АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Невідкладна допомога. 1. Перехід на ШВЛ з позитивним тиском у кінці видиху + 5 см вод ст

1. Перехід на ШВЛ з позитивним тиском у кінці видиху + 5 см вод ст. Показанням до інтубації є:

· зниження життєвої ємкості легень (менше 15 мл/кг);

· зниження сили вдиху (нижче 25 мм рт.ст.);

· зниження парціального тиску кисню (менше 70 мм рт.ст.) під час дихання через маску киснем;

· підвищення градієнта напруги кисню альвеола-артеріола (більше 350 мм рт.ст. під час дихання 100% киснем);

· збільшення вентиляції мертвого простору.

2. Катетеризація 2-3 вен.

3. Катетеризація сечового міхура.

4. Виклик резервних донорів.

5. Розгортання операційної.

Моніторинг життєво важливих функцій: неінвазивний АТ через кожні 15 хв.;ЦВТ;пульс, ЧСС, ЧДР;пульсоксиметрія;шоковий індекс;погодинний діурез та загальний аналіз сечі;температура тіла;рентгенографія легень;загальний аналіз крові, Нt, тромбоцити;фібриноген, тромбоцити, коагулограма, час згортання крові, тромбоеластограма;об’єм циркулюючої крові (ОЦК) та хвилинний об’єм крові (ХОК);загальна периферична протидія;кислотно-основний стан крові;біохімія, електроліти крові.

Лікування. Лікувальна тактика має складатися з заходів, спрямованих на:

· пригнічення реакцій, що викликали кардіопульмональний шок;

· лікування коагулопатії;

· профілактику та лікування поліорганної недостатності.

Підтримка життєво важливих функцій організму жінки, термінове розродження, зупинка кровотечі та посиндромна медикаментозна терапія складається з багатьох необхідних моментів:

1. ШВЛ не менше 3-4 годин.

2. Після проведення невідкладних заходів необхідно провести термінове розродження залежно від стану пологових шляхів.

3. За наявності профузної кровотечі – екстирпація матки, перев’язка внутрішніх клубових артерій.

4. Інфузійно-трансфузійна терапія (ІТТ) (див.розділ «Геморагічний шок. ДВЗ-синдром»).

5. Для підтримки серцевої діяльності – серцеві глікозиди.

6. Мембраностабілізатори (гідрокортизон –до 800-1000мг, аскорбінова кислота -500 мг, троксевазин – 5мл та ін..).

7. Наркотичні анальгетики.

8. Бронхолітики (еуфілін – 2,4% - 10-20 мл; алупент, бриканіл – 0,5 мг);

9. Вазопресори при відсутності нормалізації АТ (допамин 5-10 мкг/кг/хв мікроструменево).

10. Активатори енергетичних процесів (актовегин – 40-50 мл внутришньовенно).

11. Профілактика і лікування синдрому ДВЗ (див. розділ «Геморагічний шок. ДВЗ-синдром»).

12. Дезагреганти (після зупинки кровотечі).

13. Стимуляція моторики ШКТ.

14. Корекція анемії.

15. Годування через зонд.

16. Антибактеріальна терапія.

17. Інгібітори синтезу тромбоксана (аспірин -200 мг на добу, компламін – 900 мг на добу).

18. Неспецифічна профілактика ТЕУ (рання лікувальна фізкультура, еластична компресія нижніх кінцівок).

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 499 | Нарушение авторских прав