АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Визначення за ЕКГ напрямку електричної вісі серця.

Проекція середнього результуючого вектора QRS на фронтальну площину називається середньою електричною віссю серця.

Розташування електричної вісі серця визначають в шестивісьовій системі координат Бейлі, кутом α, який утворений електричною віссю серця і позитивною половиною вісі І стандартного відведення.

Існує два метода для визначення електричної вісі серця:

1. Візуальне визначення кута α.

2. Графічний метод визначення кута α.

1. Візуальне визначення кута α простий и доступний метод, який дозволяє швидко оцінювати кут α з точністю ± 10⁰. Цей метод заснований на двух принципах:

a) Максимальне позитивне значення алгебраїчної суми зубців комплексу QRS спостерігається в тому відведенні, вісь якого співпадає с розташуванням електричної вісі серця, паралельна їй.

b) Комплекс типу QRS, де алгебраїчна сума зубців дорівнює 0 (R=S або R=Q+S), записується в тому відведенні, вісь якого перпендикулярна електричній вісі серця.

2. Графичний метод визначення кута α:

Для побудови електричної осі серця використовують відведення I і ІІI.

• Намалювати коло, позначити центр.
• В коло вписати рівносторонній трикутник Ейнтховена, позначити вісі відведень.
• Через центр провести пряму, паралельну І відведенню.
• Через центр провести пряму, паралельну ІІІ відведенню.
• Визначити алгебраїчну суму амплітуд зубців Q,R,S у І і ІІІ відведеннях.
• У довільному масштабі відкласти від центра отриманий результат на прямих, що відповідають І і ІІІ стандартним відведенням, враховуючи знак (якщо сума позитивна відкладати у позитивну половину вісі, якщо негативна – у негативну половину).
• Із отриманих точок опустити перпендикуляри до вісей відведень.
• Знайти точку перетину перпендикулярів і з’єднати її з центром. Отримана пряма відповідає електричній вісі серця.
• Визначте кут α, який утворений електричною віссю серця та позитивною частиною

І стандартного відведення.

Q_І = _______ Q_ІІІ= _______

R_І = _______ R_ІІІ= _______

S_І = _______ S_ІІІ= _______

Σ (QRS)_І =_______ Σ (QRS)_ІІІ = _______

Кут α = _______.

В нормі величина кута α залежить від типу конституції людини. У нормостеніків α = 30 – 69^о,у гіперстеніків α = 0 - 29^о, у астеніків α = 70 – 90^о.

Для знаходження кута α існують спеціальні таблиці. Перевірте величину знайденого вами кута α з даними таблиці Дьєда.

Висновок:

І. Аналіз серцевого ритму і провідності:

1. Оцінка регулярності серцевих скорочень.

Регулярність серцевих скорочень оцінюється при порівнянні тривалості інтервалів R-R. Регулярний, або правильний ритм серця діагностується в тому випадку, якщо тривалість виміряних інтервалів R-R однакова і відмінність отриманих величин коливається в межах ± 10% від середньої тривалості інтервалів R-R. В інших випадках діагностується неправильний (нерегулярний) серцевий ритм. Неправильний ритм серця (аритмія) може спостерігатися при екстрасистолії, миготливій аритмії, синусовій аритмії і т.д.

2. Підрахунок частоти серцевих скорочень.

ЧСС визначити за формулою: ЧСС = ,

У здорової людини в спокої ЧСС складає від 60 до 80 за хвилину. Підвищення ЧСС (більше 80 за хвилину) називають тахікардією, а зменшення ЧСС (менше 60 за хвилину) – брадикардією.

3. Визначення джерела збудження.

Для визначення джерела збудження, або водія ритма необхідно оцінити хід збудження по передсердях і встановити відношення зубців.

Синусовий ритм. В нормі електричний імпульс, що виникає в СА – вузлі, поширюється по передсердях зверху вниз. Вектор деполяризації передсердь (Р) при цьому спрямований в бік позитивного електроду ІІ стандартного відведення, і на ЕКГ в цьому відведенні фіксуються позитивні зубці Р. Збудження передсердь при цьому завжди передують збудженню шлуночків, при цьому позитивні зубці Р_ІІ реєструються перед кожним комплексом QRS і у більшості випадків розташовуються на однаковій відстані від комплексу QRS.

Синусовий ритм характеризується:

а) наявністю в ІІ стандартному відведенні позитивних зубців Р, що передують кожному комплексу QRS;

б) постійною однаковою формою всіх зубців Р в одному і тому ж відведенні.

За умов відсутності цих ознак діагностуються різні варіанти несинусового ритму.

4. Оцінка провідності.

Для оцінки провідності вимірюють тривалість зубця Р (час поширення збудження по передсердях), інтервалу PQ(R)(час поширення збудження по передсердях, атріовентрикулярному вузлу, пучку Гісса), комплексу QRS (час поширення збудження пошлуночках). Збільшення тривалості вказаних зубців і інтервалів свідчить про уповільнення проведення збудження по відповідних відділах серця.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1036 | Нарушение авторских прав