АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам

2.1. Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства 1-ї та 2-ї групи, непрацюючі інваліди з дитинства 3-ї групи, також діти-інваліди віком до 16 років.

Причина, група інвалідності, строк, на який вcтaнoвлюєтьcя інвалідність інвалідам з дитинства, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно з законодавством України.

Причина і строк, на який встановлюється інвалідність дітям-інвалідам, визначаються лікарсько-консультативними комісіями дитячих лікувально-профілактичних закладів.

Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років, затверджено спільним наказом МОЗ, Мінпраці та Мінфіну України № 454/471/516 (z1073-01) від 08.11.2001 р. та зареєстровано в Мін'юсті України 26.12.2001 р. за № 1073/6264.

Інвалідам з дитинства, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу і пенсію, призначається державна соціальна допомога або пенсія за їх вибором. Державна соціальна допомога або пенсія інвалідам з дитинства, яких визнано недієздатними, а також на дітей-інвалідів призначається за вибором їх батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника.

2.2. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам призначається у таких розмірах:

– інвалідам а дитинства 1-ї групи – 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

– інвалідам з дитинства 2-ї групи – 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

– непрацюючим інвалідам з дитинства 3-ї групи – 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

– на дітей-інвалідів віком до 16 років – 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Державна соціальна допомога призначається на кожного інваліда з дитинства чи дитину-інваліда відповідно до цього Порядку.

2.3. Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров'я у триденний строк зобов'язані надіслати витяг з акта огляду інваліда з дитинства або медичний висновок про визнання дитини інвалідом до органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання інваліда з дитинства або батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника дитини-інваліда.

Не пізніше 10 днів після надходження зазначених документів орган праці та соціального захисту населення зобов'язаний направити письмове повідомлення інваліду з дитинства, батькам, усиновителям, опікуну, піклувальнику дитини-інваліда про право на державну соціальну допомогу, умови, розмір і порядок її призначення.

2.4. Для призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам подаються такі документи:

– заява за формою згідно з додатком 1;

– паспорт або в разі його відсутності інший документ, що може засвідчувати особу, яка подає заяву;

– копія свідоцтва про народження дитини-інваліда;

– довідка про місце проживання інваліда з дитинства або дитини-інваліда чи копія паспорта інваліда з дитинства з відомостями про прописку чи копія паспорта інваліда з дитинства з відомостями про постійне місце проживання;

– довідка про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника, який подав заяву, чи копія паспорта з відомостями про постійне місце проживання.

Непрацюючі інваліди з дитинства 3-ї групи додатково подають копію трудової книжки та довідки органів державної податкової служби про те, що заявник не займається підприємницькою діяльністю, і про відсутність даних про доходи цієї фізичної особи. В разі відсутності трудової книжки – лише зазначені довідки органів державної податкової служби.

Заява про призначення державної соціальної допомоги подається інвалідом з дитинства до органу праці та соціального захисту населення за місцем постійного проживання або за місцем фактичного проживання інваліда, за умови подання довідки про неодержання цієї допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем постійного проживання.

Заява про призначення державної соціальної допомоги інваліду з дитинства 1-ї чи 2-ї груп, який визнаний недієздатним, а також на дитину-інваліда подається одним із батьків, усиновителів, опікуном, піклувальником за місцем постійного проживання або за місцем фактичного проживання особи, яка подає заяву, за умови подання довідки про неодержання цієї допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем постійного проживання.

Якщо один з батьків, усиновителів постійно проживає за іншою адресою, ніж дитина-інвалід, то разом із заявою він подає довідку органу праці та соціального захисту населення про те, що другий з батьків, усиновителів не отримує державну соціальну допомогу на дитину-інваліда за місцем свого постійного проживання.

Якщо з заявою звертається опікун або піклувальник, то подається також копія рішення про встановлення опіки чи піклування.

Переведення інваліда з дитинства чи дитини-інваліда з пенсії на державну соціальну допомогу здійснюється на підставі заяви. При цьому державна соціальна допомога призначається з дня звернення за нею. виплата призначеної державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням суми виплаченої пенсії. До документів, необхідних для призначення державної соціальної допомоги, додається атестат про припинення раніше призначеної пенсії та витяг з акта огляду органів медико-соціальної експертизи чи медичного висновку закладу охорони здоров'я, який вилучається з пенсійної справи одержувача пенсії (у пенсійній справі залишаєтьсязавірена у встановленому порядку копія медичного документа).

Орган праці та соціального захисту населення перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про заявника паспорта та іншим документам, здійснює попередню правову оцінку змісту: – належного оформлення представлених документів, перевіряє правильність зняття копій відповідних документів і, за необхідності, фіксує і засвідчує виявлені розходження.

Документи, які подаються в копіях, та заява повинні бути підписані посадовими особами органу праці та соціального захисту населення і засвідчені печаткою цієї установи.

Орган праці та соціального захисту населення, який прийняв заяву про призначення державної соціальної допомоги, видає заявнику (уповноваженій особі) розписку про прийняття заяви та доданих до неї документів із зазначенням дати прийняття заяви.

2.5. Державна соціальна допомога призначається з дня звернення за її призначенням.

1. Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день приймання органом праці та соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами.

Якщо заява про призначення державної соціальної допомоги надсилається поштою і при цьому подаються також усі необхідні документи, то днем звернення за державною соціальною допомогою вважається дата, вказана в поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У тих випадках, коли до заяви про призначення державної соціальної допомоги додані не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше 3 місяців з дня відправлення повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення такої допомоги.

Заява про призначення державної соціальної допомоги розглядається органами праці та соціального захисту населення не пізніше 10 днів після надходження заяви з усіма необхідними документами.

2.6. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства 1-ї, 2-ї груп, непрацюючим інвалідам з дитинства 3-ї групи призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

На дітей-інвалідів державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, який видається у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я України, але не більш як до місяця досягнення дитиною-інвалідом 16-річного віку включно.

2.7. У разі зміни групи інвалідності державна соціальна допомога виплачується в новому розмірі. Якщо така зміна призводить до збільшення розміру, то допомога виплачується в новому розмірі з дня зміни групи інвалідності, якщо призводить до зменшення розміру – з місяця, наступного за тим, в якому встановлена нова група інвалідності.

Перерахунок розміру державної соціальної допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності інваліда з дитинства органи праці та соціального захисту населення здійснюють без подання заяви одержувачем на підставі витягу з акта огляду інваліда з дитинства органами медико-соціальної експертизи. Цей перерахунок оформлюється рішенням органу праці та соціального захисту населення в установленому порядку, яке зберігається в особовій справі інваліда з дитинства чи дитини-інваліда.

Якщо дитина-інвалід, на яку виплачувалася державна соціальна допомога, по досягненні 16-річного віку визнана інвалідом з дитинства, виплата допомоги продовжується у новому розмірі за його заявою (недієздатним – за заявою опікуна). У разі збільшення розміру допомога в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності, а при зменшенні розміру – з місяця, наступного за тим, в якому дитині-інваліду встановлена група інвалідності.

2.8. Виплата державної соціальної допомоги зупиняється у випадку пропуску інвалідом з дитинства строку переогляду стану здоров’я органами медико-соціальної експертизи або дитиною-інвалідом – лікарсько-консультативними комісіями дитячих лікувально-профілактичних закладів, а в разі визнання знову інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більше як за один місяць. При цьому, якщо при переогляді інваліда з дитинства переведено до іншої групи (вищої або нижчої), державна соціальна допомога за зазначений період виплачується за попередньою групою в розмірах, що були встановлені у відповідних періодах.

Якщо строк переогляду пропущено з поважної причини, що підтверджується органом медико-соціальної експертизи, лікарсько-консультативною комісією дитячого лікувально-профілактичного закладу, то виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення виплати, але не більш як за 3 роки, за умови, що протягом цього періоду особа визнана інвалідом або дитиною-інвалідом. За місяць до закінчення строку виплати державної соціальної допомоги орган праці та соціального захисту населення зобов'язаний у письмовій формі попередити інваліда з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника дитини-інваліда про причину припинення її виплати.

2.9. На кожного одержувача державної соціальної допомоги органом праці та соціального захисту населення формується особова справа, в якій зберігаються документи, необхідні для призначення державної соціальної допомоги, а також розрахунки їх розмірів.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 903 | Нарушение авторских прав