АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ДІАГНОСТИКА РН

Огляд дитини повинен проводиться досвідченим офтальмологом безпосередньо в неонатальному відділенні (центрі) починаючи з 3 - 4 тижня після народження. Він включає офтальмоскопію з використанням бінокулярного налобного офтальмоскопу з асферичними лінзами (20, 28, 30 діоптрій). Процедура огляду очного дна не повинна займати більш 2-х хвилин, проводитись в умовах достатнього мідріазу (після закапування розчину 0,1 % атропіну або дворазовою (з інтервалом 15 хвилин) інстиляцією 0,5-1 % мідриацілу (тропікаміду), з використанням м'яких блефаростатів (при їх відсутності можуть використовуватися звичайні дитячі повікопідіймачі), склеродепресорів чи склеральних гачків для повороту очного яблука. Слід зазначити, що побічний ефект від мідріатиків у недоношених дітей більш пролонгований і проявляється у вигляді парезу кишечника, зригувань, метеоризму, тахікардії, тахіпное. Офтальмоскопію у динаміці слід повторювати регулярно з інтервалом 2 тижні до завершення васкуляризації або проявів РН. При наявності перших ознак РН, огляд проводять щотижня до повного регресу захворювання або стихання активності процесу. При симптомі «+» хвороба – кожні три дні.

Використання в офтальмологічному обстеженні ретинальної камери (RetCam II) забезпечує максимальне широкоформатне зображення очного дна на екрані комп'ютера в режимі реального часу. Використання даної технології дозволяє значно скоротити час діагностики РН, виключає суб'єктивну інтерпретацію стану очного дна, дозволяє документувати дані офтальмологічного огляду й здійснювати порівняння серії обстежень у динаміці, прогнозувати перебіг та наслідки захворювання.

Офтальмологічний статус недоношених новонароджених, порівняно із доношеними має ряд особливостей, що вказують на перинатальну незрілість зорового аналізатора, зокрема – наявність необлітерованих судин на капсулах кришталика і персистуючої галоїдної артерії, незавершена васкуляризація сітківки, що є передумовами для розвитку РН. Порівняльний аналіз параметрів окремих структур ока недоношених і доношених немовлят показав, що довжина передньо-задньої осі ока недоношеного статистично достовірно менше,ніж у тих,що народилися в строк, відповідно

16,06 +/ - 0,12 мм і 17,3 +/- 0,08 мм. Також виявлено достовірну відмінність у величині внутрішньоочного тиску у новонароджених з гестаційним віком до 30 тижнів і доношених,відповідно 23,2 +/- 0,61 мм рт. ст. і 21,4+/- 0,31 мм рт.ст. Вказана відмінність зберігається до 3-х місячного віку. На відміну від доношених новонароджених, у яких частіше спостерігається гіперметропічна рефракція, у недоношених переважає міопічна рефракція.

Картина очного дна у недоношених новонароджених має ряд особливостей. Диск зорового нерва у них має сіро-білий колір, чіткі межі, витягнутий овально у вертикальному напрямку. Колір очного дна помаранчево-червоний. У зв’язку з відсутністю або незавершеністю васкуляризації периферії сітківки, наявністю краєвої аваскулярної зони, в місцях переходу васкулярної зони в аваскулярну спостерігається перехід прозорої сітківки в сірувату. У кожного п’ятого (18,5 +/- 2,2%) недоношеного новонародженого на очному дні можна виявити дрібні петехіальні геморагії, які швидко, протягом 7-14 днів, мимоволі розсмоктуються.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 397 | Нарушение авторских прав