АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова і функції мозочка.

Мозочок (cerebellum) міститься в задній черепній ямці, під потиличними частками великих півкуль, над довгастим мозком (рис. 27).

В мозочку розрізняють дві опуклі півкулі (праву і ліву) і вузеньку середню частину, що з’єднує їх, — черв’ячок (рис. 32). Черв’ячок філогенетично є більш давнім утворенням, а півкулі мозочка розвинулися значно пізніше, і є порівняно новими його структурами. Поверхні півкуль і черв’ячка мають велику кількість дугоподібних борозен та закруток. Борозни поділяють півкулі на часточки.

Поверхня мозочка складається з тонкого шару (1-2,5 мм) сірої речовини, що називається корою (рис. 33). У корі розрізняють три шари нервових клітин: зовнішній — молекулярний, середній — гангліозний і внутрішній — зернистий.

Під корою мозочка розміщена біла речовина. В її товщі є окремі скупчення сірої речовини, які утворюють парні ядра: зубчасте, коркоподібне, кулясте і ядро намету. Перші три розміщені в півкулях мозочка, а ядро намету — у середині черв’ячка.

Мозочок має двосторонні зв’язки з іншими відділами центральної нервової системи за допомогою численних нервових волокон, які утворюють три пари ніжок. Розрізняють верхні, середні і нижні ніжки мозочка. Нижні (задні, вірьовчасті тіла) ніжки мозочка з’єднують мозочок з довгастим і спинним мозком. Вони йдуть вниз, наближаючись один до одного. Між ними натягнута тоненька пластинка нервової тканини — задній мозковий парус. Нижні ніжки мозочка містять волокна задніх спинно-мозочкових шляхів, частину волокон від тонких та клиноподібних ядер, волокна від олив, деяких ядер черепномозкових нервів (VIII пара) та ін. Середні ніжки мозочка — це мосто-мозочковий тракт, що сполучає мозочок з мостом і є продовженням кірково-мостових шляхів. За допомогою ядер моста і волокон, що йдуть від них, мозочок дістає нервові імпульси від великих півкуль мозку, які регулюють його роботу. Верхні (передні) ніжки мозочка з’єднують мозочок з горбиками чотиригорбикового тіла середнього мозку. Вони йдуть догори і вперед теж наближаючись один до одного. Між ними розміщений передній мозковий парус. У складі цих ніжок проходять волокна передніх спинно-мозочкових шляхів. Крім того, від зубчастих ядер мозочка через верхні ніжки ідуть волокна до червоних ядер середнього і зорових горбів проміжного мозку.

Складна морфологічна структура мозочка зумовлена різноманітністю його функцій. Головною функцією мозочка є координація рухів і підтримка рівноваги тіла. Точність, поєднання, швидкість складних рухів тіла, кінцівок багато залежить від нормальної діяльності мозочка. Мозочок також впливає (підтримує) на тонус м’язів. В ньому знаходяться вищі центри вегетативної (симпатичної) нервової системи, які впливають на вегетативні функції організму (діяльність серцево-судинної системи, дихання, травлення, терморегуляції тощо). Між мозочком, з однієї сторони, і мостом та довгастим мозком з другої, розташований четвертий шлуночок. Внизу він переходить в центральний канал довгастого і спинного мозку, а зверху — у водопровід. Порожнина цього шлуночка має вигляд шатра, основою (дном) якого є ромбоподібна ямка, а дахом — передній і задній паруси. Дно четвертого шлуночка має форму ромба і тому називається ромбоподібною ямкою. Нижню частину ромбоподібної ямки утворює дорзальна поверхня довгастого мозку, а верхню — дорзальна поверхня моста. Верхній кут шлуночка обмежений з боків верхніми мозочковими ніжками, а нижній — нижніми мозочковими ніжками. Поверхня ромбоподібної ямки має численні заглибини та підвищення, в яких знаходяться ядра черепномозкових нервів (V-XII пари). В товщі мозочка є парні ядра сірої речовини, закладені в кожній половині мозочка серед білого її речовини. З боків від середньої лінії в області, де в мозочок вдається шатер, fastigium, лежить саме медіальне ядро - ядро шатра, nucleus fastigii. Латеральні від нього розташоване кулясте ядро, nucleus globosus, А ще латеральніше - пробковидне ядро, nucleus emboliformis. Нарешті, в центрі півкулі знаходиться зубчасте ядро, nucleus dentatus, Що має вид сірої звивистій пластинки, схожою на ядро оливи. Подібність nucleus dentatus мозочка з яких також зубчасту форму ядром оливи не випадково, так як обидва ядра зв'язані провідними шляхами, fibrae olivocerebellares, І кожна звивина одного ядра аналогічна звивині іншого. Таким чином, обидва ядра разом беруть участь у здійсненні функції рівноваги.

Названі ядра мозочка мають різний філогенетичний вік: nucleus fastigii відноситься до найстародавнішої частини мозочка - flocculus (аrchicerebellum), Пов'язаної з вестибулярним апаратом; nuclei emboliformis et globosus - до старої частини (paleocerebellum), Що виникла у зв'язку з рухами тулуба, і nucleus dentatus - до наймолодшої (neocerebellum), Що розвилася в зв'язку з пересуванням за допомогою кінцівок. Тому при ураженні кожній з цих частин порушуються різні сторони рухової функції, які відповідають різним стадіям філогенезу, а саме: при пошкодженні флоккулонодулярних системи та її ядра шатра порушується рівновага тіла. При ураженні черв'яка і відповідних йому пробковидне і кулястого ядер порушується робота мускулатури шиї і тулуба, при ураженні півкуль і зубчастого ядра - робота мускулатури кінцівок. У білій речовині мозочка розташовані парні ядра.

Найбільше з них - зубчасте ядро (nucl. dentatus), яке в горизонтальному розрізі має вигляд незамкненої сірої смужки, медіальна частина якої називається воротами зубчастого ядра. В зубчастому ядрі наявні мультиполярні і дрібні веретеноподібні клітини. Ця ділянка заповнена білими волокнами, які утворюють верхню ніжку мозочка. Мієлінізовані волокна мультиполярних клітин цього ядра утворюють основну частину верхньої ніжки мозочка.

До середини від верхнього края зубчастого ядра розташовані коркоподібне ядро (nucl. emboliformis), утворене групами великих мультиполярних нейронів воно ніби закриває вхід до зубчастого ядра. Нейрони цього ядра одержують синаптичні закінчення від аксонів грушеподібних клітин старої кори півкуль мозочка. Еферентні волокна від цього ядра направляються через верхні ніжки до середнього мозку і до базальних ядер.

Медіальніше від зубчастого ядра розташоване кулеподібне ядро (nucl. globulus) і, біля середньої лінії IV шлуночка - ядро шатра (nucl. fastigii). Кулеподібне ядро складається з груп дрібних і маленьких нейронів. До них підходять закінчення аксонів грушеподібних клітин. Аферентні і еферентні зв`язки такі, як і у коркоподібного ядра оскільки, вони у філогенезі розвивались із одного ядра.

Ядро шатра одержує аференті імпульси від клочково-вузликової частки мозочка, всієї кори червяка і півкуль ділянок старого мозочка, які пов`язані із спинно-мозочковими трактами. Крім того, в нього входять прямі аферентні волокна від вестибулярних ядер. Белое вещество мозжечка. Афферентные и эфферентные волокна, связывающие мозжечок с другими отделами мозга, образуют три пары мозжечковых ножек (см. рис. 28). Нижние ножки соединяют мозжечок с продолговатым мозгом, средние – с мостом, верхние –со структурами среднего, промежуточного и конечного мозга.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 2012 | Нарушение авторских прав