АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ДІАГНОСТИКА ПОРУШЕНЬ ФУНКЦІЇ ПЛАЦЕНТИ.

Визначення ступеня та характеру змін у самій плаценті.

Гормональні методи діагностики ПН полягають у визначенні рівня гормонів у навколоплідних водах, крові та сечі вагітних. При цьому не можна обмежуватися одноразовим дослідженням одного гормону. Більш доцільно призначити динамічне спостереження за комплексом гормонів фето-плацентарного комплексу (ФПК) / плацентарний лактоген (ПЛ) і хоріонічний гонадотропін (ХГ) - для діагностики стану сінцітіотрофобласта плаценти; естрогени (естрадіол-Е2 і естріол - Е3) - для комплексної оцінки функціонування ФПК; прогестерон (Пг) - для діагностики стану системи мати - плацента.

Визначення стану плоду і фето-плацентарної системи.

а) вимірювання висоти стояння дна матки над лобковим зчленуванням і окружності живота, яке слід проводити в динаміці. Особлива ретельність при зовнішньому вимірі потрібна в II і на початку III триместру, коли зіставлення отриманих розмірів з терміном вагітності дозволяє виявити відставання в рості плода. Зручно користуватися гравідограмою, на яку нанесені нормальні величини стояння дна матки. Відставання розмірів матки на 20 мм і більше в терміни вагітності до 32 - 33 тижнів дає підставу припускати наявність гіпотрофії плоду.

Б) визначення розмірів плоду шляхом УЗ сканування.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 583 | Нарушение авторских прав