екологічного стану земель. У відносинах "людина-земля" сьогодні переплітаються накопичені за багато років економічні, соціальні, екологічні, правові, моральні, технологічні й інші проблеми життєдіяльності суспільства. Для їхнього розв'язання потрібна наукова і практична робота по переходу до багатоукладного використання землі з різними формами власності на основі усталених юридичних норм, економічних критеріїв, взаємопов'язаного вирішення коротко - і довгострокових завдань тощо. Особливо загострилося питання збереження, раціонального використання і розширеного відтворення земельних ресурсів як базу сталого розвитку України. Актуальною проблемою сьогодення є організація використання, збереження і відтворення земельних ресурсів відповідно до принципів сталого розвитку, задекларованих на конференції ООН в Ріо-де-Жанейро (1992 р.). Підсумки Всесвітньої конференції в Йоханезбурзі (2002 р.) засвідчили, що людство мало просунулося вперед у цьому напрямі. Особливу увагу слід зосередити на здійсненні сталого розвитку землекористування шляхом комплексного розв’язання проблем забезпечення раціонального використання землі. Однією з важливих складових їх вирішення є оптимізація землекористування. Проблема сталого розвитку в Україні принципово нова. У першу чергу це стосується використання земельних ресурсів. Дискусії щодо наукового обґрунтування сталого розвитку, раціонального використання земельних ресурсів набувають все більшої гостроти.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 499 | Нарушение авторских прав |