Визначення активності фактору ХІІІ (за методом В. П. Балуди та співавт.)
Метод заснований на визначенні часу розчинення згустку фібрину у розчині кислої щавлевокислої сечовини при додаванні до реагуючої суміші монойодоцтової кислоти, яка блокує активність фактору ХІІІ. Час розчинення згустку залежить від активності фактору ХІІІ досліджуваної плазми.
Реактиви. 1,34% розчин щалевокислого натрію або 3,8% розчин лимонокислого натрію, 0,5% розчин монойодоцтової кислоти, 0,025 М розчин хлористого кальцію, 0,12% розчин кислої щавлевокислої сечовини.
Хід дослідження. Кров набирають з вени у пробірку, змішують з антикоагулянтом (9:1), центрифугують 7 хв. при 1500 об./хв. Багату на тромбоцити плазму переносять до іншої пробірки і до початку дослідження зберігають при 4 град. До 0,2 мл плазми додають 0,1 мл розчину монойодоцтової кислоти і 0,4 мл розчину хлористого кальцію. Змішують струшуванням та залишають на 20 хвилин при кімнатній температурі. До утвореного згустку додають 2,0 мл розчину кислої щавлевокислої сечовини. Визначають час повного розчинення фібринового згустку при постійному струшуванні. Дослідження проводять паралельно у двох пробірках для кожної проби і обчислюють середній час.
Розрахунок. Активність фактору ХІІІ досліджуваної плазми визначають за формулою:
АФ ХІІІ = А/В х 100, де А - час лізису фібрину досліджуваної плазми; В - час лізису фібрину здорової людини. У нормі лізис згустку відбувається на протязі 70 секунд, що дорівнює 100 %.
Читання результатів. Цей метод дає кількісну оцінку концентрації фактору ХІІІ.
В останній час використовують методики з діагностикумом «Factor XIII» фірми Boehringer Mannheim, або хромогеним субстратом.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 668 | Нарушение авторских прав
|