АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ембріональний розвиток нервової системи

Нервова система всіх хребетних розвивається із зовнішнього зародкового листка – ембріональної ектодерми.

Ембріональна індукція - процес в ході якого розвивається нервова система.

Етапи розвитку:

1. закладається первинна нервова система

2. локалізований поділ клітин в окремих ділянках цієї пластинки

3. мігрування клітин із ділянки де вони виникли у місце їх функціонування

4. агрегація, або скупчення нервових клітин, що приводить до виникнення окремих відділів у мозку із специфічними функціями.

5 диферинціювання, або дозрівання нейробластів

6. формування зв’язків між нервовими центрами

7. вибіркова загибель морфологічно не досконалих клітин

8. поступова заміна без мієлінових волокон на мієлінізовані зв’язки між нервовими центрами.

Стимулом для початку нейроіндукції є взаємодія ектодерми зародка і з розташованою під ним клітинами мезодерми. Ця взаємодія полягає у виділенні мезодермою фізіологічно активних речовин, які направляються до клітин ектодерми і викликають їх поділ.

Різні частини ектодерми індукують утворення різні відділи нервовою системи, наприклад, ростральна частина мезодерми індукує утворення переднього мозку, середня частина індукує утворення середнього мозку, задня частина – заднього мозку і спинного мозку.

Наприкінці 3 тижня після запллідення ембріон має вигляд сплющеного овального диска довжиною приблизно півтора см. На цьому етапі починається нейрональна індукція. Утворюються дві первинні зони закладки нервової системи: первинна смужка і нотохорд.

В задній частині ембріона утворюється зона первинного потовщення – первинна смужка.

Рострально від первинної смужки утворюється локальне потовщення – гензенівський, або первинний вузлик. В цих двох ділянках зародкового диска клітини ектодерми починають інтенсивно ділитися, збільшується їх кількість.

Первинне вп’ячування називається бластопор. По мірі постійного збільшення кількості клітин в зоні гензенівського вузлика бластопор збільшується. При збільшенні бластопора глибина вп’ячування збільшується, а первинна зона зменшується. При збільшенні його глибини він перетворюється у нотохорд. При замиканнях нотохорда утворюється первинна нервова пластинка. Після замикання нервової пластинки (трубки) диференціюються і утворюють нервові гребінці, або нервові валики. Після замикання нервової трубки відбувається формуванні одношарової нервової трубки, потім трьохшарової нервової трубки. Замикання нервової трубки починається всередині зародка, в ділянці первинного потовщення, а потім поширюється до головного і хвостового відділів ембріона. Після замикання нервової трубки. Спочатку нейропори є однакового розміру, потім відбувається збільшення переднього нейропору. Після цього починається замикання нейропорів відбувається процес подальшого потовщення стінок в ділянці переднього нейропору і починається стадія мозкових міхурців (утворення перетяжок). Утворюються дві перетяжки, які ділять мозок на три мозкових міхурці: краніальний мозковий міхурець утворює prosencephalon, первинний середній мозок nestencephalon, первинний задній мозок rhombencephalon. Перший і другий мозкових міхурців діляться ще на два. Ця стадія називається стадією п’яти мозкових міхурців. На цій стадії починається стадія утворення вигинів нервової трубки. Ці вигини сприяють подальшому відокремленню різних відділів гол. мозку один від одного. Потім утворюються різні вигини на стадії 4 тижня: тім’яний, потиличний, на 5 тижні виникає мостовий вигин. До моменту народження всі вигини щезають і зберігається тільки мостовий вигин, який розділяє первинний задній мозок на вторинний задній мозок. На 4 тижні після запліднення відбувається відбруньковування перших черепно-мозкових нервів 5, 7, 8 і 11 пара. Виростають у вигляді волосочків з нервової трубки. Це нерви, які потрібні ембріону в першу чергу: лицьовий, блукаючий, трійчастий, язикоглотковий нерв. Цей процес продовжується аж до народження.

Рефлекторні дуги наявні вже у ембріона на 2 місяці після запліднення. В 9-11 тижнів рухові рефлекторні дуги є такими, які здатні керувати рухами, починається рухова активність ембріона. Рухова активність ембріона істотно зростає вночі при зменшенні тонусу симпатичної нервової системи, і при збільшенні парасимпатичної нервової системи.

20-22 тиждень вагітності. Рефлекторні дуги перестають бути окремо, а починають взаємодіяти між собою і утворюють функціональні системи. Рухова активність плода на 24 тижні вагітності = такій, яка є протягом двох діб після народження. До 5 місяці вагітності зявляються перші електричні потенціали мозку, а на кінці 6 вони вже такі, як в новонародженого. До моменту народження на поверхні мозку утворюються всі основні борозни і закрутки. Після народження відбувається поглиблення закруток і компактування борозн. Функціональний розвиток кори в основному починається після моменту народження.

Шлуночки мозку – ventriculus – порожнини, які знаходяться в ЦНС. Вони утворенні зсередини диференційованими клітинами епендимного шару нервової трубки. Містять на своїх поверхні війки і ці війки сприяють руху цереброспінальної рідини, яка заповнює ці трубки. Всі шлуночки з’єднані між собою, а також із під оболонковими просторами. Під оболонковий простір – простір який між оболонками, що оточують мозок. Порожниною спинного мозку є спинномозковий канал, його діаметр1-2 мм, довжина приблизно 1м. це округлий отвір, який проходить по всій довжині спинного мозку, також заповнений цереброспінальною рідиною, цей отвір має одне розширення на рівні поперекового відділу, його називають «несправжнім п’ятим шлуночком», в цю ділянку вводять пункційну голку для взяття проби цереброспінальної рідини. В верхній точці в ділянці розташування першого шийного хребця, який називається атлант, спинномозковий канал з’єднується із 4 шлуночком. 4 шлуночок – порожнина довгастого мозку і це є єдиний незамкнений шлуночок, або незамкнена порожнина. Він закритий двома структурами: верхній і нижній мозкові паруси. Ці мозкові паруси утворюють дах четвертого шлуночка. Ці мозкові паруси – сукупність мілінієзованих волокон, які морфологічно належать до структур мозочка. Мозочок накриває зверху 4 мозковий шлуночок. В ділянці мозкового паруса є два отвори, які служать для відтоку надлишку спинномозкової рідини. Це отвір Люшка і Мажанді. Отвір Люшка при нормальному розвитку заростає в віці ембріона 4 - 4.5 місяці. Якщо раптом заростають обидва ці отвори, виникає захворювання, яке називається водянка головного мозку. В результаті постійного тиску надлишкової черепно-мозкової рідини шлуночків головного мозку, кістки черепа не мають змоги затвердіти, розмір голови збільшується в кілька разів.

Порожнина середнього мозку – вузький канал довжиною 3-5 см., який називається сильвієвий водопровід. Цей шлуночок з’єднує між собою 3 шлуночок і 4 шлуночок. 3 шлуночок – сплюснута структура невеликого об’єму, яка за допомогою двох отворів Монро з’єднує проміжний мозок із порожнинами півкуль. Великі отвори, які містять в собі такі частини: голова, тіло, задній ріг, хвіст. Формування основної кількості цереброспінальної рідини відбувається в судинному плетиві проміжного мозку. Звідти за механізмом фільтрації рідина, яка нагадує за складом плазму крові транспортується в 3 шлуночок і з 3ого шлуночка вона переходить в бокові шлуночки, де збільшується її об’єм. Після цього назад в проміжний мозок і звідти в низхідному напрямку до спинного мозку.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1268 | Нарушение авторских прав