АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Визначення часу згортання крові (за методом Lee, White)

Визначають швидкість утворення згустку у венозній крові при температурі +37°С з виправленням на те, що перемішування крові в пробірці штучно прискорює процес коагуляції. Найчастіше використовують двопробірочний варіант тесту, хоча в оригіналі визначення виробляється в 3 пробірках.

Матеріал для дослідження. Кров без стабілізатора.

Хід визначення. Дві чисті й сухі пробірки однакового розміру поміщають на водяну лазню (+37°С). Підготовляють до роботи два секундоміри. Роблять венепункцію широкою сухою голкою, під яку підставляють 1-у пробірку. З появою крові з голки включають секундомір. Набирають в 1-у пробірку близько 1 мл крові, потім підставляють під голку 2-у пробірку, відмічаючи по секундомірі час надходження до неї першої порції крові. В 2-у пробірку набирають ту ж кількість крові, що й в 1-у.

Обидві пробірки негайно поміщають на водяну лазню (+37°С). Після цього через кожні 30 с нахиляють 1-ю пробірку на 60 - 70° до того моменту, поки в ній не відбудеться згортання і кров при нахилі перестане переміщатися в пробірці. При цьому 2-у пробірку залишають нерухливою. Після того як по секундомірі відзначено час згортання крові в 1-й пробірці, починають нахиляти через кожні 30 с 2-у пробірку й реєструють час згортання крові, що перебуває в ній. У момент повного згортання виключають секундомір.

Примітка. У трьохпробірочному тесті після реєстрації згортання в 2-й пробірці по тій же методиці стежать за згортанням крові в пробірці.

Читання результатів. Інтервал часу від моменту запуску секундоміра (від надходження 1-ї порції крові в 1-ю пробірку) до згортання крові в 2-й пробірці характеризує загальний час спонтанного згортання венозної крові при контакті зі склом. В 2-й пробірці кров згортається пізніше, ніж в 1-й, тому що до настання згортання в 1-й пробірці вона залишається нерухливою. При додатку до часу згортання крові в 1-й пробірці додаткового інтервалу, що відбиває запізнювання процесу в 2-й пробірці, вноситься виправлення на турбулентний рух крові. Для більшої точності із загального часу згортання можна відняти різницю в часі між строками надходження крові в 1-у й 2-у пробірки, хоча таке виправлення в більшості випадків не впливає на кінцеві результати дослідження.

Приклад. Час надходження крові в 1-у пробірку (початок відліку часу) - 0 с., в 2-у пробірку - 22 с., час згортання (від початку відліку): в 1-й пробірці - 5 хв. 20 с., у другій пробірці - 8 хв. 40 с. Загальний час згортання - 8 хв. 40 с., а з виправленням на більш пізніше надходження крові в 2-у пробірку: 8 хв. 40 с. - 22 с. = 8 хв. 18с.

У нормі час згортання: в 1-й пробірці – 5 - 10 хв., в 2-й пробірці – 8 - 12 хв. Нормальний підсумовуючий показник – 8 - 12 хв.

Час згортання крові - найпростіший загальний коагуляційний тест, що виявляє у ліжку хворого найбільш грубі порушення в системі згортання крові. Подовження часу згортання може бути пов'язане з вираженим дефіцитом одного або декількох факторів згортання або з надлишком у крові антикоагулянтів (гепарина та ін.). Найбільшою мірою на показаннях тесту відбивається дефіцит факторів, що беруть участь у внутрішньому механізмі утворення протромбінази (факторів XII, XI, IX і VIII), а також фібриногену. Однак дана проба виявляє найбільш важкі форми такої патології, оскільки при рівні VIII, IX і інших факторів вище 4% норми час згортання стає, як правило, нормальним. Тому даний тест не придатний для виявлення легких форм гемофілії та для контролю за достатністю замісної терапії й передопераційної підготовки хворих.

При ДВЗ-синдромі тест виявляє спочатку короткочасну гіперкоагуляцію (негайне згортання крові в голці, або протягом першої хвилини в пробірці), а потім - тривалий період гіпокоагуляції, аж до повного незгортання крові. По точності й відтворюваності цей метод краще інших у своєї групі (у тому числі деяких однопробірочних модифікацій методики Лі й Уайта), але по чутливості набагато уступає сучасним стандартизованим методикам дослідження гемокоагуляції (зокрема АПТЧ або АЧТЧ),

Варіанти методики. 1. Тест може виконуватися й при кімнатній температурі (+18...+25°С), але точність і відображення результатів при цьому набагато знижується. Нормальний час згортання при кімнатній температурі: в 1-й пробірці 5 - 10 хв., загальний час згортання 12 - 16 хв.

2.У літературі зустрічаються рекомендації застосування однопробірочних методів (або паралельно у двох пробірках, але при їхньому одночасному погойдуванні, з обчисленням середньої величині часу згортання), але вони не можуть уважатися модифікацією тесту Лі й Уайта, тому що в них не враховується виправлення на турбу­лентний рух крові. Проте, для експрес-діагностики найбільш важких порушень гемостазу може бути використана
й одна з таких методик.

3.Значно менш точні мікрометоди, у яких використовуються
невеликі кількості крові (0,1 - 0,2 мл), але вони зручні для
застосування в педіатричній практиці й у тих випадках, коли у
хворого не вдається одержати достатню кількість крові.

Мікрометод. Визначають час згортання венозної крові при температурі +37°С. Використовують малі кількості крові, виправлення на перемішування крові в пробірці не вносяться.

Хід визначення. Сухою голкою без шприца з ліктьової вени беруть кров у дві сухі скляні пробірки (розміром 10x1 см), у кожну по 0,1 мл. Перші краплі крові випускають на ватяний тампон. Секундомір включають відразу ж при надходженні першої порції крові в пробірку. Пробірки із кров'ю ставлять на водяну лазню (+37°С). Через 2 хв. послу включення секундоміра, а потім через кожні 30 с. пробірки нахиляють на 50 - 60°С. Поки кров не згорнулася, вона розтікається по стінці пробірки, при настанні згортання розтікання крові припиняється. У цей момент виключають секундомір. Час згортання виражають у хвилинах по середньому показнику із двох визначень (в 1-й і 2-й пробірках).

Читання результатів. Нормальний час згортання варіює в межах 5 - 10 хв. При гіпокоагуляції він подовжується, при гіперкоагуляції - коротшає. Тест менш точний, чим класичний метод Лі і Уайта, тому що мала кількість крові контактує з великою площею поверхні скла й не вноситься виправлення на турбулентний рух крові у пробірці. Однак тест може бути використаний для експрес-діагностики найбільш важких порушень згортання у випадках, коли важко одержати досить більші кількості крові. Діагностичне значення тесту таке ж, як і у методах Лі й Уайта.

Макрометод. Принцип той же, що й у попереднього тесту.

Хід визначення. Такий же, як і в попередньому тесті, але в пробірки набирають по 1 мл венозної крові.

Читання результатів. Нормальні показники тесту 4 хв. 55 с. - 11хв. 55 с.

Тлумачення результатів те ж, що й в інших методах дослідження загального часу згортання крові. Тест менш точний, чим класичний метод Лі і Уайта, тому що в ньому не враховується вплив на процес згортання турбулентного руху крові в пробірці при погойдуванні. Виконання тесту при кімнатній температурі ще більше знижує точність і відображення дослідження.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 882 | Нарушение авторских прав