Будова скелетного м’яза
Простий м’яз має голівку, тіло, хвіст. М’язові волокна об’єднуються в окремі м’язи за допомогою сполучної тканини, тому мають пучковий характер будови. По хіду сполучнотканинних прошарків в м’яз проходять судини і нерви.
Відрізняють наступні сполучнотканинні утворення м’язів:
- ендомізій – окружає окремі м’язові волокна;
- перімізій – окружає пучки волокон;
- епімізій – окружає м’яз ззовні.
М’язові сполучнотканинні елементи на кінцях продовжуються в сухожилки, за рахунок яких м’язи фіксуються до кісток.
Широки і плоскі сухожилки мають назву апоневрозів.
Сухожилки прикріплюються к апофізам кісток, але можуть прикріплятися до фасцій, хрящів, капсул суглобів, шкірі.
Допоміжний апарат м ‘язів.
Анатомічні утворення, яки сприяють кращому виконанню функції м’язів: фасції, утримувачі сухожилків, фіброзні і синовіальні піхви сухожилків, синовіальні і слизові сумки, блоки м’язів, кістково-фіброзні канали і сесамовидні кістки.
Робота м’язів. При скороченні м’язових волокон довжина м’яза зменшується на 30-40%. Що визиває зближення двох точок прикріплення м’язів: нерухома точка, початок м’яза-punctum fixum; рухома точка, прикріплення м’яза - punctum mobile. В залежності від особливостей рухів ці точки можуть мінятися місцями.
Антагонисти- м’язи протилежної дії.
Синергисти- однієї дії, співдружні.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 818 | Нарушение авторских прав
|