 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Еволюційний розвиток нервової системиОсновною властивістю, яка відрізняє нервову систему від інших систем організму є збудливість. Збудливість – це є здатність клітин у відповідь на дію подразників переходити із стану спокою в стан збудження, цей стан збудження характеризується активною зміною життєдіяльності і з посиленням використанням запасів енергії. Здатність змінювати свою життєдіяльність під впливом подразників, які надходять із зовнішнього чи внутрішнього середовища організму – це є характерна риса будь-яких живих організмів, чи живих клітин. Основна властивість цих живих утворень, чи то організмів, чи окремих клітин. Ця здатність це є основна елементарна одиниця будь-якої пристосувальної поведінки, така елементарна одиниця пристосувальної поведінки називається подразливість. Подразливість – це здатність живої одиниці природи відповідати на впливи, які надходять, із зовнішнього чи внутрішнього середовища організму, змінами своєї структури виникнення, посилення або послаблення своєї активної діяльності. Подразливість характерна всім живим організмам починаючи від одноклітинних. Подразливість формується за умов дії на організмів специфічних чинників, які називають подразниками. Подразливість викликають зміни роботи живої клітини чи організму і здійснена реакція називається біологічною реакцією. Діючи на живу клітину подразники викликають зміни її життєдіяльності, ці зміни об’єднують під назвою «біологічні реакції». Всі подразники поділяються на декілька типів:
Всі подразники реалізують свій вплив на організм через білкові молекули, які називають рецептори. В ході еволюції багатоклітинних організмів виникли і розвинулись спеціалізовані тканини, властивістю яких є селективне, або вибіркове сприймання енергії того, чи іншого виду подразника. Специфічні тканини функцією яких є селективне, або вибіркове сприйняття енергії того, чи іншого виду подразника. Такі тканини, або групи клітин вперше зустрічають вже у складноорганізованих одноклітинних організмів (амеба). У багатоклітинних високоорганізованих організмів ці тканини настільки сильно спеціалізують на сприйнятті енергії подразників, що це стає їх єдиною функцією (клітини сітківки ока – можуть сприймати тільки енергію квантів світла). Крім того в ході еволюції виникла ще одна властивість – сприймати енергію подразника і перетворювати її в енергію нервового імпульсу – І етап ІІ етап – після трансформації енергії подразника в енергію нервового імпульса клітини набувають здатності проводити цей нерв. Імпульс від місця його виникнення на певну відстань. Таке проведення нервового імпульса забезпечує генералізацію процесу збудження. При дії подразника на якусь ділянку тіла відбудеться локальна відповідь тільки в тому місці де подіяв подразник, але і в більш віддалених ділянках тіла. Поширення нервового імпульса може відбуватись двома способами:Декрементний і бездекрементний. Декрементний спосіб поширення збудження – поширення збудження із затуханням. Якщо нанести локальне подразнення на поверхню тіла на якусь відстань збудження поширится, а потім згасне. Характерне для кишковопорожнинних, для гідр. Бездекрементний – поширення збудження без затухання. Якщо не будуть підключені специфічні механізми, щоб штучного його загасити, воно може поширюватись постійно по всьому тілу. Характерний для складноорганізованих круглоротих червів і для людини. Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 485 | Нарушение авторских прав |