АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Пар черепномозкових нервів.

I пара — нюховий нерв (n. olfactorius) — чутливий, утворений відростками нюхових клітин верхньої частини слизової оболонки носа. Ці відростки об’єднуються в тонкі пучки — нюхові нитки, які проходять через отвори горизонтальної пластинки ґратчастої кістки в порожнину черепа. Тут вони з’єднуються з нюховою цибулиною, що переходить в нюховий тракт.

Нюховий нерв передає імпульси від нюхових рецепторів носа до кори головного мозку.

II пара — зоровий нерв (n. opticus) — чутливий, утворений відростками нервових клітин сітківки ока. Із очної ямки проходить в порожнину черепа через зоровий отвір. Частина його волокон утворює перехрестя з волокнами нерва протилежної сторони і далі переходить у зоровий тракт.

Зоровий нерв проводить зорові імпульси від сітківки ока до кори головного мозку.

III пара — окоруховий нерв (n. oculomotorius) — руховий. Складається із рухових і парасимпатичних нервових волокон, відходить від середнього мозку. Із порожнини черепа нерв переходить через верхню орбітальну щілину в очну ямку, де іннервує більшу частину м’язів очного яблука і м’яз, що піднімає верхню повіку. Парасимпатичні волокна іннервують війковий м’яз і м’яз, що звужує зіницю ока.

19.4-6

IV пара — блоковий нерв (n. trochlearis) — руховий, теж відходить від середнього мозку. Із порожнини черепа нерв переходить через верхню орбітальну щілину в очну ямку, де іннервує верхній косий м’яз ока (блоковий).

V пара — трійчастий нерв (n. trigeminus) — змішаний, оскільки складається із рухових і чутливих волокон, відходить від моста і розгалужується на три гілки: очний, верхньощелепний і нижньощелепний нерви.

Очний нерв — перша гілка, чутливий. Утворюється внаслідок з’єднання відростків нервових клітин, що іннервують шкіру лоба, верхньої повіки, кон’юнктиви повік і очне яблуко. Входить в порожнину черепа із очної ямки через верхню орбітальну щілину. Верхньощелепний нерв — друга гілка, також чутливий. Утворений відростками нейронів, що іннервують зуби і ясна верхньої щелепи, а також шкіру щоки та слизову оболонку ротової, носової і гайморової порожнин. Заходить в порожнину черепа через круглий отвір основної кістки. Нижньощелепний нерв — третя гілка трійчастого нерва, змішаний. Виходить із порожнини черепа через овальний отвір в підвискову ямку і ділиться на рухову і чутливі гілочки. Рухові гілочки іннервують в основному жувальні м’язи, а чутливі — зуби і ясна нижньої щелепи, шкіру нижньої частини обличчя та вискової ділянки, а також слизову оболонку нижньої губи, дна порожнини рота, кінчика і тіла язика.

VI пара — відвідний нерв (n. abducens) — руховий. Відходить від моста, через верхню орбітальну щілину проникає в очну ямку і іннервує латеральний прямий м’яз ока (відвідний).

20.7-9

VII пара — лицевий нерв (n. facialis) — змішаний, містить рухові, чутливі і парасимпатичні волокна. Відходить від моста, через внутрішній слуховий отвір він входить в канал лицевого нерва, що розміщений в пірамідці вискової кістки, а із нього через шилососкоподібний отвір виходить на обличчя. Рухові волокна іннервують всі мімічні м’язи обличчя. Чутливі волокна забезпечують чутливу іннервацію передньої частини язика. Парасимпатичні волокна ідуть до підщелепної і під’язикової слинних залоз.

VIII пара — переддверно-завитковий нерв, або нерв слуху і рівноваги (n. vestibulocochlearis), — чутливий, починається двома гілками від внутрішнього вуха і складається із нерва завитки і нерва переддвер’я.

Нерв завитки проводить імпульси від органу слуху і складається із відростків клітин спірального вузла, що розташований всередині кісткової завитки.

Нерв переддвер’я є провідником імпульсів, що пов’язані з рівновагою тіла. Він передає імпульси від вестибулярного апарату, які сигналізують про положення голови, а отже, і тіла в просторі. Нерв утворений нейритами клітин переддверного вузла, розташованого на дні внутрішнього слухового проходу.

Нерв переддвер’я і нерв завитки сполучаються у внутрішньому слуховому проході в загальний переддверно-завитковий нерв. Із пірамідки вискової кістки, де міститься внутрішнє вухо, нерв виходить через внутрішній слуховий отвір, з’єднується з мозком поряд з лицевим нервом і проводить імпульси до відповідних ділянок кори великих півкуль.

Від довгастого мозку відходять чотири останніх пари (IX-XII) черепномозкових нервів: язиковоглотковий, блукаючий, додатковий і під’язиковий. Борозни та корінці цих нервів ділять довгастий мозок на три пари канатиків: передні, бічні і задні. Передні канатики розміщені по обидві сторони передньої серединної щілини. Їх утворюють піраміди. Бічні канатики займають латеральні поверхні довгастого мозку. Їх вентральну частину складають оливи, дорзальну — нижні ніжки мозочка. Задні канатики знаходяться по обидві сторони від задньої серединної борозни і складаються із тонкого і клиноподібного пучків.

Від бічних канатиків довгастого мозку послідовно (зверху вниз) відходять корінці язиковоглоткового (IХ пара), блукаючого (Х пара) і додаткового (ХI пара) нервів. Під’язиковий (ХII пара) нерв відходить від передньої поверхні довгастого мозку між пірамідами і оливами (рис. 30, 31).

IX пара — язиковоглотковий нерв (n. glossopharyngeus) — змішаний, містить рухові, чутливі і парасимпатичні волокна. Відходить від довгастого мозку, через яремний отвір він виходить із порожнини черепа. Рухові його волокна іннервують м’язи глотки, чутливі — слизову оболонку глотки і кореня язика, парасимпатичні — привушну слинну залозу.

21.10-12

X пара — блукаючий нерв (n. vagus) — найбільший із черепномозкових нервів, змішаний, має всі види нервових волокон. Парасимпатичні волокна складають основну частину нерва. Він теж відходить від довгастого мозку і через яремний отвір виходить із порожнини черепа на шию, потім в грудну порожнину, а далі — в черевну порожнину.

Рухові волокна блукаючого нерва іннервують м’язи глотки, гортані і м’якого піднебіння; чутливі — слизову оболонку глотки, гортані, кореня язика, а також тверду оболонку головного мозку; а парасимпатичні — органи шиї, внутрішні органи грудної і більшу частину органів черевної порожнин.

XI пара — додатковий нерв (n. accessorius) — руховий. Відходить він від довгастого мозку і виходить із порожнини черепа через яремний отвір. Додатковий нерв іннервує грудинно-ключично-соскоподібний і трапецієподібний м’язи.

XII пара — під’язиковий нерв (n. hypoglossus) — руховий. Відходить від довгастого мозку, виходить із порожнини черепа він через канал в потиличній кістці і іннервує всі м’язи язика.

22. Підкіркові ядра парні і містяться в обох півкулях (рис. 40). До них належать: смугасте тіло, огорожа і мигдалеподібне ядро, які розділені прошарками білої речовини, що утворюють внутрішню, зовнішню і крайню капсули.

Смугасте тіло (corpus striatum) із них є найбільшим за розмірами та найважливішим у функціональному відношенні. Це масивне скупчення сірої речовини, яке прилягає до проміжного мозку. В деяких частинах його спостерігається чергування смужок білої і сірої речовини, внаслідок чого на розрізі речовина півкуль тут має смугастий вигляд. Звідси і збереглася давня назва “смугасте тіло”. Смугасте тіло складається із двох частин — хвостового ядра і сочевицеподібного ядра. Хвостате ядро (nucleus caudatus) має видовжену форму у вигляді коми. Значна частина поверхні його звернена в порожнину бічного шлуночка, утворюючи його латеральну стінку. Передня розширена частина хвостатого ядра, що називається головкою, розміщена вище сочевицеподібного ядра, а його тіло і хвіст розташовані зверху і латеральніше зорового горба.

Сочевицеподібне ядро (nucleus lentiformis) знаходиться зовні і наперед від зорового горба та нижче і латеральніше від хвостатого ядра. Медіально воно відокремлене внутрішньою капсулою від зорового горба і хвостатого ядра, а латерально відмежоване зовнішньою капсулою від огорожі. На поперечному і поздовжньому розрізах кожної півкулі нагадує розріз сочевичного зерна. Воно має клиноподібну форму і звернене верхівкою до серединної площини. Дві смужки білої речовини розділяють сочевицеподібне ядро на три частини: більш темна латеральна частина — шкаралупа, або лушпина (putamen), а дві світліші частини конічної форми, звернені до середини, разом становлять бліду кулю (globus pallidus).

Як вже було відмічено, нервові імпульси від зорових горбів частково передаються на клітини блідої кулі, внаслідок чого тут виникають рухові імпульси, що йдуть уже відцентрово по волокнах білої речовини до ядер мозкового стовбура (в першу чергу до червоного ядра і чорної субстанції), спинного мозку і далі на периферію. Бліда куля приймає участь в здійсненні таких складних автоматичних рухів як ходіння, бігання, лазіння та інші.

Отже, ядра смугастого тіла є найважливішими підкірковими руховими центрами і становлять основну частину, так званої, екстрапірамідної системи, яка регулює звичні рухи людини та м’язовий тонус.

Підкіркові ядра мають відношення не лише до рухових реакцій, але також і до вегетативних функцій. Вони є вищими підкірковими центрами теплорегуляції, вуглеводневого обміну та ін. Імпульси смугастого тіла регулюють і координують діяльність усіх відділів стовбурної частини головного мозку. Функції смугастого тіла в цілому контролює кора великих півкуль.

Огорожа (claustrum) розташована латеральніше від сочевицеподібного ядра між ним і корою острівця у вигляді тонкої вертикальної смужки сірої речовини. Від сочевицеподібного ядра огорожа відокремлена зовнішньою капсулою, а від кори острівця — крайньою. Функції цього ядра остаточно ще не з’ясовані.

Мигдалеподібне ядро (corpus amygdaloideum) розміщене в глибині передньої частини вискової частки під смугастим тілом і є продовженням огорожі. Воно є підкірковим нюховим центром і входить до складу лімбічної системи.

23. ядра спинного мозку. В задних рогах спинного мозга наиболее заметны два скопления нейронов, образующих собственное ядро заднего рога и грудное ядро* (см. рис. 22). Собственное ядро находится в середине заднего рога. Аксоны интернейронов собственного ядра, направляющиеся в составе боковых канатиков одноимённой и противоположной стороны к мозжечку и промежуточному мозгу, образуют передний спинно-мозжечковый и спинно-таламический тракты. Грудное ядро расположено в основании заднего рога в сегментах с восьмого шейного по второй поясничный. Сильно разветвлённые дендриты клеток этого ядра получают импульсы от чувствительных псевдоуниполярных нейронов задних корешков спинного мозга.

Аксоны клеток грудного ядра выходят на своей стороне в боковой канатик и образуют задний спинно-мозжечковый путь.

В промежуточной зоне серого вещества спинного мозга обычно выделяют три ядра, два из которых находятся на разных уровнях в латеральном промежуточном веществе, а третье – в медиальном промежуточном веществе (см. рис. 22):

1. Латеральное промежуточное (симпатическое) ядро находится в сегментах с восьмого шейного по второй поясничный (C₈–L₂), именно оно образует в них боковой рог. Это ядро является центром симпатического отдела вегетативной нервной системы. Клетки, образующие это ядро, являются первыми в эфферентной части симпатической рефлекторной дуги. Их аксоны (преганглионары), проходят через передние рога, затем направляются в составе передних корешков спинномозговых нервов к симпатическим ганглиям симпатического ствола.

2. Крестцовые парасимпатические ядра находятся в латеральном промежуточном веществе крестцовых сегментов со второго по четвёртый(S₂–S₄). В этих ядрах находится крестцовый (спинномозговой) центр парасимпатического отдела вегетативной нервной системы. От клеток, образующих эти ядра, отходят преганглионарные волокна к периферическим парасимпатическим узлам.

3. Медиальное промежуточное ядро расположено собственно между передними и задними рогами, вблизи центрального канала спинного мозга. Аксоны клеток этого ядра переходят на противоположную сторону и идут к мозжечку в боковом канатике в составе переднего спинно-мозжечкового пути.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 902 | Нарушение авторских прав