АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Американський трипаносомоз

(хвороба Чагаса)

Збудником американського трипаносомозу є Trypanosoma cruzi.

Географічне поширення: країни Південної, Центральної і Північної Америки між 40° північної і 40° південної широти (Бразилія, Аргентина, Парагвай, Уругвай та ін.)

Морфологія: характерна риса - наявність джгутикових трипаносомних і безджгутикових лейшманіальних форм паразита в організмі людини і тварин.

Трипаносомні форми - видовжені, частіше вигнуті у вигляді літери S, розміром 15-20 мкм. Ундулююча мембрана вузька, з вільним джгутиком, кінець якого складає приблизно 1/3 довжини тіла. Виявляються у крові.

Лейшманіальні форми - округлі, розміром 2,5-6.5 мкм, кругле ядро і маленький овальний кінетопласт, джгутик відсутній.

Життєвий цикл (рис. 5): хребетні хазяїни - люди, броненосці, опосуми, лисиці, мавпи, деякі домашні тварини (собаки, кішки, свині). Безхребетний хазяїн і специфічний переносник - тріатомовий клоп.

Американський трипаносомоз – трансмісійне захворювання. З кров'ю інфікованого хозяїна-живителя трипаносоми потрапляють у середню кишку клопа, де утворюються критидіальні форми. Вони переміщаються в задню кишку і перетворюються на метациклічні форми. У тілі клопа трипаносоми розвиваються впродовж 5-15 днів. Заражений клоп кусає сплячих людей переважно в губи, або у внутрішній кут ока (звідси назва "поцілунковий клоп"), при цьому паразити разом з фекаліями клопа потрапляють у ранку від укусу або місце розчухування. Можуть проникати не тільки через ушкоджену шкіру, але і крізь неушкоджені слизові оболонки.

Інвазійна форма: метациклічні трипаносоми. З місця укусу вони з кров'ю розносяться по організму.

Локалізація: клітини внутрішніх органів. У них трипаносоми перетворюються в лейшманіальні форми, починають розмножуватися поділом, руйнують клітини (рис. 4). Паразити, що звільнилися, перетворюються в критидіальні, а згодом трипаносомні форми (рис. 3), що циркулюють у крові і є джерелом зараження переносника.

Трипаносомні форми у крові не розмножуються. Описано випадки зараження американським трипаносомозом при переливаннях крові, трансплацентарно, статевим шляхом і при контакті з хворими тваринами.

Патогенна дія: пов'язана переважно з дією лейшманіальних форм: руйнування клітин нервової системи, скелетних і гладеньких м'язів, серцевого м'яза, клітин гістіофагоцитарної системи. Розвиваються запальні реакції, алергійні й аутоімунні процеси в уражених органах.

Клініка: описано гостру і хронічну форми хвороби.

Гостра форма розвивається переважно у дітей. Інкубаційний період 5-14 діб. На місці укусу утворюється первинний афект - чагома, що нагадує фурункул, але, на відміну від нього, ніколи не нагноюється і розсмоктується. При проникненні збудника крізь кон'юнктиву виникає однобічний набряк повік і обличчя (симптом Романьї) (рис. 6).

Лихоманка висока, виникає набряк лімфатичних вузлів, збільшення печінки і селезінки, міокардит. У багатьох хворих на шкірі грудей з'являється висипка у вигляді дрібних плям, що зберігається впродовж 6-10 днів, можуть бути набряки стоп, стегон, обличчя. Часто через 20-30 днів хворі помирають від запалення оболонок і тканини головного мозку або серцево-судинної недостатності.

Хронічна форма спостерігається у дорослих (первинно) або є результатом гострого трипаносомозу. Вона може перебігати з переважним ураженням серцево-судинної або нервової систем. Спостерігаються ендокринні розлади – мікседема, бронзове забарвлення шкіри й інфантилізм.

Клінічна діагностика:

При гострій формі хвороби Чагаса первинний афект у місці укусу клопа, лихоманка, міокардит, збільшення печінки і селезінки; в ендемічних районах необхідно обстежувати всіх хворих з явищами кардіоміопатії і розширення внутрішніх органів.

Лабораторна діагностика:

Мікроскопічне дослідження. Проводять мікроскопію мазка і товстої краплі крові, пунктату лімфовузлів і спинномозкової рідини. У хворих на гостру форму американського трипаносомозу паразити досить легко виявляють у нативних і забарвлених препаратах. При хронічних формах захворювання трипаносоми в периферичній крові або зовсім не знаходять, або їх виявляють поодинокими дуже рідко при перегляді багатьох полів зору. Частіше їх можна побачити при застосуванні методу збагачення, як і при сонній хворобі.

У деяких випадках найефективнішим методом виявлення T. cruzi є ксено-діагностика. Декілька вирощених у лабораторії триатомових клопів, вільних від трипаносом, висаджують на шкіру хворого, щоб вони насмоктались крові з паразитами. Потім через 5 днів трипаносоми легко виявляють шляхом мікросокопії екскрементів інфікованих клопів.

Культуральний метод діагностики американського трипаносомозу використовується рідко та проводиться так само, як і у випадку африканського.

Біологічне дослідження. Для діагностики трипаносомозів можна використовувати простановку буологічної проби на різних експериментальних тваринах. При американському варіанті хвороби вводять 5-10 мл інтраперитонеально гвінейським свинкам, кошенятам або цуценятам. Через декілька днів у крові заражених тварин з’являються трипаносоми.

Серологічні реакції більш детально розроблені для діагностики американського трипаносомозу. Але тепер вже запропоновані методи визначення антитіл класів IgM та IgG в діагностичних титрах у всіх хворих на трипаносомоз. Для цієї мети використовують реакції преципітації, аглютинації, імунофлуоресценції та зв’язування комплементу. Антигеном для їх постановки служить екстракт із серцевих м’язів інвазованих тварин або живих трипаносом. Реакції аглютинації та преципітації використовують при гострих формах хвороби, а РЗК – при хронічних. Результати реакцій краще оцінювати при простановці методом парних сироваток.

Останнім часом розроблено специфічний і чутливий метод діагностики за допомогою ензиммічених антитіл. Антигеном для ІФА служать лізати трипаносом від заражених тварин або лабораторних культур.

Лікування: специфічне лікування розроблене недостатньо. У гострому періоді застосовують хіміопрепарати лампіт, ніфутримукс. При хронічному захворюванні антипротозойні препарати не ефективні.

Профілактика:

Особиста: захист від укусів клопів.

Громадська: виявлення і лікування хворих, ретельна перевірка донорської крові при гемотрансфузіях; знищення клопів за допомогою інсектицидів; спорудження нових будинків замість глиняних і очеретяних жител, в яких водяться клопи.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 848 | Нарушение авторских прав