АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова і функції довгастого мозку

Довгастий мозок (myelencephalon, medulla oblongata) є безпосереднім продовженням спинного мозку і за зовнішньою формою та будовою, особливо в нижній частині, з ним дуже подібний. Розміщений у порожнині черепа на схилі тіла потиличної кістки. Нижня його межа знаходиться на рівні верхнього краю атланта, там де виходить перша пара шийних спинномозкових нервів. Зверху і спереду розміщений міст, від якого він відмежований глибокою поперечною борозною (рис. 30).

На передній поверхні довгастого мозку проходить передня серединна щілина — продовження такої ж самої щілини спинного мозку. По боках щілини тягнуться два поздовжні тяжі. Це піраміди, які є ніби продовженням догори передніх канатиків спинного мозку. Складаються вони із нервових волокон, частина яких кожної із них переходить на протилежну сторону, утворюючи перехрест пірамід. В спинному мозку вони переходять у бічні пірамідні шляхи. Та частина волокон, які не беруть участь в перехресті пірамід, продовжуються в низхідному напрямку як передні пірамідні шляхи.

По боках від пірамід розміщені овальні підвищення — оливи, які відокремлюються від пірамід борозенкою. Оливи мають зв’язки з мозочком і функціонально пов’язані з підтриманням тіла у вертикальному положенні. Біля олив розташовані нижні ніжки мозочка, що мають вигляд масивних волокнистих тяжів, які розходячись догори в сторони обмежують нижній кут ромбоподібної ямки.

На задній поверхні довгастого мозку тягнеться задня серединна борозна, яка є продовженням відповідної борозни спинного мозку (рис. 31).

З боків від неї розміщені тонкі пучки (провідні шляхи), а латеральніше — клиноподібні. Волокна, з яких вони складаються, є прямим продовженням волокон задніх канатиків спинного мозку. Ці пучки вгорі довгастого мозку закінчуються потовщеннями, що називаються тонкими та клиноподібними горбиками (ядрами). Їх утворюють скупчення вставних нейронів, на яких закінчуються волокна пучків. Волокна клітин тонкого і клиноподібного ядер ідуть в двох напрямках. Одна частина в складі задніх ніжок — до мозочка, друга — у висхідному напрямку до зорових горбів проміжного мозку, а далі до кори задньої центральної закрутки великих півкуль.

Від довгастого мозку відходять чотири останніх пари (IX-XII) черепномозкових нервів: язиковоглотковий, блукаючий, додатковий і під’язиковий. Борозни та корінці цих нервів ділять довгастий мозок на три пари канатиків: передні, бічні і задні. Передні канатики розміщені по обидві сторони передньої серединної щілини. Їх утворюють піраміди. Бічні канатики займають латеральні поверхні довгастого мозку. Їх вентральну частину складають оливи, дорзальну — нижні ніжки мозочка. Задні канатики знаходяться по обидві сторони від задньої серединної борозни і складаються із тонкого і клиноподібного пучків.

Від бічних канатиків довгастого мозку послідовно (зверху вниз) відходять корінці язиковоглоткового (IХ пара), блукаючого (Х пара) і додаткового (ХI пара) нервів. Під’язиковий (ХII пара) нерв відходить від передньої поверхні довгастого мозку між пірамідами і оливами (рис. 30, 31).

В середині довгастого мозку знаходиться центральний канал, який є продовженням центрального каналу спинного мозку. Верхня частина його значно розширюється і переходить у четвертий мозковий шлуночок.

Довгастий мозок утворений сірою і білою речовинами. Сіра речовина розташована в білій у вигляді окремих скупчень — ядер. Біла речовина знаходиться зовні і між ядрами в середині. У довгастому мозку розрізняють: вестибулярні ядра і ядра олив, ядра тонких та клиноподібних пучків, а також ядра останніх чотирьох пар черепномозкових нервів.

В глибині довгастого мозку міститься ретикулярна формація (сітчаста речовина), яка теж належить до сірої речовини і є сукупністю з’єднаних між собою нервових клітин і волокон, які нагадують під мікроскопом сітку. Ретикулярна формація займає центральне положення по всій довжині мозкового стовбура — від довгастого до проміжного мозку. Вона відіграє велику роль у регуляції збудливості і тонусу всіх відділів центральної нервової системи, в тому числі і кори великих півкуль, забезпечуючи певний функціональний рівень її клітин. Здебільшого ретикулярна формація здійснює активізуючий вплив на відділи центральної нервової системи, підвищуючи їх тонус і збудливість.

Біла речовина довгастого мозку утворена пучками нервових волокон і містить ті ж провідні шляхи, що і спинний мозок. Від олив і вестибулярних ядер довгастого мозку беруть початок оливо-спінальні та вестибуло-спінальні низхідні провідні шляхи.

Довгастий мозок порівняно невеликий відділ головного мозку, але дуже важливий у функціональному відношенні завдяки наявності ядер блукаючих нервів, які іннервують майже всі внутрішні органи. Тут розташовані життєво важливі центри, що регулюють діяльність серця, акти дихання, функції органів травлення, обмін речовин та багато інших функцій організму. Тому ушкодження довгастого мозку дуже небезпечні. Вони можуть бути причиною смерті внаслідок припинення дихання чи роботи серця.

61. Будова стовбура. Стовбурова частина головного мозку скла­дається з довгастого мозку, моста, середнього мозку і проміж­ного мозку. (лат. truncus ecephali) — відділ головного мозку, що включає довгастий мозок, міст та середній мозок, і безпосередньо переходить у спинний мозок у нижній частині. В людини становить близько 2,5% від загальної маси мозку. Гістологічно стовбур схожий до спинного мозку, оскільки сіра речовина у ньому оточена білою (а не навпаки, як це спостерігається у мозочку та кінцевому мозку), проте на відміну від спинного мозку, тут наявні ядра сірої речовини у білій.^[1]

Стовбур головного мозку бере участь у забезпеченні гомеостазу, певних поведінкових реакцій, необхідних для виживання, а також забезпечує передачу інформації до і від вищих відділів мозку. Звідси відходять десять із дванадцяти пар черепних нервів.

Довгастий мозок являє собою продовження догори спинного мозку, форму якого він зберігає. По передній і задній поверх­нях його, так само як і в спинного мозку, проходять добре виявлені поздовжні борозни.

Вище довгастого мозку лежить відокремлений від нього різ­кою поперечною борозною міст.

Середній мозок лежить ще вище. На його верхній поверхні добре видно дві пари горбиків чотиригорбкового тіла.

Проміжний мозок займає у стовбурі найвище положення. Від нижньої його поверхні відходить гіпофіз.

Всередині стовбура проходить канал, що подекуди розширяє­ться. Він є продовженням спинномозкового каналу.

Більша частина поверхні стовбура мозку вкрита білою речо­виною. Сіра речовина утворює ядра всередині стовбура. Від ядер починаються дванадцять пар черепномозкових нервів.

Функції стовбура. В сірій речовині мозкового стовбура знахо­диться уже згаданий дихальний центр. Тут же ле­жать серцевий і судиноруховий центри, в яких відбувається пере­хід збудження з різних доцентрових нервів на відцентрові нерви серця і кровоносних судин.

У стовбурі мозку лежать центри ссання, жування, ковтання і виділення травних соків. До цих центрів збудження надходить від рецепторів порожнини рота і глотки. В центрах воно переходить на відцентрові волокна. По одних з цих волокон збудження доходить до м’язів, при скороченні яких відбуваються сисні, жуваль­ні і ковтальні рухи. По інших відцентрових волокнах збудження проводиться до слинних, шлункових, підшлункових залоз, викли­каючи їх діяльність.

У стовбурі мозку лежать центри, які регулюють скорочення м’язів, від яких залежать поза людини і всі її рухи.

Дуже важливою частиною мозкового стовбура є ядра, що регу­люють обмін речовин: білковий, жировий, вуглеводний, сольовий і водний, теплоутворення, тепловіддачу і потови­ділення.

Провідні шляхи. Біла речовина мозкового стовбура складаєть­ся з нервових волокон. Волокна утворюють провідні шляхи голов­ного мозку, по яких збудження йде як у низхідному, так і у вис­хідному напрямі. Біля нижнього кінця стовбура вони переходять у провідні шляхи спинного мозку. Ці шляхи сполучають центри стовбура один з одним і з центрами спинного мозку.

За допомогою провідних шляхів, а також черепномозкових і спинномозкових нервів мозковий стовбур сполучається з усіма органами.

По доцентрових волокнах нервів і по висхідних шляхах у цен­три стовбура завжди надходить збудження від рецепторів усього тіла. У центрах стовбура воно переключається на волокна низхід­них шляхів і відцентрових нервів. Дійшовши по цих волокнах до органів, збудження впливає на їх роботу: посилює або ослаблює діяльність серця, розширює або звужує судини, змі­нює секрецію травних і потових залоз, збільшує або зменшує тепловіддачу, підвищує або зни­жує обмін речовин у клітинах і т. д.

Всі ці реакції мають харак­тер безумовних рефлексів. З цьо­го виходить, що регуляцію і погодження діяльності органів, пристосування її до змін в орга­нізмі і поза ним мозковий стов­бур здійснює з самого наро­дження людини. Будова і функції мозочка. Над довгастим мозком, знизу і ззаду великих півкуль, розміщується мозочок.

62. Мозолисте тіло (corpus callosum) побудоване з волокон, що з'єднують однакові ділянки кори різних півкуль великого мозку. В ньому розрізняють передню частину, що загинається вниз, або коліно мозолистого тіла, середню найтоншу частину, або валик, та потовщену задню частину, або подушку мозолистого тіла. Ці частини можна побачити, якщо зробити поздовжній розріз між півкулями великого мозку. Пучки волокон мозолистого тіла продовжуються в півкулі великого мозку, дугоподібно зігнуті і утворюють променистість мозолистого тіла.

Склепіння. Під мозолистим тілом міститься склепіння (fornix), що складається з тіла, розміщеного в середній частині склепіння, а також стовпців та ніжок. Стовпці відходять від тіла склепіння вперед та вниз, а ніжки — назад та вниз. Між ніжками склепіння та подушкою мозолистого тіла є волокна, які утворюють спайку склепіння.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1471 | Нарушение авторских прав