АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тромбіновий час

Принцип. Визначають час згортання плазми під впливом тромбіну (стандартизованого по активності на контрольній нормальній плазмі). Тромбіновий тест характеризує плин кінцевого етапу згортання крові - швидкість перетворення фібриногену у фібрин і залежить від змісту фібриногену й інгібіторів, що блокують дію тромбіну, а також самоскладання фібрин-мономера.

Реактиви. 1. Трис-Буфер, 0,05М (або буфер Михаеліса, рн 7,3 - 7,4). 2. Розчин тромбіну в буфері активністю 14 - 16 с. Робочий розчин реактиву готується в пластиковій або силіконірованій пробірці й використовується в день дослідження. Зберігається при кімнатній температурі.

Примітка. Розведення тромбіну у фізіологічному (0,9%) розчині хлориду натрію або його витримка при +37°С небажані, тому що при цьому швидко знижується активність ферменту.

Матеріал для дослідження. Цитратна бідна тромбоцитами плазма.

Хід визначення. До 0,2 мл досліджуваної плазми, прогрітої на водяній лазні при +37°С у плин 1 хв., додають 0,2 мл розчину тромбіну (який до дослідження повинен мати температуру +18...+25°С, не прогрівати!). Негайно включають секундомір і відмічають час згортання. Визначення проводиться мануально або на коагулометрі.

Читання результатів. Результат виражають у секундах, порівнюють час згортання в контрольній нормальній і досліджуваній плазмі. У нормі тромбіновий час становить 14 - 16 с. Подовження його може бути обумовлено наступними причинами:

• гіпофібриногенемією;

• дисфібриногенемією (молекулярними дефектами фібриноге­ну);

• підвищеним вмістом у плазмі продуктів деградації фіб­риногена/фібрину (ПДФ), у т.ч. при фібринолітичній терапії;

• присутністю в крові антикоагулянтів прямої дії (гепа­рина, переважно нефракційованого або звичайного, гірудина, синтетичних антитромбінів і ін.).

Повна незгортаємость за тромбіновим тестом спостерігається відразу ж після внутрішньовенного введення великої дози гепарина й у термінальній фазі гострого ДВЗ-синдрому. Завдяки високій чутливості тромбінового часу до гепарину методикою користуються для контролю за гепаринотерапією. Помилкові результати можуть бути отримані при дослідженні крові, узятої із судинного катетера з гепариновим покриттям. У цьому випадку необхідно попереднє видалення із плазми гепарина. Примітка. У ряді випадків при визначенні тромбінового часу використовують розчин тромбіну, що має активність при згортанні контрольної нормальної плазми 8 – 10 с. або 16 - 21 с.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1147 | Нарушение авторских прав