АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Кількісне визначення фібрин-мономерних комплексів (продуктів паракоагуляції) орто-фенантроліновим тестом (ФТ) (за В. А. Елікомовим та А. П. Момотом)

Поява у плазмі пластівців при додаванні до неї орто-фенантроліну свідчить про наявність у ній неполімеризуючих (заблокованих) високомолекулярних фібрин-мономірних комплексів (РФМК).

Реактиви. 1. 0,33 М (0,78%) розчин орто-фенантроліну гідрохлориду у дистильованій воді, готується перед дослідженням і використовується на протязі перших двох годин. 2. 3,8% розчин цитрату натрію.

Хід дослідження. Кров одержують з вени силіконірованою голкою і змішують у силіконірованій пробірці з розчином цитрату натрію у співвідношенні 9:1. Суміш центрифугують при 1500 об./хв. на протязі 5 хв., після чого відокремлену плазму центрифугують повторно при 4000 об./хв. на протязі 20 хв. для видалення тромбоци­тів.

Бідну на тромбоцити плазму в обсязі 0,1 мл змішують при кімнатній температурі у пробірці або на предметному склі з 0,1 мл розчину орто-фенантроліну, вмикають секундомір. Безперервно похитуючи пробірку у прохідному світлі відмічають час від моменту змішування реагентів до початку появи перших пластівців. Облік проводиться на протязі 2 хв.

Читання результатів Тест визначається позитивним, якщо у плазмі з’являються добре видимі у прохідному світі пластівці. Показання тесту виражають у секундах та по каліброваній кривій або за допомогою таблиці (див.) пере­водять у кількісний вміст комплексів фібрин-мономеру.

Принцип побудови каліброваної кривої. Плазму, що містить фібрин-мономер у кінцевій концентрації 28 х 10 у степені -2 г/л, розводять нор­мальною донорською плазмою у 1,5, 2, 4 та 8 разів, цим знижують кінцеву концентрацію фібрин-мономерних комплексів до 21,0; 14,0; 7,0; 3,5 х 10 у степені -2 г/л. По описаній вище методиці визначають час початку утворення преципітатів у кожному розведенні. Усі вимірювання роблять тричі і, при достатнь­ому збігові результатів, береться середня арифметична величина. По осі ординат відкладається десятковий логарифм у секундах, а по осі абсцис - логарифм концентрації фібрин-мономерних комплексів у г/л.

Читання результатів. У здорових людей пластівці не утворюються на протязі 120 секунд і більше, інакше кажучи орто-фенантроліновий тест у нормі дає негативний результат. Цей тест стає позитивним при внутрішньосудинному зсіданні крові. Кількісний характер оцінки результатів дозволяє проводити динамічний контроль за ефективністю гемокорекційної терапії.

Таблиця 22.

Переклад результатів орто-фенантролінового тесту у сек. в кількісний вміст фібрин-мономерних комплексів в еквіваленті фібрин-мономеру

Діагностичне значення. ФТ принципово відрізняється від етанолового тесту та інших застарілих паракоагуляційних тестів більш високою чутливістю (3.0 – 3,5 мкл/100 мл, в еквіваленті фібрин-мономера) і можливістю кількісно оцінювати концентрацію розчиного фібрина в плазмі (тобто визначати тромбінемію) як при діагностиці внутрішньосудинного зсідання крові, так і під час лікування хворих. Тест може призначатися для оцінки ефективності і достатності антикоагулянтної терапії за кінцевому її результату – ліквідації тромбінемії.

Визначення фібрин-мономерних комплексів та продуктів деградації фібрину та фібриногену за допомогою стафілококового реагенту (тест склеювання стафілококу) (за Г.В. Черкашиною та співавт.)

Метод базується на здатності деяких штамів золотистого стафілокока, що вміщують на своїй оболонці фактор склеювання (Клампінг-фактор), аглютинувати у присутності комплексів фібрин-мономеру і ранніх продуктів деградації фібриногену (фрагменти X та У). При використанні методу розведення сироватки визначається концентрація в ній даних компонентів фібриногенового пулу.

Реактиви. І.Трис-буфер, рН 7,4. 2. Стафілококовий реагент. 10 мл сухого стафілококового реагенту вносять у 1 мл трис-буфера з рН 7,4 і перемішують 40 - 60 хв. Готовий реагент придатний для роботи на протязі двох годин при кімнатній температурі і 24 години при температурі 4 град. З.Тромбін. 4. Е-амінокапронова кислота.

Хід дослідження. З вени беруть кров у пробірку з 3,8% розчином цитрату Na у співвідношенні 9:1, центрифугують при 1500 об./хв. на протязі 15 хв. і відсмоктують. Приготування сироватки для визначення ПДФ. В 1 мл трис-буфера додають 12 мг Е-амінокапронової кислоти, 15 мг тромбіну. До 0,1 мл одержаної суміші приливають 0,2 мл трис-буфера та 0,1 мл досліджуваної плазми ^; поміщають у термостат на 15 хв. при 37 град. Після інкубації з одержаної сироватки готують ряд розведень 1:1, 1:3, і:7, 1:15 і т.п. На темне скло розміщують 50 мкл стафілококового діагностикуму і перемішують. Облік результатів проводять через 2 хв.

Читання результатів. Чутливість вітчизняного стафілококового діагностикуму дорівнює 0,1 мг % фібриногену. Таким чином, при утворенні преципітату тільки у першій пробі кількість ПДФ дорівнює 0,4 мг %. У першій та другій пробах - 0,8 мг %, у першій, другій та третій пробах - 1,6 мг %, тощо. У нормі кількість продуктів деградації фібрину та фібриногену, що визначається даним методом, не перевищує 6 мг %.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 546 | Нарушение авторских прав