АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Будова і функції Варолієвого моста
Задній мозок (metencephalon) складається із двох частин: вентральної — варолієвого моста і дорзальної — мозочка. Міст, або вароліїв міст (pons Varolii) — поперечне біле масивне потовщення овальної форми розташоване між довгастим і середнім мозком (рис. 30). Спереду міст відмежований поперечною борозною від ніжок середнього мозку, а бічні частини його переходять у середні ніжки мозочка. На межі між мостом і середніми ніжками мозочка з обох боків відходять корінці трійчастого нерва (V пара). Крім того від моста відходять також VI — VIII пари черепномозкових нервів: відвідний нерв (VI пара) — між мостом і пірамідками довгастого мозку по боках від середньої лінії. Ще далі вбік між мостом і оливами — поруч на тому і другому боці ще два нерви — лицевий (VII пара) і переддверно-завитковий (VIII пара).
Вентральна поверхня моста опукла. На ній знаходиться поздовжня борозна, в якій розміщена основна мозкова артерія. Дорзальна поверхня входить до складу дна четвертого шлуночка мозку і утворює верхню частину ромбоподібної ямки (рис. 31).
Внутрішня будова моста нагадує будову довгастого мозку, тобто містить ділянки сірої і білої речовини. Основну масу моста становить біла речовина, серед якої знаходяться скупчення клітин — ядра. В складі моста розрізняють вентральну частину — основу і дорзальну частину — покришку. На межі між основою і покришкою моста розміщені волокна трапецієподібного тіла, яке є частиною слухових провідних шляхів. Впоперек основи йдуть, перехрещуючись один з одним, пучки нервових волокон, що утворюють середні ніжки мозочка. Між цими волокнами проходять поздовжні пучки волокон пірамідальних шляхів.
Невеликі скупчення сірої речовини в основі моста називаються ядрами моста. В цих ядрах закінчуються волокна кірково-мостового тракту, що приходять сюди від кори головного мозку, і починаються волокна мосто-мозочкового тракту, які ідуть до мозочка. Отже, через ядра моста кора головного мозку з’єднується з мозочком. В покришці моста проходять як висхідні, так і низхідні провідні шляхи. Тут розташована ретикулярна формація і ядра V, VI, VII, VIII пар черепномозкових нервів.
27. За функціональними і морфологічними ознаками в складі вегетативної нервової системи розрізняють симпатичний і парасимпатичний відділи (рис. 44). Вони відрізняються один від другого розташуванням їх центральних частин, в яких знаходяться нервові клітини, що дають початок прегангліонарним волокнам, а також розташуванням периферичних ефекторних нейронів.
Майже всі внутрішні органи мають подвійну іннервацію: симпатичну і парасимпатичну. Подвійна вегетативна іннервація внутрішніх органів забезпечує кращу регуляцію їх діяльності. Вплив їх на діяльність органів протилежний, або антагоністичний. Так симпатична нервова система прискорює роботу серця, звужує просвіт судин, підвищує кров'яний тиск і т.д. Вона стимулює обмін речовин в клітинах і тканинах організму (підсилює дисиміляцію). При різних емоціях (страх, гнів та ін.) і станах, що пов'язані з великим напруженням організму (інтенсивна фізична праця, спортивні змагання та ін.), має місце підвищення функції симпатичної нервової системи. Вона сприяє інтенсивній діяльності організму, особливо в екстремальних умовах, коли потрібне напруження усіх його сил.
Парасимпатична нервова система викликає протилежний ефект: сповільнення роботи серця, розширення просвіту судин, зниження кров'яного тиску і т.д. Парасимпатична нервова система впливає на процеси, що пов'язані з відновленням використаних речовин в клітинах і тканинах (стимулює асиміляцію). Тонус цього відділу вегетативної нервової системи підвищений в станах спокою організму. Отже, залежно від потреб організму привалює дія то симпатичної нервової системи, то парасимпатичної.
Нормальні функції нашого організму забезпечуються узгодженою дією цих двох відділів вегетативної системи. Знаходячись у відносному функціональному антагонізмі, вони забезпечують автоматичну регуляцію органів і систем без участі свідомості людини.
Важливим центром, що регулює діяльність всієї вегетативної нервової системи, є підгорбова ділянка проміжного мозку. Вищим відділом, що об'єднує діяльність всіх частин нервової системи у людини і вищих хребетних тварин, є кора великих півкуль.. Центри симпатичної частини вегетативної нервової системи містяться в бокових рогах сірої речовини спинного мозку. Починаючи від восьмого шийного до 2-3 поперекового сегмента. Передвузлові волокна виходять зі спинного мозку в складі черевних корінців спинномозкових нервів, а потім через білу сполучну гілку прямують до вузлів симпатичного стовбура. Правий і лівий симпатичні стовбури лежать з боків хребта від основи черепа до куприка. Пучки нервових волокон з'єднують вузли між собою. Кожен стовбур складається з трьох шийних вузлів, 10-12 грудних, 4-5 поперекових, 3-4 крижових та одного куприкового. Від шийних вузлів (верхнього, середнього і нижнього) відходять серцеві гілки, які доходять до серцевого сплетення, також ідуть гілочки і до кровоносних судин. Від верхнього шийного вузла відходять внутрішні і зовнішні сонні нерви. Від шийних симпатичних вузлів ідуть симпатичні волокна до слинних залоз, глотки, гортані та зіниці ока. Верхні грудні вузли дають гілки до органів заднього середостіння, аортального, серцевого й легеневого сплетень. Від 6-9 грудних вузлів відходить великий нутрощевий нерв, а від 10-11 вузлів малий нутрощевий нерв. Обидва нерви проходять крізь діафрагму в черевну порожнину й закінчуються в черевному сплетенні. Черевне або сонячне сплетення розташоване навколо початку нутрощевої артерії та іннервує печінку, шлунок, підшлункову залозу, тонку кишку, товсту кишку до низхідної ободової кишки, нирки, надниркові залози, селезінку. У ділянці малого таза є підчеревне сплетення, розташовано на черевній аорті. Воно іннервує органи малого таза. У чоловіків: нижні відділи прямої кишки, сечовий міхур, сім'явиносну протоку, передміхурову залозу, а у жінок – матку, піхву, пряму кишку і сечовий міхур.
3. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи. Перший парасимпатичний центр (ядро Якубовича) лежить у середньому мозку на дні водопроводу. Від ядра відходять прегангліонарні волокна, які йдуть у складі окорухового нерва (3 пара черепних нервів).На своєму шляху прегангліонарне волокно заходить у війчастий вузол. Від вузла починаються постгангліонарні волокна, які викликають звуження зіниці. Другий парасимпатичний центр (верхне слиновидільне ядро) міститься у ромбоподібній ямці, його передвузлові волокна входять до складу проміжного нерва, потім лицевого (7 пара черепних нервів). Прегангліонарні волокна підходять до крилопіднебінного й підщелепного вузлів. Постгангліонарні волокна, які відходять від крилопіднебінного вузла іннервують слізну залозу, залози слизової оболонки носової і ротової порожнин. Постгангліонарні волокна, які відходять від підщелепного вузла іннервують піднижньощелепну і підязикову слинні залози. Третій парасимпатичний центр (нижнє слиновидільне ядро) розташоване у довгастому мозку. Від ядра відходять прегангліонарні волокна, які йдуть у складі язикоглоткового нерва (9 пара черепних нервів). На своєму шляху прегангліонарне волокно заходить у вушний вузол. Від вузла відходять постгангліонарні волокна, які іннервують привушну слинну залозу. Четвертий парасимпатичний центр (дорзальне ядро блукаючого нерва) розташоване на дні ромбоподібної ямки. Правий блукаючий нерв з'єднується з черевним (сонячним) сплетенням. Прегангліонарні волокна йдуть у складі блукаючого нерва до органів шиї, грудної черевної порожнин і закінчуються в інтрамуральних вузлах. Ці вузли розташовані всередині щитоподібної, загрудинної залоз, у бронхах, легенях, серці, стравоході, шлунку, кишках - до селезінкового вигину. Від вузлів відходять постгангліонарні волокна, які іннервують ці органи. П'ятий парасимпатичний центр розташованій у 2-4 крижових сегментах спинного мозку. Прегангліонарні волокна від центрів йдуть у складі черевних корінців крижових нервів, а потім утворюють тазові нерви. Ці нерви входять до складу підчеревного сплетення і закінчуються інтрамуральними вузлами в органах малого таза. Від вузлів відходять постгангліонарні волокна, що іннервують органи малого таза.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1681 | Нарушение авторских прав
|