АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Регуляція слиновиділення

Слиновиділення здійснюється рефлекторно, за участю нервової системи. До кожної слинної залози підходять волокна нервів симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи.

Їжа, що надійшла в порожнину рота, подразнює закінчення смакових нервів; у них виникає збудження, яке по доцентрових нервах передається в центр слиновиділення - довгастий мозок. Тут відбувається передача збудження із доцентрових нервів на відцентрові (симпатичні і парасимпатичні), які йдуть до слинних залоз. Збудження охоплює секреторні клітини слинних залоз і відбувається виділення слини певної якості і кількості. Так здійснюється безумовний слиновидільний рефлекс.

Жування посилює слиновиділення. Причому, чим більше подрібнюється їжа, тим більше виділяється слини. Деякі люди за звичкою їдять дуже швидко. У результатi слина не надає хiмiчного впливу на таку їжу, як свiжий хлiб, тiстечка, картопляне пюре. Тому потрiбно завжди кожний шматочок їжi добре пережовувати i змочувати слиною.

Кiлькiсть кровi, яка протiкає через слиннi залози пiд час їх дiї, збiльшується в 3-4 разiв. Тому в процесi простого жування можна "перегнати" i очистити через цi залози до 6 лiтрiв кровi (практично всю).

Крім безумовно-рефлекторного виділення слини, може бути і умовно-рефлекторне — на вигляд їжі, її запах, спогади або розмови про неї, що кілька разів поєднувалися в часі з їдою.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1446 | Нарушение авторских прав