АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Визначення D-димера

Прочитайте:
  1. Артеріальний тиск: визначення, нормальні показники АТ згідно з даними ВООЗ.
  2. Визначення
  3. Визначення активності фактору ХІІІ (за методом В. П. Балуди та співавт.)
  4. Визначення артеріального тиску за методом Короткова.
  5. Визначення витрат виробництва
  6. Визначення вільного гемоглобіну плазми (метод Бінга в модифікації Дервіза і Бялко)
  7. Визначення гепарин-кофакторної активності антитромбіну ІІІ (ПАТ) (за Р. Л. Бік та співавт.)
  8. Визначення готовності дітей до навчання
  9. Визначення готовності дітей до навчання у школі

Принцип. Тест заснований на здатності часток латекса, які покри­ті моноклональними антитілами до D-димеру (продукту лізиса поперечнозшитого фібрину), агглютинувати при змішуванні з плазмою крові, яка вміщує D-димер. Тест проводять з різними роз­веденнями досліджуваної плазми, а про кількість D-димера в зразку роблять висновок по тому найбільшому розведенню плазми, в якому ще ви­являеться агглютинація. На показання теста не впливає вміст в плазмі фибриногена, ранніх продуктів фібриноліза (фрагментів X и У) та фрагментів D і Е. Визначення D-димера можна проводити також в сироватці крові та інших біологічних рідинах.

Нижче наводиться опис методики на прикладі наборові реаген­тів "FDP-Slidex direct" фірми BioMerieux. Аналогічні набори ви­пускаються фірмами Boehringer Mannheim, Immuno и др.

Матеріал для дослідження. Цитратна бідна тромбоцитами плазма або сироватка крові.

Реактиви. 1. Латекс-реагент - суміш частинок латекса, які навантажені антитілами до D-димеру - в контейнері-дозаторі. 2. Позитивний контроль - вміщує в контейнері-дозаторі. 3. Розчин D-димера (в концентрації більше як 500 нг/мл). 4. Негативний контроль – розчин, який не вміщує D-димера -
в контейнері-дозаторі. 5. Глициновий буфер (0,1 М),який вміщує хлорид натрію (0,15
М), рН 8,2. 6. Пластини із картону з робочою поверхнею чорного кольору з
нанесеними на неї кільцами-обмежниками (лунками). 7.Палички для перемішування.

Примітка. Всі реагенти знаходяться в робочому розведенні та постачені дозаторами.

Хід визначення. Якісний варіант. В 3 лунки на пла­стині вносять по 1 краплі позитивного контролю (1-а лунка), негативного контролю (2-а лунка) або 30 мкл (3-я лунка) досліджуваної плазми. Потім в кожну лунку вносять по 1 краплі латекс-реагента та перемішують вміст лунок за допомогою паличок, які входять до складу набору. Пластину похитують на протязі 2 хв, після чого визначають наявність агглютинації частинок латексу. В лунці, до якої вносився негативний контроль, агглютинації не повинно бути, а в лунці з позитивним контролем, повинна відмічатися добре видима агглютинація.

Напівкількісний варіант. При позитивному результа­ті проби в якісному виконанні методики виконують напівкількісне визначення, для чого плазму перед дослідженням розводять буфером в 2, 4, 8 и более разів. Всі розведення плазми досліджують за описаною вище методикою.

Читання результатів. В разі присутності агглютинації в лунці, в яку була розміщена проба досліджуваної плазми, результат розці­нюють як позитивний (концентрація D-димера вище 500 нг/мл). Відсутність агглютинації в пробі з досліджуваною плазмою розцінюють як негативний (концентрація D-димера нижче 500 нг/мл). В напівкількісному варианті методики знаходять найбільше розведення зразка плазми, в якому ще визначається агглюти­нація частинок латекса. Потім перемножають ступінь розведення зразка на чутливість діагностикуму (500 нг/мл), в результаті отримують шукану концентрацію D-димера.

Рівень D-димера підвищується (більш як 500 нг/мл) при масивному внутрішньому згортанні крові (тромбози магістральних вен, ТЕЛА), при ДВС-синдромах різного генезу. Високі показники тесту спостерігаються і при лікуванні хворих активаторами фібріноліза (стрептокіназою, тканинним активатором плазміногена -ТПА, авелізіном і т. ін.), у зв’язку з чим метод використовується в ком­плексі з визначенням фібріногена для контролю такої терапії.

Кількісні варіанти визначень D-димера. Кількісне визначення D-димера як маркера тромбонемії має більш високе діагностичне значення, тому що дозволяє визначати виразність в сукупності як внутрісудинного згортання крові, так і фібріноліза, відстежувати ефективність антитромботичної терапії.Разом з цим, такі визначення є достатньо дорогими, потребують застосування спеціального обладнання (таких пристроїв, що зчитують або визначених типів коагулометрів). Наприклад, при використанні рефлектометра NycoCARD READER II, дос­ягається визначення D-димера в интервалі від 0,1 до 20,0 мг/л, з точністю до 0,1 мг/л або 100 нг/мл (при нормальному вмісту D-димера - до 0,3 мг/л).

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 639 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)