В) вивчення дихальної активності плода при УЗ скануванні.
г) визначення рухової активності плода за допомогою ультразвукових приладів. Проводиться з 7 - 8 тижнів вагітності, але найбільше значення має оцінка її в III триместрі вагітності, коли плід здійснює від 5 і більше рухів за 30 хвилин. При цьому, збільшення загальної рухової активності плода розглядається як компенсаторна реакція, а пригнічення - є несприятливою ознакою.
д) УЗ вивчення сечовидільної функції нирок плода за кількістю одногодинної екскреції сечі. Остання визначається по різниці між об'ємом сечового міхура під час першого обстеження і повторного його зміни через 1 годину. Даний метод дослідження є особливо цінним при діагностиці гіпотрофії плода, при якій одногодинної екскреція сечі знижується до 15 - 18 мл (при нормі 24 - 27 мл). Слід враховувати, що зменшення швидкості мочеобразованія спостерігається у плодів при гестозі вагітних, в тих випадках, коли за даними УЗ біометрії відставання в рості немає. Ступінь зниження продукції сечі знаходиться в прямій залежності від тяжкості гестозу, що пов'язано не тільки з відставанням у розвитку плоду, а й з порушенням регуляції функції нирок.
е) оцінка серцевої діяльності плода. Крім аускультації, найбільш доступним і поширеним методом оцінки серцевої діяльності плода є кардіотахографія, реєстрація частоти серцевих скорочень (ЧСС). Кардіомоніторное спостереження дозволяє виявити початкові і виражені ознаки страждання плода внаслідок гострої і хронічної гіпоксії. Основними напрямками в лікуванні недостатності функції плаценти є:
1) поліпшення матково-плацентарного кровообігу;
2) нормалізація газообміну між організмом матері і плода;
3) поліпшення метаболічної функції плаценти;
4) вплив на організм плода, минаючи плаценту і використовуючи параплацентарний шлях обміну.
Застосовувані методи й окремі засоби впливають на декілька функцій плаценти відразу. Нормалізація матково-плацентарного кровотоку, безумовно, покращує транспорт поживних речовин і газообмін плоду, є важливим чинником у синтезі гормонів. Корекція метаболічних змін призводить до поліпшення газообміну і нормальної функції плаценти, що, у свою чергу, покращує гемодинаміку плаценти.
Основною ланкою в нормалізації функції плаценти є поліпшення матково-плацентарного кровотоку, що досягається застосуванням судинорозширюючих засобів або препаратів, розслаблюючих матку, в поєднанні із заходами, спрямованими на нормалізацію реокоагуляційних властивостей крові:
а) фізичні методи впливу (електрорелаксація матки, електрофорез магнію, призначення теплових процедур на приниркову область - діатермія, індуктотермія та ін.) рефлекторно розслаблюють міометрій і призводять до розширення судин;
б) абдомінальна декомпресія знімає зайву роботу мускулатури матки з подолання тонусу м'язів черевного преса. Це призводить до посилення інтенсивності кровотоку в матці і до поліпшення плацентарної перфузії. Крім цього вона призводить до посилення синтезу естріолу та підвищення транспортної функції плаценти;
в) гіпербарична оксигенація застосовується для поліпшення функції плаценти та стану плода, особливо у вагітних з вадами серця. Вона забезпечує збереження активності дихальних ферментів, сприяє нормалізації вуглеводного обміну;
г) медикаментозні засоби: серед судинорозширюючих засобів застосовується еуфілін або теофілін, які можуть вводитися внутрішньовенно струменево або краплинно. З цією ж метою застосовується компламин, теонікол.
Слід відзначити можливість підвищеної чутливості вагітних до препарату, що вимагає підбору індивідуальних доз компламину.
Значне поліпшення матково-плацентарного кровообігу викликає вазоактивний препарат трентал. Він має судинорозширювальну дію, знижує периферичний опір судин, підсилює колатеральний кровообіг. Препарат покращує реологічні властивості крові та мікроциркуляцію, може бути застосований в умовах стаціонару та жіночої консультації.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 644 | Нарушение авторских прав
|