АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Мал. 130. Молочні зуби: а - верхні, б - нижні

1. dentes incisivi;

2. dens caninus;

3. dentes molares.

В кожному зубi розрiзняють кiлька частин. Частина, яка виступає над яснами, називається коронкою зуба (corona dentis), а частина, яка розмiщена в зубнiй комірці, - коренем зуба (radiх dentis). У клінічній практиці розрізняють анатомічну коронку зуба, вкриту емаллю і клінічну - частину зуба, що виступає над яснами. Дещо звужена частина зуба, розмiщена мiж коронкою та коренем зуба, називається шийкою зуба (cervix dentis). Коронка має кiлька поверхонь. Поверхню, обернену до зуба протилежної щелепи, називають змикальною поверхнею (facies occlusalis). Поверхня, що обернена до присiнка, називається присінковою поверхнею (facies vestibularis), до язика язиковою (facies lingualis), а до поверхнi сусiднього зуба - контактною поверхнею (facies approximalis). Контактних поверхонь у кожному зубi є двi: ближча поверхня (facies mesialis), обернену до присереднього зуба, i дальша поверхня (facies distalis), обернену в напрямку до кутнiх зубiв. Коронки зубів утворюють зубні дуги: верхньощелепну (arcus dentalis maxillaris ) і нижньощелепну (arcus dentalis mandibularis).

Вивчiть внутрiшню будову зуба. Основна речовина зуба - дентин (dentinum), він досить мiцний, на вiдмiну вiд кiстки не має клiтин, гаверсових каналiв, судин. На коронцi зуба, поверх дентину розмiщена найтвердiша тканина органiзму - емаль (enamelum). Вона побудована з довгих призм, осi яких спрямованi перпендикулярно до дентину. Слiд запам’ятати, що дентин розвивається з мезенхiми, емалевi призми - з епiтелiальних клiтин ектодерми. Зовнішній шар емалi захищає її вiд руйнiвної дiї хiмiчних речовин їжi. Дентин кореня та шийки зуба покритий цементом (cementum), що гiстологiчно нагадує кiстку. Корiнь зуба розмiщений у зубнiй комірці (alveolus dentalis) i щiльно зрощується з її окiстям. Шийка зуба покрита слизовою оболонкою ясен (мал. 131).

Мал. 131. Будова зуба (схема). Сагітальний розтин:

1. enamelum;

2. dentinum;

3. cavitas coronae, pulpa coronalis;

4. canalis radicis dentis;

5. cementum;

6. perіodontium;

7. os;

8. gingiva.

У середині зуба розташована невелика зубна порожнина (cavitas dentis). Вона поділяється на коронкову порожнину (сavitas coronae) і канал кореня зуба (саnalis radicis dentis). Канали коренів зуба вiдкриваються на верхiвках коренiв (apex radicis dentis) маленькими отворами верхівки кореня зуба (foramen apicis radicis dentis). Порожнина зуба виповнена пульпою зуба (pulра dentis), до складу якої входять пухка сполучна тканина, кровоноснi судини, нерви, якi проходять через отвори i канали коренiв зуба.

За формою коронки, особливостями будови i виконуваною функцiєю всi зуби подiляються на рiзцi, iкла, малi кутнi зуби, великi кутнi зуби.

В практичнiй медицинi кiлькiсть зубiв прийнято зображувати зубною формулою: в чисельнику позначають верхнi, а в знаменнику - нижнi зуби. Напрямок розташування зубiв починають вiд серединної площини назовні: рiзцi, iкла, малi кутнi зуби, великi кутнi зуби.

Формула постiйних зубiв: (2,1,2,3);

формула молочних зубiв: (2,1,2)

У чисельнику i знаменнику числа вiдображають кiлькість зубiв, послідовно, починаючи з рiзцiв, на кожній верхній щелепі, та половинi нижньої щелепи. Таким чином, у людини число постiйних зубiв однакове для верхньої i нижньої щелеп з кожного боку: 2 рiзцi, 1 iкло, 2 малих кутнiх i 3 великих кутнiх зуби. У формулi молочних зубiв кутні зуби не поділяються на великі та малі, молочних кутнiх зубiв з кожного боку на обох щелепах тiльки по два. У дорослої людини кожна зубна дуга містить по 16 зубів.

Особливостi будови окремих зубiв.

Рiзцi (dentes incisivi) розмiщенi по боках вiд серединної площини. Розрiзняють присередні та бічні рiзцi; коронка їх має долотоподiбну форму з опуклою губною та вгнутою язиковою поверхнями. Верхнi рiзцi дещо бiльшi за нижнi. Коренi рiзцiв довгi, конусоподiбної форми.

Iкла (dentes саnini) - найдовшi зуби, по два зверху та знизу, розмiщенi за рiзцями. Мають масивну коронку конусоподiбної форми та довгий корiнь.

Малi кутнi зуби (dentes premolares), яких по два на кожнiй верхній щелепi та на кожній половині нижньої (два правих та два лiвих), розмiщенi за iклами. На замикальній поверхнi зуби мають два конiчних горбки. Коренi нижнiх малих кутнiх зубiв простi, одиночнi, конiчної форми, а верхнi іноді розщепленi або подвiйнi, мають щiчну та язикову частини.

Великi кутнi зуби (dentes molares), яких по три на кожній половині зубної дуги, вони розмiщенi за малими кутнiми зубами.

На замикальній поверхнi коронки проходять пiд прямим кутом одна до одної двi борозни, що розділяють чотири вістря - два щiчних та два язикових. На коронцi першого зуба в бiльшостi випадкiв буває п’ять вістер. Великi кутнi зуби мають масивну, кубiчної форми коронку. Третi великі кутнi зуби (dens molaris tertius) називають ще зубами мудростi, вони прорiзуються в 16-30 рокiв, коронка їх менших розмiрiв і має чотири або три вістря. Верхнi великi кутнi зуби мають по три коренi (один язиковий та два присiнкових - передній і задній), а нижнi - по два - переднiй та заднiй. Коренi нижнього зуба мудростi значно коротшi, нерiдко зливаються в спільний конус.

Молочнi зуби загалом схожi на постiйнi, являючи собою зменшену їх копiю (див. мал. 141). Вони матово-білого з голубизною кольору (постiйнi - з жовтуватим вiдтiнком), емаль у них бiльше розвинена, завдяки чому шийка рiзко вiдокремлюється вiд коронки. Коренi зубiв розвиненi гiрше, ніж коронки. Коренi кутнiх зубiв сильно розходяться.

Особливу увагу необхiдно звернути на терміни gjzзубiв. Прорiзуються вони в постнатальний (пiсля народження) перiод у певний час та в певному порядку. У грудних дiтей поява молочних зубiв вiдображає загальнi процеси формування кiсток скелета i засвоєння мiнеральних речовин. Запiзнення термінів прорiзування молочних зубiв може бути показником розвитку рахiту.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 596 | Нарушение авторских прав