АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Функції гіпоталамуса.
Гіпоталамус — вищий центр регуляції вегетативних функцій Ядра цієї ділянки регулюють різні види обміну речовин (водний, сольовий, вуглеводний, білковий, жировий) і забезпечують сталість внутрішнього середовища організму. Тут розташовані центри кровообігу, дихання, травлення, сексуальності, терморегуляції та ін. При електричному подразненні ядер гі-поталамуса в експерименті можна викликати відчуття голоду, насичення, спраги, статевого збудження, зміни настрою, відчуття сну або бадьорості. Клінічні симптоми враження гіпоталамуса при відсутності органічних змін характеризуються порушенням різних видів обміну речовин і діяльності внутрішніх органів. Аферентні імпульси із внутрішніх органів і кровоносних судин передаються по вегетативних нервах в сітчасту формацію стовбура мозку, а звідти — в гіпоталамус. Із спинного мозку інтероцептивна чутливість проводиться, можливо, по спиномозково-таламічних шляхах до сітчастої формації, а потім — в гіпоталамус. Крім цього, ця ділянка одержує імпульси від соматосенсорних ядер, від морського коника, мигдалеподіб-ного тіла і кори великих півкуль. Еферентні зв'язки гіпоталамуса здійснюються через сітчасту фор-мацію стовбура мозку, яка зв'язана з слиновидільними ядрами і дор-сальним ядром блукаючого нерва. Крім того, через сітчасто-спинно-мозковий шлях імпульси з гіпотала-муса передаються до симпатичних і парасимпатичних ядер спинного мозку. Шляхи, які прямують до ве-гетативних центрів, перериваються на різних рівнях. Під час кожного переключення в лінію проведення імпульсів може бути передана різ-номанітна інформація. На рівні гіпоталамуса відбу-вається зв'язок між зовнішнім і внутрішнім середовищем. Тут сиг-нали із зовнішнього і внутрішнього середовищ перетворюються в реакції ендокринної системи, звідси забезпечується і нервова регуляція діяльності внутрішніх органів. Отже, гіпоталамус є наочним прикладом єдності нервової і гуморальної регуляції.
33.
Залоза
| Основні гормони
| Функції гормонів
| Гіпофіз а) передня частка;
| Соматотропний гормон
(гормон росту)
| Впливає на загальний ріст організму та ріст кісток. Діє в усьому організмі, покращуючи синтез білка. У дітей у разі гіперфункції передньої частки гіпофізу розвивається гігантизм, а гіпофункції— карликовість. У дорослих людей у випадку гіперфункції гіпофізу розвивається акромегалія.
| Адренокортикотропний гормон
| Контролює секреторну діяльність надниркових залоз.
| Тиреотропний гормон
| Контролює секреторну діяльність щитовидної залози.
| Гонадотропний, гормон (фолікостимулюючий у жінок та лютеїнізуючий у чоловіків.
| Контролює секреторну діяльність статевих залоз.
| б) задня частка (накопичує та вивільняє гормони, що утворюються в гіпоталамусі)
| Антидіуретичний
гормон
(вазопресин)
| Впливає на діяльність ниркових каналь- ців, підвищує кров'яний тиск та пригнічує утворення сечі. Знижена функція задньої частки призводить до появи не- цукрового діабету.
| Окситоцин
| Стимулює скорочення матки під час пологів, а також виділення грудного молока.
| Епіфіз
| Мелатонін
| Впливає на кількість пігментів у шкірі людини.
|
Епіфіз
Епіфіз(corpus pineale; шишкоподібне тіло; пінеальна залоза) — конусоподібний виріст проміжного мозку (епіталамус), верхній мозковий придаток. (8 х 4-6 мм) — сплюснутий у краніально-каудальному напрямку, розташовується у поздовжній борозні (між горбками) даху середнього мозку і сполучений з проміжним мозком через спайку повідків надгорбкової ділянки. У людини епіфіз важить 100–200 мг.
Епіфіз синтезує гормон мелатонін, секреція якого залежить від подразнення фоторецепторів сітківки ока світлом. У темноті мелатоніну синтезується більше: світло гальмує його секрецію. Мелатонін впливає й на пігменти клітин шкіри (шкіра при цьому світлішає). Учені припускають, що епіфіз виконує роль внутрішнього годинника, що узгоджує зміни стану організму з циклічними змінами світлої і темної частини доби.
Іннервація: симпатичною нервовою системою. Отримує колатералі від зорового тракту.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 597 | Нарушение авторских прав
|