АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ІІ.Визначення положення електричної вісі серця.

Розрізняють наступні варіанти положення електричної вісі серця:

1. нормальне положення, коли кут α складає від +30⁰ до +69⁰;

2. вертикальне положення - кут α від +70⁰ до +90⁰;

3. горизонтальне положення - кут α від +0⁰ до +29⁰;

4. відхилення осі вправо - кут α від +91⁰ до +180⁰;

5. відхилення осі вліво - кут α від 0⁰ до -90⁰;

Висновок:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підпис викладача ___________________

Самостійна робота:

1. Підрахувати частоту пульсу у себе в стані спокою й після фізичного навантаження

(20 присідань у середньому темпі). Визначити тривалість серцевого циклу в обох випадках, пояснити зміни після навантаження.

Частота пульсу в спокої = __________,

частота пульсу після навантаження = __________.

Тривалість серцевого циклу в спокої = ___________,

тривалість серцевого циклу після навантаження = ___________.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Записані дві ЕКГ у різних людей. На одній тривалість інтервалу PQ = 0,04 c, а на іншій – 0,22 с. Про що можна подумати при порівнянні цих величин із нормальними?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Замалюйте схематично місця розташування електродів при реєстрації ЕКГ у грудних відведеннях. Опишіть їх.

V₁ _________________________

V₂ _________________________

V₃ _________________________

V₄ _________________________

V₅ _________________________

V₆ _________________________

4. Під час підготовки до запису ЕКГ помилково поміняли місцями електроди на правій і лівій руках. До яких змін ЕКГ у І стандартному відведенні від кінцівок це призведе і чому?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Чому на ЕКГ відсутній зубець реполяризації передсердь?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Тривалість інтервалу R-R становить 1,33 с. Що є водієм ритму серця?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Тривалість комплексу QRS дорівнює 0,15 с. Про що це свідчить?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практичне заняття № 26 Дата:_______________

Тема: "Вивчення насосної функції серця. Фазовий аналіз серцевого циклу.

Дослідження регуляції діяльності серця" (4 год.)

Питання до підготовки:

1. Структурно-функціональні елементи серця як насоса. Функції передсердь та шлуночків.

2. Клапанний апарат серця, його функції.

3. Поняття про серцевий цикл. Фазова структура серцевого циклу. Методи визначення.

4. Характеристика систоли передсердь.

5. Характеристика систоли шлуночків: періоди напруження та вигнання.

6. Характеристика діастоли шлуночків.

7. Режими скорочень серця і типи навантажень на нього.

8. Поняття про тони серця та методи їх вивчення. Фонокардіографія.

9. Характеристика першого тону серця.

10. Характеристика другого тону серця.

11. Серцевий поштовх, його властивості.

12. Міогенні механізми регуляції роботи серця.Закон Франка-Старлінга.

13. Негайні механізми адаптації серця до навантаження об’ємом і опором.

14. Характер і механізми впливу симпатичної нервової системи на роботу серця.

15 Характер і механізми впливу парасимпатичної нервової системи на роботу серця.

15. Роль метасимпатичної нервової системив регуляції діяльності серця. Інтракардіальні

рефлекси.

17. Вплив факторів гуморальної регуляції на роботу серця.

Література:

1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова – Київ: Вища школа, 1994, с. 300-306,

312-313.

2. Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого – Москва: Медицина, 1985, с. 250-257.

Практична робота №1: "Дослідження верхівкового поштовху "

Верхівковий поштовх – ритмічне вип’ячування грудної стінки, що виникає внаслідок роботи серця. під час систоли шлуночків, у період напруження, у фазу ізоволюметричного скорочення. В цей період закриті і півмісяцеві, і атріовентикулярні клапани. Тиск в шлуночках зростає, а об’єм не змінюється. Збільшення тиску призводить до зміни форми серця з еліпсоїдної на кулеподібну.Повздовжній діаметр серця зменшується, а поперечний зростає. Верхівка серця притискається до внутрішньої поверхні грудної стінки, що викликає її вип’ячування – серцевий поштовх.

Характеристика серцевого поштовху:

· Локалізований у 5 міжребер’ї по середньоключичній лінії або на 1 см всередину від неї, зліва.

· Має обмежену площу, яка складає 1-2 см².

· Є резистентним.

· Найкраще виражений у людей зі слаборозвинутим підшкірно-жировим шаром і у дітей.

· Краще визначається не у прямій проекції, а при огляді лівої бокової поверхні грудної клітки, особливо при невеликому нахилі тулуба вперед.

· Не визначається, якщо припадає на ребро.

Матеріали та обладнання: фонендоскоп, об’єкт дослідження - людина.

Порядок роботи:

1.Оголити грудну клітку пацієнта.

2.Простежити наявність серцевого поштовху візуально у прямій та у бічній проекції.

3.Визначити місце локалізації верхівкового поштовху.

4.Пальпаторно визначити площу і резистентність серцевого поштовху.

Результати: 1. Описати властивості верхівкового поштовху.

2. Замалювати схематично місце локалізації верхівкового поштовху на груд

ній клітці.

1)______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2).

Висновок: 1. Зазначити в яку фазу серцевого циклу виникає верхівковий поштовх.

2.Описати механізм його виникнення.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота №2: "Аускультація тонів серця "

Тони – звукові прояви роботи серця. Розрізняють 4 тони серця:

І тон виникає під час систоли шлуночків (період напруження, фаза асинхронного скорочення) внаслідок закриття атріовентрикулярних клапанів.І тон (систолічний) має 3 компоненти: клапанний, м’язовий і судинний.

Клапанний компонент виникає в фазу асинхронного скорочення внаслідок закриття атріовентикулярних клапанів і їх вібрації.

М’язовий компонент виникає в фазу ізоволюметричного скорочення внаслідок вібрації стінок шлуночків.

Судинний компонент виникає в фазу швидкого вигнання внаслідок коливань початкових відділів аорти і легеневого стовбура при розтягненні їх кров’ю.

ІІ тон виникає під час діастоли шлуночків (період розслаблення, протодіастолічний інтервал) внаслідок закриття півмісяцевих клапанів.ІІ тон (діастолічний) має 2 компоненти: клапанний і судинний.

Клапанний компонент виникає в протодіастолічний інтервал внаслідок закриття зтулок півмісяцевих клапанів і їх вібрації.

Судинний компонент виникає в фазу ізоволюметричного розслаблення внаслідок вібрації стінок великих артерій (аорти і легеневої артерії).

ІІІ тон виникає під час діастоли шлуночків (період наповнення, фаза швидкого наповнення) внаслідок вібрації стінок шлуночків.

ІV тон виникає під час систоли передсердь внаслідок скорочення міокарда передсердь.

Для вивчення тонів серця використовують 2 методи:

1. Аускультація (вислуховування).

2. Фонокардіографія (графічний запис). Фонокардіографія (ФКГ) дозволяє вивчати всі тони, тоді як аускультація лише І і ІІ тон.

В нормі І тон - глухий, низький, тривалий (0,12 с); ІІ тон - дзвінкий, високий, короткий (0,08 с).

При аускультації тонів серця необхідно дотримуватись наступних правил:

· В кімнати має бути тихо і тепло.

· Стетоскоп має бути теплим.

· Експериментатор стоїть з правої сторони від піддослідного.

· Трубку необхідно тримати в ділянці расруба.

· Мембрану стетоскопа щільно прикладати до поверхні тіла.

· Трубка не повинна стикатися з халатом або іншими предметами.

· Вислуховування проводять у різних положеннях піддослідного (вертикальному, горизонтальному на спині, лівому, правому боці, після невеликого фізичного навантаження).

Матеріали та обладнання: фонендоскоп, об’єкт дослідження - людина.

Порядок роботи:

1. Оголити грудну клітку піддослідного.

2. Вислухати І тон серця. І тон вислуховується у 2-ох точках: для мітрального клапана – верхівка серця (5 міжребер’я по середньоключичній лінії); для трикуспідального – точка Боткіна (місце прикріплення мечоподібного відростка до грудини).

3. Вислухати ІІ тон серця. ІІ тон вислуховується в 2-ох точках: для клапанів аорти – 2 міжребер’я справа на 2 см назовні від краю грудини; для клапанів легеневої артерії - 2 міжребер’я зліва на 2 см назовні від краю грудини.

4. Порівняти І і ІІ тон, визначити їх властивості.

Результати: 1. Визначити властивості І і ІІ тону (тривалість, висоту, тональність).

2. Замалювати схематично точки вислуховування І і ІІ тонів.

1)______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2)

Висновки: 1)Описати компоненти І і ІІ тону;

2)Вказати, в які фази серцевого циклу вони виникають.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підпис викладача ___________________

Самостійна робота:

1. Відзеркальте у наданій таблиці структуру серцевого циклу, позначте тривалість фаз і

періодів.

2. У здорової дорослої людини хвилинний об’єм серця (ХОС) складає 4200 мл, частота серцевих скорочень (ЧСС) – 70 за хвилину. Розрахуйте систолічний об’єм (СО) серця. Як отримана величина узгоджується із взятою за норму?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Під час систоли шлуночків тиск у них підвищується. Поясніть, чому кров при цьому не повертається до передсердь? Зазначте величину тиску крові в шлуночках та передсердях.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Фаза ізометpичного скорочення є другою в періоді напруження шлуночків під час їхньої систоли. Поясніть, чому вона так називається, охарактеризуйте величину тиску крові в порожнині правого та лівого серця, аорті та легеневій артерії й стан клапанного апарату серця в цю фазу.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. У людини хвилинний об’єм крові у стані спокою дорівнює 6,3 л/хв., площа поверхні тіла – 1,8 м². Розрахуйте серцевий індекс, оцініть його величину.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Поясніть механізм негативного хронотропного ефекту. Замалюйте ПД, який виникає на мембрані атипових кардіоміоцитів при нормальній роботі серця і при активації парасимпатичної нервової системи.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

норма активація ПСНС

7. Поясніть механізм позитивного хронотропного ефекту. Замалюйте ПД, який виникає на мембрані атипових кардіоміоцитів при нормальній роботі серця і при активації симпатичної нервової системи.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

норма активація СНС

8. Поясніть механізм негативного інотропного ефекту. Замалюйте ПД, який виникає на мембрані типових кардіоміоцитів при нормальній роботі серця і при активації парасимпатичної нервової системи.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

норма активація ПСНС

9. Поясніть механізм позитивного інотропного ефекту. Замалюйте ПД, який виникає на мембрані типових кардіоміоцитів при нормальній роботі серця і при активації симпатичної нервової системи.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

норма активація СНС

10. Поясніть механізм негативного батмотропного ефекту. Замалюйте зміни збудливості при активації парасимпатичної нервової системи.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

норма активація ПСНС

11. Поясніть механізм позитивного батмотропного ефекту. Замалюйте зміни збудливості при активації симпатичної нервової системи.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

норма активація СНС

12. Поясніть механізм негативного дромотропного ефекту.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

13. Поясніть механізм позитивного дромотропного ефекту.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Практичне заняття № 27 Дата:_______________

Тема: "Основи гемодинаміки. Вивчення основних закономірностей руху крові в

артеріальних і венозних судинах " (4 год.)

Питання до підготовки:

1. Закони гемодинаміки.
2. Показники гемодинаміки: об’єм крові в судинах, швидкість руху крові, тиск крові, гемодинамічний опір, в’язкість крові, характер руху крові, гемодинамічні фактори судинної стінки.
3. Функціональна класифікація кровоносних судин по Фолкову.
4. Особливості руху крові в артеріальних судинах: пульсові коливання швидкості руху крові, об’єму і тиску.
5. Артеріальний тиск: систолічний, діастолічний, пульсовий, середній. Методи вимірювання артеріального тиску. Фактори, що визначають цей показник.
6. Поняття про артеріальний пульс. Основні його характеристики. Сфігмограма. Швидкість поширення пульсової хвилі.
7. Закономірності руху крові у венозних судинах. Поняття про венозний тиск, венозний пульс, венозне повернення. Фактори, які забезпечують венозне повернення крові. Флебограма.

Література:

1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова – Київ: Вища школа, 1994, с. 323-344,

379 - 382.

2. Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого – Москва: Медицина, 1985, с. 267-276,

288 - 292.

Практична робота №1: "Вимірювання систолічного артеріального тиску у людини за

методом Ріва-Роччі"

Матеріали та обладнання: тонометр, фонендоскоп, секундомір, об’єкт дослідження –

людина.

Порядок роботи:

1. На оголене плече пацієнта накласти манжетку тонометра.

2. Знайти пульс на a.brachialis.

3. В манжетку накачати повітря до зникнення пульсу.

4. Зареєструвати значення тиску в момент зникнення пульсу (Р₁).

5. Потім повільно випускати повітря з манжетки до появи пульсу.

6. Зареєструвати значення тиску в момент появи пульсу (Р₂).

7. Розрахувати значення систолічного тиску, як середнє арифметичне між Р₁ і Р_2.

Результати: 1. Показник манометра в момент зникнення пульсу Р₁= _______

2. Показник манометра в момент появи пульсу Р₂= _______

3. АТ сист.= (Р₁+ Р₂): 2 = (______+______): 2 = ________

Висновки: 1. Обгрунтувати походження систолічного тиску крові

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота №2: "Вимірювання артеріального тиску у людини за

методом Короткова"

Матеріали та обладнання: тонометр, фонендоскоп, секундомір, об’єкт дослідження –

людина.

Порядок роботи:

1. Пацієнт сідає боком до столу, руку вільно кладе на стіл долонею догори.

2. На оголене плече накласти манжетку тонометра, фіксуючи її так, щоб вона щільно

охоплювала, але не стискала тканини.

3. На гумовій груші закрити гвинтовий клапан.

4. Пальпаторно визначити у ліктьовому згині місце чіткої пульсації артерії і над цим місцем

встановити фонендоскоп.

5. За допомогою груші в манжетку нагнітати повітря до зникнення пульсу +20 мм рт ст.

6. Відкрити гвинтовий клапан і повільно випускати повітря з манжетки (зі швидкістю 2

мм рт ст. за секунду).

7. Стежити за показниками манометра. В певний момент виникає чіткий звук, який добре

чути через фонендоскоп. Показник манометра в момент виникнення першого звуку в

артерії відповідає величині систолічного тиску.

8. Продовжити випускати повітря з манжетки і стежити за показниками манометра. В певний

момент звук зникає. Показник манометра в момент зникнення звуку в артерії відповідає

величині діастолічного тиску.

9. Розрахувати належні показники тисків за формулами Волинського:

АТ сист.= 102 + 0,6 × вік;

АТ діаст. = 63 + 0,4 × вік.

10.Порівняти отримані величини з належними.

11.Розрахувати величину пульсового і середнього тисків:

АТ пульс. = АТ сист. - АТ діаст.

АТ серед. = АТ діаст.+ ½ АТ пульс.(для центральних артерій);

АТ серед. = АТ діаст.+ ⅓ АТ пульс.(для периферичних артерій).

Результати:

1. Показник манометра в момент виникнення тонів = _______ мм рм ст.

2. Показник манометра в момент зникнення тонів = _______ мм рт ст.

АТ = ________ мм рт ст.

3. Належні значення тисків:

АТ сист. = 102 + 0,6 × вік = 102 + 0,6 × ____ = ______ мм рт ст.

АТ діаст. = 63 + 0,4 × вік = 63 + 0,4 × ___ = ______ мм рт ст.

4. АТ пульс. = АТ сист. - АТ діаст. = _____ - _____ = _____ мм рт ст.

АТ серед. = АТ діаст.+ ⅓ АТ пульс. = _____ + ⅓ _____ = _______ мм рт ст.

Отримані величини занести до таблиці:

Висновки: 1)Обгрунтувати походження систолічного і діастолічного тисків крові.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підпис викладача ___________________

Самостійна робота:

1. Замалюйте сфігмограму, позначте її частини, поясніть механізм виникнення.

____________________________________________

____________________________________________

____________________________________________

____________________________________________

____________________________________________

____________________________________________

____________________________________________

____________________________________________

____________________________________________

2. Замалюйте флебограму, позначте її частини, поясніть механізм виникнення.

____________________________________________

____________________________________________

____________________________________________

____________________________________________

____________________________________________

____________________________________________

____________________________________________

____________________________________________

3. Об’ємна швидкість кровотоку складає 100 мл/с, а діаметр судини дорівнює 2,5 см. Розрахуйте лінійну швидкість кровотоку. Кровотоку яких судин властива така швидкість?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Яка кількість крові буде протікати через капіляри, якщо лівий шлуночок за 1 хвилину викидає в аорту 5 л крові. Поясніть чому.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Розрахуйте величину опору рухові крові в аорті і легеневій артерії, якщо швидкість кровотоку 100 мл/с, середній динамічний тиск в аорті 100 мм рт.ст., в легеневій артерії 12 мм рт.ст. Як визначені показники впливають на будову лівого й правого відділів серця?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. При спекоті внаслідок інтенсивного потовиділення в’язкість крові виявилася підвищеною. Як це впливає на величину АТ?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практичне заняття № 28 Дата:_______________

Тема: " Дослідження місцевого кровообігу і його регуляції. Регуляція системного

кровообігу." (4 год.)

Питання до підготовки:

1. Поняття про мікроциркуляцію. Будова і функції мікроциркуляторного русла.

2. Механізми обміну речовин між кров’ю і інтерстиціальною рідиною: дифузія, фільтрація, реабсорбція, мікровезикулярний транспорт.

3. Основні механізми регуляції місцевого кровообігу.

4. Лімфатична система. основні закономірності її функціонування.

5. Нервові механізми регуляції системної гемодинаміки. Роль баро-, хемо- і механорецепто

рів в регуляції системного кровообігу. Кардіоваскулярний центр, його характеристика.

6. Роль рефлексів в регуляції системного кровообігу. Рефлекси Ціона-Людвіга, Герінга-Іванова, Бейнбріджа, Паріна).

7. Кровообіг при зміні положення тіла і при фізичному навантаженні.

Література:

1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова – Київ: Вища школа, 1994, с. 315-323,

345 – 354, 361-364.

2. Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого – Москва: Медицина, 1985, с. 257-266,

276-285.

Практична робота №1: "Дослідження ортостатичної проби Мартіна"

При переході людини із горизонтального положення у вертикальне відбувається зміна гідростатичного тиску і пов’язаний з ним перерозподіл об’єму крові. В одних тільки ємкісних судинах тимчасово накопичується 400 – 600 мл. крові. В наслідок чого венозне повернення, центральний венозний тиск, ударний об’єм і АТ_сист. тимчасово знижуються. Всі перелічені зміни компенсуються активними гемодинамічними реакціями, що “запускаються” сигналами від артеріальних барорецепторів. При переході людини із горизонтального положення у вертикальне гідростатичний тиск в дузі аорти і каротидному синусі падає, в наслідок чого знижується імпульсація від барорецепторів, що і викликає рефлекторні пристосувальні реакції:

звуження резистивних і ємкісних судин;

збільшення ЧСС;

збільшення секреції катехоламінів мозковою речовиною наднирників;

активація ренін – ангіотензинової системи;

збільшення секреції вазопресина та альдостерона;

При переході людини із горизонтального положення у вертикальне:

- АТ_{середн.} – практично не змінюється

- центральний венозний тиск – зменшується на 3 мм.рт.ст.

- ЧСС – збільшується на 30%

- ударний об’єм - зменшується на 40%

- загальний периферичній опір – збільшується на 30%

За умов недостатності компенсаторних механізмів для підтримки нормальної гемодинаміки АТ може падати нижче допустимого рівня і кровопостачання головного мозку порушується. Суб’єктивними проявами є запаморочення і ”потемніння в очах” (ортостатична гіпотонія); можлива навіть втрата свідомості (ортостатична непритомність). Подібні явища можуть спостерігатись і у цілком здорових людей при високій температурі навколишнього середовища. В цих умовах переносимість ортостатичного навантаження знижене, так як розширення судин, необхідне для терморегуляції, переважає над судинозвужувальними реакціями, що сприяють підтримці гемодинаміки.

Ортостатичні проби.Регуляторні гемодинамічні реакції на зміну положення звичайно досліджують шляхом вимірювання ЧСС і АТ через визначення проміжків часу після переходу людини із горизонтального положення в вертикальне. У клініці критерієм при оцінці результатів ортостатичної проби слугує АТ_діаст.

Гемодинамічні реакції вважаються нормальними, якщо через 10 хв. після переходу у вертикальне положення: АТ_діаст.- знижується не більше чим на 5 мм.рт.ст.;

АТ_сист. - в межах +5%;

ЧСС - в середньому збільшується на 30%;

УО - зменшується на 40%.

При гіпердіастолічній ортостатичній гіпотензії (80-85% всіх патологічних відхилень):

АТ_діаст. - підвищується більше чим на 5 мм.рт.ст;

АТ_сист. - зменшується на ще більшу величину.

У результаті амплітуда коливань тиску значно зменшується. Спостерігається значне збільшення ЧСС та зменшення ударного об’єму. Підвищення АТ_діаст. (обумовлене значним звуженням резистивних судин) і ЧСС при такому типі реакцій пов’язане зі значним збільшенням тонусу симпатичної нервової системи.

При гіподіастолічній ортостатичній гіпотензії:

АТ_діаст.- знижується;

АТ_сист. - знижується;

АТ_пульс. - змінюється незначно;

ЧСС - майже не збільшується;

УО - помірно знижений.

Зміни АТ і ЧСС при такому типі реакції обумовлені слабо вираженим збільшенням тонусу симпатичної нервової системи.

Матеріали та обладнання: фонендоскоп, тонометр, секундомір, кушетка,

об’єкт дослідження - людина.

Порядок роботи:

1.Пацієнту лягти на кушетку, розслабитись. Вимірювання починати через 10-15 хв.

2.У пацієнта виміряти АТ і частоту пульса в положенні лежачи.

3.У пацієнта виміряти АТ і частоту пульса в положенні стоячи.

Результати:

Отримані дані занести до таблиці:

Висновки: Оцінити і обгрунтувати результати ортостатичної проби.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота №2: "Дослідження функціональної проби Шалкова (з фізичним

навантаженням)"

При фізичному навантаженні:

- АТ_середн – збільшується на 20 мм.рт.ст

- центральний венозний тиск – зменшується на 3 мм.рт.ст.

- ЧСС – до 150 уд/хв

- ударний об’єм - збільшується на 50%

- серцевий викид – збільшується на 400%

- загальний периферичній опір –зменшується

Після припинення роботи АТ достатньо швидко знижується. Це пов’язано, по-перше, з тим, що розширені судини лише поступово звужуються по мірі того, як виводяться метаболіти та компенсується киснева недостатність; по-друге, припиняються насосна дія м’язів та дихальних рухів, яка сприяє прискоренню венозного повернення. Серцевий викид, ЧСС, поглинання кисню та артеріо-венозна різниця щодо кисню повертаються до вихідного рівня тим повільніше, чим інтенсивніше було навантаження.

Матеріали та обладнання: фонендоскоп, тонометр, секундомір, кушетка,

об’єкт дослідження - людина.

Порядок роботи:

1. Пацієнту лягти на кушетку, розслабитись. Вимірювання починати через 10-15 хв.

2..У пацієнта виміряти АТ і частоту пульса в положенні лежачи.

3. Пацієнту підвестись, виконати 20 присідань за 30 секунд.

4.У пацієнта виміряти АТ і частоту пульса одразу після навантаження, потім через 3 хвилини, через 5 хвилин, через 10 хвилин.

Результати:

1. Отримані дані занести до таблиці:

2. Розрахувати як змінився АТ і частота пульса після навантаження.

АТ зріс на ______%, частота пульса зросла на______%.

3. Визначити тривалість періоду відновлення.

Тривалість періоду відновлення становить _______ хв.

Висновки: Оцінити і обгрунтувати зміни кровообігу після фізичного навантаження.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підпис викладача ___________________

Самостійна робота:

1. Які зміни відбудуться в серцево-судинній системі при підвищенні артеріального тиску в сонній артерії? Опишіть рефлекторну дугу даного рефлексу. Назвіть автора, який описав рефлекторний вплив із цієї рефлексогенної зони.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Які зміни відбудуться в серцево-судинній системі при підвищенні артеріального тиску в дузі аорти? Назвіть автора, який описав рефлекторний вплив із цієї зони. Опишіть рефлекторну дугу цього рефлексу.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Які реакції з боку серця можуть спостерігатися під час натискання й по закінченні натискання на очні яблука? Про що це свідчить? Хто вперше описав ці реакції?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. При зміні положення тіла людини з горизонтального у вертикальне, ЧСС збільшилася з 60/хв до 72/хв. Систолічний тиск не змінився, діастолічний збільшився на 10 мм рт.ст. Поясніть ці зміни.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. При дослідженні собаці, вагою 15 кг, зробили кровопускання до 500 мл. До яких змін гемодинаміки у тварини це призведе?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. У здорових осіб незначне фізичне навантаження зумовлює помірне підвищення систолічного й деяке зниження діастолічного тиску. Який механізм цих змін?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Тренувальне навантаження у вигляді бігу на дистанцію 800 м виконувалося двома здоровими чоловіками одного віку. Один із них був спортсменом, інший – не займався спортом. За рахунок чого змінився хвилинний об’єм серця (ХОС) у спортсмена й слабо фізично тренованої людини?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практичне заняття № 29 Дата:_______________

Тема: "Практичні навички з фізіології серця і кровообігу.

Комплексна контрольна робота «Аналіз ЕКГ»"(4 год.)

Питання до підготовки:

1. Основнi i додатковi функцii системи кровообiгу.
2. Функціональні властивості атипових кардiомiоцитiв. Провідна система серця, її значення. Механізми спонтанної генерації імпульсів у провідниковій системі. Закон “градієнта автоматизму”.
3. Функціональні властивості скоротливих м’язових волокон серця. Потенціал дії скоротливих міокардіоцитів. Іонні механізми виникнення основних його фаз.
4. Поняття про цикл серцевої діяльності. Фазова структура серцевого циклу. Тони серця.
5. Функціональна класифікація кровоносних судин.
6. Пульсові коливання руху крові, об’єму і тиску в артеріальних судинах.
7. Закономірності руху крові у венозних судинах. Поняття про венозний тиск, венозний пульс, венозне повернення.
8. Міогенні, метаболічні та гістомеханічні механізми регуляції місцевого кровообігу. Поняття про фізіологічну артеріальну гіперемію.
9. Нервова регуляція місцевого кровообігу. Гуморальні механізми регуляції місцевого кровообігу.
10. Міогенні механізми регуляції роботи серця. Закон Франка-Старлінга.
11. Негайні механізми адаптації серця до навантажень об’ємом та опором.
12. Характер і механізми впливу парасимпатичної нервової системи на роботу серця.
13. Характер і механізми впливу симпатичної нервової системи на роботу серця.
14. Нервові механізми регуляції системної гемодинаміки. Характеристика аферентної центральної та еферентної ланок регуляції.
15. Роль рефлексів у регуляції системного кровообігу.

Студент повинен вмiти:

1. Дати характеристику зубцям ЕКГ.

2. Дати характеристику сегментам ЕКГ.

3. Дати характеристику інтервалам ЕКГ.

4. Визначити за ЕКГ тривалість серцевого циклу.

5. Розрахувати за ЕКГ частоту серцевих скорочень.

6. Розрахувати за ЕКГ тривалість електричної систоли та систолічний показник.

7. Визначити за ЕКГ напрямок електричної осі серця (візуальним і графічним методом).

8. Оцінити за ЕКГ регулярність серцевих скорочень.

9. Визначити за ЕКГ джерело збудження у серці.

10. Оцінити за ЕКГ провідність.

11. Дослідити властивості верхівкового поштовху.

12. Дослідити властивості тонів серця методом аускультації.

13. Вимірювати артеріального тиску у людини за методом Короткова.

14. Дослідити ортостатичну пробу Мартіна.

15. Дослідити функціональну пробу Шалкова.

Література:

1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова – Київ: Вища школа, 1994, с. 244-284.

2. Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого – Москва: Медицина, 1985, с. 211-237.

3. Гарбузова В.Ю. Фізіологія крові – Суми: СумДУ, 2007, с. 5-144.

Практичне заняття № 30 Дата:_______________

Тема: "Загальна характеристика системи дихання. Дослідження зовнішнього

дихання"(4 год.)

Питання до підготовки:

1. Етапи дихання. Загальна будова та основні функції системи зовнішнього дихання.

2. Функціональна характеристика структурних елементів системи зовнішнього дихання:

грудної клітини, дихальних м'язів, плевральної порожнини, повітряносних шляхів, легень.

3. Поняття про транспульмональний, плевральний та альвеолярний тиски.

4. Еластична тяга легень. Сурфактанти, їх значення.

5. Біомеханіка дихання. Механізми вдиху та видиху.

6. Статичні показники вентиляції легень. Поняття про легеневі об’єми та легеневі ємності.

7. Динамічні показники вентиляції легень. Хвилинний об’єм дихання, його визначення.

Альвеолярна вентиляція, як показник ефективності механізмів зовнішнього дихання.

Поняття про вентиляцію анатомічного та функціонального мертвого просторів.

Література:

1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова – Київ: Вища школа, 1994, с. 382-394.

2. Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого – Москва: Медицина, 1985, с. 292-297.

Практична робота №1: "Вивчення показників легеневої вентиляції за методом

спірографії"

Матеріали та обладнання: спірограф, об’єкт дослідження - людина.

Порядок роботи:

1. Спірограф підготувати до роботи згідно з інструкцією до експлуатації.

2. З'єднати прилад через загубник з дихальною системою пацієнта.

3. Виключити дихання через ніс, використовуючи затискувач для носа.

4. Провести запис спірограми (швидкість руху папіру 50 мм/хв).

Дихальні рухи пацієнт виконує по команді.

Реєстрація дихального об’єму: пацієнт виконує 5 спокійних вдихів та видихів.

Реєстрація резервного об’єму вдиху: пацієнт виконує глибокий вдих після

спокійного вдиху.

Реєстрація резервного об’єму видиху: пацієнт виконує максимальний видих після

спокійного видиху.

Реєстрація ЖЕЛ: пацієнт виконує глибокий вдих та глибокий видих.

5. Отриману спірограму вклеїти до протокольного зошита.

Результати:

1. Намалювати спірограму і позначити на ній всі відомі показники;

Максимальний

вдих

Спокійний

Вдих

Спокійний

видих

Максимальний

видих

Спадіння

альвеол

2. Визначити за спірограмою показники легеневої вентиляції:

ДО = _____ мл, РО вд.= _____ мл, РО вид.= _____ мл, ЖЕЛ = _____ мл,

ЧД = _____ мл, ХОД = _____ мл, ХАВ = _____ мл, споживання О₂ = _____ мл.

3. Визначити належні показники за таблицями Харріса-Бенедикта:

Вага = ______ кг, зріст =_____ см, вік = _____р.,

Число А = _______ ккал, число В = _______ккал, ОО =А+В= ________ ккал.

ДО = _____ мл, РО вд.= _____ мл, РО вид.= _____ мл, ЖЕЛ = _____ мл,

ЧД = _____, ХОД = _____ мл, ХАВ = _____ мл, споживання О₂ = _____ мл/хв.

4. Розрахувати процент відхилення отриманих показників від належних зо формулою:

% відхилення ДО =

% відхилення РО вд. =

% відхилення РО вид. =

% відхилення ЖЕЛ =

% відхилення ХОД =

% відхилення ХАВ =

Якщо відхилення знайденого показника від належного не перевищує 15% його величину вважають нормальною.

5. Отримані дані занести до таблиці:

Висновки: Дати оцінку визначеним показникам.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота №2: "Визначення показників легеневої вентиляції методом

спірометрії"

Матеріали та обладнання: спірометр. вата, спирт, об’єкт дослідження - людина.

Порядок роботи:

1. Перед роботою із спірометром необхідно вимити руки з милом і продезінфікувати мунд

штук спиртом.

2. Надіти стерильний мундштук на спірометр.

3. Встановити мітку проти нульової позначки на циферблаті шкали.

4. Визначити дихальний об’єм (ДО).

Для цього пацієнт робить 5 - 6 спокійних вдихів через ніс, і стільки ж спокійних видихів через рот у спірометр. За шкалою визначити величину об’ємів видихнутого повітря і розділити на кількість видихів. Отримане середнє арифметичне і є величиною ДО.

5. Визначити резервний об’єм видиху (РОвид.).

Для цього пацієнт після спокійного вдиху робить якомога глибший видих через рот у спірометр. За шкалою визначити величину об’ємів видихнутого повітря. Від зареєстрованого показника відняти величину дихального об’єму. Знайдена різниця і є резервним об’ємом видиху. Для отримання більш достовірних значень випробування проводять 5 – 6 разів, а потім знаходять середнє арифметичне.

6. Визначити життєву ємність легенів (ЖЄЛ).

Для цього пацієнт стоячи робить максимальний вдих, і закривши ніс, максимальний видих у спірометр. За шкалою визначити величину об’ємів видихнутого повітря. Знайдена величина і є ЖЕЛ. Для отримання більш достовірних значень випробування проводять 5 – 6 разів, а потім знаходять середнє арифметичне.

7. Визначити резервний об’єм вдиху (РОвд.).

Для цього від знайденої величини ЖЄЛ відняти дихальний об’єм і резервний об’єм видиху. Знайдена різниця і є резервним об’ємом вдиху.

8. За таблицями Харріса-Бенедикта Знайти належні значення ДО, РОвд_., РОвид_., ЖЄЛ.

9. Порівняти знайдені показники з належними.

Результати:

1. Показники, знайдені за допомогою спірометра занести до таблиці:

2. Визначити належні показники за таблицями Харріса-Бенедикта:

Вага = ______ кг, зріст =_____ см, вік = _____ р.,

Число А = _______ ккал, число В = _______ккал, ОО = А+В = ________ ккал.

ДО = _____ мл, РО вд.= _____ мл, РО вид.= _____ мл, ЖЕЛ = _____ мл,

3. Розрахувати процент відхилення отриманих показників від належних зо формулою:

% відхилення ДО =

% відхилення РО вд. =

% відхилення РО вид. =

% відхилення ЖЕЛ =

4. Отримані дані занести до таблиці:

Висновки: Дати оцінку визначеним показникам.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підпис викладача ___________________

Самостійна робота:

1. Дайте визначення наведеним показникам

Дихальний об’єм (ДО) – ___________________________________________________

_____________________________________________________________

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1956 | Нарушение авторских прав