ЕЛЕКТРИЧНА ВІСЬ СЕРЦЯ.
Форма зубців ЕКГ залежить від розміщення електродів на поверхні тіла при реєстрації ЕКГ та від розміщення електричної вісі серця. Вона співпадає з анатомічною віссю і в більшості випадків йде зверху вниз, справа наліво, ззаду наперед. Це лінія, яка з'єднує дві точки з найбільшою різницею потенціалів. З фізичної точки зору - це проекція результуючого вектору QRS
на фронтальну площину. Розрізняють три типи розміщення серця в грудній порожнині в залежності від конституційних особливостей тіла людини:
нормостенічне, астенічне, гіперстенічне розміщення (мал.20)
Мал. 20 Розміщення серця в грудній порожнині.
Методи визначення електричної вісі серця:
1. Візуально:
А/. по конституції будови тіла
Людина худа, висока, кінцівки довгі - астенічний тип.
Людина середнього росту, звичайної статури, пропорційно довжині тіла розвинені кінцівки – нормостенічний тип.
Людина низького росту, плечі широкі, грудна клітина широка та коротка – гіперстенічний тип.
Б/. по амплітуді зубців в стандартних відведеннях ЕКГ (якщо найбільша амплітуда зубців в 11 відведенні – нормостенічний тип, в 111 відведенні – астенічний тип, в 1 відведенні – гіперстенічний тип).
2. Розрахунковий метод за величиною кута альфа (α).
Кут альфа – це кут між електричною віссю і 1 стандартним відведенням. Для його визначення використовують 6-осьову систему Бейлі. Це фронтальна площина, на яку наносяться вектори стандартних відведень та відведень за Гольдбергером.
Якщо кут альфа знаходиться в межах = +30о - + 70о - нормостенічне розміщення серця, кут альфа більше 70о – астенічне, менше 30о – гіперстенічне розміщення серця. У пацієнта визначають амплітуду зубців QRS
1 та 111 стандартних відведеннях. Сумарну величину цих амплітуд відкладають на вектори відповідних відведень. По них визначають електричну вісь та кут альфа. В клініці можна спостерігати зміщення електричної вісі як вліво (-), так і вправо (+).
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 969 | Нарушение авторских прав
|