ПРОФІЛАКТИКА ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТКУ ТЯЖКИХ ФОРМ РЕТИНОПАТІЇ НЕДОНОШЕНИХ.
Враховуючи, що в етіології РН мають значення різні чинники (анте-, інтра- та постнатальні), профілактика РН повинна бути комплексною, етапною, спрямованою на усунення причин захворювань майбутньої матері, зниження частоти недоношеності і перинатальної патології, оптимізацію умов виходжування і вигодовування недоношених немовлят. Перинатальне медичне забезпечення цього контингенту дітей повинне здійснюватися при тісній взаємодії акушерів-гінекологів, перинатологів, неонатологів і офтальмологів з метою ранньої діагностики патології, визначення правильної лікувальної тактики і має передбачати:
1. Здійснення ранньої діагностики патологічного стану організму вагітних жінок, що можуть мати негативний вплив на плід в анте- та інтранатальному періодах розвитку;
2. Послаблення або виключення впливу виявлених материнських і акушерських факторів ризику на формування здоров’я плоду і новонародженого;
3. Прогнозування внутрішньоутробної і ранньої неонатальної патології;
4. Здійснення комплексу заходів антенатальної профілактики хронічної гіпоксії та внутрішньоутробної гіпотрофії плоду;
5. При прогнозуванні перинатальної патології (зокрема захворювань очей) – своєчасне виявлення відхилень клініко-фізіологічних процесів в організмі недоношеного новонародженого і здійснення ранніх лікувальних коригуючи заходів, заснованих на знанні неонатальних факторів ризику виникнення РН;
6. Попередження впливу ятрогенних чинників на організм новонародженого шляхом організації з перших хвилин після народження оптимальних для даного контингенту немовлят умов інтенсивної терапії та виходжування;
7. Здійснення активного скринінгу РН безпосередньо у відділенні 2-го етапу виходжування недоношених.
Перші 4 пункти медичної стратегії перинатальної допомоги даному контингенту дітей повинні бути науково обґрунтовані з акушерських та перинатологічних позицій, останні – з позиції неонатолога і офтальмолога. Її слід здійснювати поетапно.
Перший етап. Центри планування сім”ї, акушерсько-терапевтично-педіатричний комплекс, жіночі консультації.
Завданням лікаря в профілактиці гіпоксії плоду є своєчасне, раннє виявлення і лікування ускладнень, що виникають під час вагітності (особливо суб- і некомпенсована анемія, гестаційний пієлонефрит, загроза переривання вагітності, пізній гестоз II-III ступенів важкості і т.п.).
Другий етап. Акушерський стаціонар.
Основні зусилля лікарів акушерів-гінекологів повинні бути направлені на усунення пренатальних факторів ризику виникнення РН. При ранніх передчасних родах на термін 28-32 тижні повинна бути зроблена спроба збереження вагітності.
Оксигенотерапія. У зв’язку з тим, що у виникненні РН провідну роль має гіпоксія, в основі первинної профілактики захворювань лежить інтенсивне спостереження за станом дитини, який повинен включати моніторинг газового складу крові, температури тіла, частоти серцебиття і дихання, артеріального тиску. З метою появи перших симптомів синдрому дихальних розладів недоношена дитина потребує адекватної кисне терапії, тривалість якої суто індивідуальна.
Третій етап. Відділення виходжування недоношених.
Для досягнення описаної вище мети, першою і найголовнішою умовою є те, що інтенсивний догляд за немовлям з низькою масою тіла при народженні слід проводити під контролем офтальмолога, враховуючи його рекомендації. Необхідно вчасно виділити дитину в групу високого ризику по РН, куди повинні бути включені всі новонароджені немовлята з масою тіла нижче 1500 г, гестаційним віком менше 32 тижнів, а також більш зрілі недоношені, такі, що мають супутню неонатальну патологію або тривало одержуючи оксигенотерапію.
Всі дані про проведену оксигенотерапію (тривалість, метод введення тощо) повинні бути відбиті у виписному епікризі при виписці дитини додому або в супровідних документах при транспортуванні дитини до інших лікувальних установ з тим, щоб можна було критично підійти до розгляду питання про роль оксигенотерапії в розвитку РН. У виписці з пологового будинку або 2-го етапу виходжування для дільничного педіатра слід відображати ступінь ризику розвитку РН і рекомендувати своєчасну консультацію офтальмолога.
Четвертий етап. Дитяча поліклініка.
Недоношені діти повинні знаходитися під особливим спостереженням дільничного педіатра, який забезпечує диспансерне спостереження дитячого офтальмолога для поглибленого огляду органу зору.
Таким чином, робота акушерів-гінекологів, неонатологів, офтальмологів і педіатрів повинна бути сумісною на користь хворого. Тільки за умови тісної взаємодії різних фахівців і комплексному підході до проблеми удосконалення системи і раннього виявлення захворювання, організації своєчасного хірургічного втручання у відповідно установлених офтальмологічних центрах можливо чекати зниження частоти і важкості проявів РН, отже – отримання кращих результатів лікування, підвищення якості життя цього контингенту дітей.
8. СХЕМА ОФТАЛЬМОЛОГІЧНОГО МОНІТОРІНГУ НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ:
- офтальмологічний огляд всіх недоношених дітей, народжених з гестаційним віком 22-37 тижнів. Перші огляди проводяться на 4-6 тижні після народження дитини (32 тиждень постконцептуального віку).
- повторні огляди тривають до повної васкулярізації периферичних відділів сітківки з інтервалом 1 раз в 2 тижні.
- при виникненні РН повторні огляди проводяться 1 раз у тиждень до мимовільного повного регресу в окремих випадках, або до розвитку «порогової» стадії РН.
- після проведення лазерної або кріотерапії огляд здійснюється через 5-7 днів. При наявності позитивної динаміки повторні огляди проводять 1 раз на тиждень на протязі першого місяця; 1 раз у 2 тижні на протязі другого та третього місяців та один раз у місяць на протязі наступних 9 місяців.
- після проведення оперативного лікування IV-V стадії кількість оглядів та тривалість спостереження визначається окремо у кожному випадку.
| ЗАТВЕРДЖЕНО
Заступник Міністерстра
Лазоришинець В.В.
|
|
| Склад робочої групи з робочої групи з розробки Протоколу з лікування дітей з ретинопатією недоношених
|
| Баринов Ю.В.
| Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Дитяча офтальмологія"
| Риков С.О.
| Голова Асоціації дитячих офтальмологів України, завідувач кафедрою офтальмології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Офтальмологія»
| Пасєчнікова Н.В
| Директор Інституту очних хвороб та тканинної терапії
ім. В.П.Філатова АМН України
| Акіменко О.В.
| Куратор циклу дитячої офтальмології кафедри офтальмології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика
| Сук С.А.
| Завідувач Науково практичного центру лазерних методів лікування КМКОЛ «Центр мікрохірургії ока»
|
|
| Краснова Г.О.
| Лікар - дитячий офтальмолог відділення дитячої офтальмології та мікрохірургії ока Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит»
|
Директор Департаменту Р.О.Моісеєнко
| | | |
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 373 | Нарушение авторских прав
|