АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ РОБОТИ СЕРЦЯ.

Прочитайте:
  1. Автоматія серця. Градієнт автоматії. Дослід Станіуса.
  2. Алгоритм виконання роботи.
  3. Алгоритм виконання роботи.
  4. Алгоритм роботи.
  5. Аритмії серця. Серцева недостатність
  6. Будова серця. Властивості серцевого м'яза
  7. Вибір теми розрахунково-графічної роботи. Підбір і вивчення літератури
  8. Визначення за ЕКГ напрямку електричної вісі серця.
  9. Виконання роботи
  10. Виконання роботи

 

Гуморальна регуляція роботи серця передбачає вплив на діяльність серця електролітів, гормонів, медіаторів, біологічно-активних речовин. Вперше гуморальна регуляція отримала підтвердження в дослідах Отто Леві на жабах (1921р.) Два ізольовані серця жаб були сполучені спільною камерою з фізіологічним розчином через спеціальні трубки. Блукаючий нерв першого серця подразнювали електричним струмом порогової сили і спостерігали зменшення частоти скорочень як першого, так і другого сердець. При подразненні надпороговою силою спостерігали зупинку обох сердець. Ефект пояснювався тим, що при подразненні блукаючого нерва виділявся медіатор ацетилхолін, який потрапляв в спільну камеру з порожнини першого серця і через трубочки йшов до другого серця в складі фізіологічного розчину. Експериментально встановлено, що адреналін, тироксин, норадреналІн, інсулін, глюкагон, глюкокортикоїди, глюкоза, дігіталісоподібні речовини (місцеві гормони серця) підсилюють роботу серця, але механізм дії їх різний. Брадикінін, ацетилхолін гальмують діяльність серця. Іони Са збільшують силу серцевих скорочень та підвищують збудливість міокарду. Іони калію зменшують збудливість міокарду і частоту серцевих скорочень та тривалість діастолічної деполяризації серця. Іони натрію збільшують скоротливість та силу міокарду за рахунок забезпечення транспорту Са. Ацетилхолін, продукти арахідонової кислоти, кислі продукти блокують кальцієві канали, що зменшує силу серцевих скорочень.

 

 

Тема: ОСНОВИ ГЕМОДИНАМІКИ

План лекції:

1.Функціональна класифікація частин судинного русла по Фолкову.

2.Основні показники гемодинаміки:

А). Характеристика об'ємної швидкості крові. Закон Ома.

Б). Особливості лінійної швидкості крові

В). Загальний периферичний опір кровотоку. Закон Хагена-Пуазейля.

Г). Властивості стінки судин. Напруга стінки судини. Закон Лапласа.

 

Серце як насос перекачує кров в велике та мале кола кровообігу і забезпечує постійність циркуляції крові в судинах. Рух крові в судинах здійснюється у відповідності з фізичними законами руху рідини, але з певними обмеженнями.

1. Рух крові в артеріальній частині має пульсуючий характер, а в решті судин – рівномірний.

2. Судини здатні змінювати свій діаметр за рахунок розтягнення та звуження.

3. Кров, що тече в судинах, не є гомогенною рідиною.

В зв’язку з цим кожна частина судинного русла має свої особливості, які визначають їх функцію. Функціонально Фолков виділив такі частини судинного русла:

 

Частина с/ русла Об'єм крові Опір кровотоку Призначення
Амортизатори (аорта, артерії еластичного типу) 15% 18% Згладжуються систолічні викиди крові. Формується пульсуючий характер кровотоку.
Резистивні судини (кінцева частина артерій м'язoвого типу, артеріоли) 3% 51% Регулюють об'ємну швидкість крові, забезпечують перерозподіл крові до органів. Це крани судинної системи.
Обмінні судини (кінець венул, капіляри) 6% 25% Газообмін і обмін речовин
Ємкісні судини (вени) 75% 1 – 5% Умовне депо крові, збільшують об’єм судинного русла в 10 разів за рахунок розтягнення, регулюють кількість крові до органів, забезпечують сталість кровотоку.
Судини перерозподілу: Сфінктери – прекапіляри, пост капіляри.     Шунти, артеріо-венозні анастомози. 1% 1%   Регулюють кількість функціонуючих капілярів, регулюють кількість крові в капілярах. Швидкий транспорт крові з артерій у вени в обхід капілярів.  

 

Стінка судини має певну структуру: базальна мембрана, ендотелій, еластичні волокна, колагенові волокна, гладенькі м'язові клітини. Структура судинної стінки зумовлює властивості судин і суттєво впливає на формування показників гемодинаміки. Основними властивостями судин є:

1.Розтяжність – це здатність збільшувати діаметр (найбільша у венах).

2. Еластичність - здатність стінки протидіяти розтягненню (найбільша в аорті та в артеріях еластичного типу).

3. Пружність - здатність протидіяти розриву стінки при розтягненні (найбільша в артеріях)

4. Трансмуральний тиск – це різниця тисків на стінку судини зсередини та ззовні (P trans. = Pi – Pe), найбільший в аорті та артеріях.

5. Напруга (F) - сила, що намагається розірвати судину (найбільша в аорті) /

Згідно закону Лапласа F = P trans. * (r: h), де r – радіус судини, h – товщина

стінки судини.

Таким чином, аорта та артерії мають малу розтяжність, велику еластичність, велику пружність, велику напругу та найбільший трансмуральний тиск, тому швидше розриваються, ніж інші судини. Вени мають велику розтяжність, малу еластичність, малу напругу, малий трансмуральний тиск, розриваються значно рідше. Капіляри нездатні розтягуватись, не мають еластичності та пружності, мають малу напругу та малий трансмуральний тиск, тому майже ніколи не розриваються.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 809 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)