АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Визначення вільного гемоглобіну плазми (метод Бінга в модифікації Дервіза і Бялко)

Прочитайте:
  1. I Фибринолитические (тромболитические ) средства эндогенные - активаторы плазминогена, фибринолизин (плазмин)
  2. Артеріальний тиск: визначення, нормальні показники АТ згідно з даними ВООЗ.
  3. Аутогенная тренировка (метод Шульца)
  4. Білки плазми крові, їх функціональне значення ШОЕ.
  5. Білковий склад плазми крові.
  6. В соответствии с определёнными признаками, кодируемыми плазмидными генами, выделяют следующие группы плазмид.
  7. Види гемоглобіну та його сполук, їх фізіологічна роль.
  8. Визначення
  9. Визначення D-димера
  10. Визначення активності фактору ХІІІ (за методом В. П. Балуди та співавт.)

Метод заснований на здатності гемоглобіну вступати в реакцію з бензидином у малому середовищі у присутності перекису водню з утворенням зеленого забарвлення, що переходить спочатку у синє, а потім у червонувато-фіолетове. Інтенсивність кольору пропорційна кількості гемоглобіну.

Апаратура: фотоколориметр або спектрофотометр.

Реактиви: 1. Ацетатний буфер рН 4,6; 0,1 м. 27,22 г ацетату натрію (СНЗСООNа х 8 Н2О) розчинюють в 1 л води (0,2 М розчин). В іншій мірній колбі готують1 л 0,2 М розчину оцтової кислоти. Змішують 480 мл розчину 1 та 520 мл розчину 2.

2. Перекис водню 0,3% розчин. Готують перед використанням розведенням пергідролю у 100 разів.

3. Бензидин солянокислий 0,1% розчин: 50 мг солянокислого бензидину розчиняють у 35 - 40 мл аце­татного буферу. Нагрівають розчин до 80оС на водяній бані. Після охолодження доводять ацетатним буфером до 50 мл. Фільтрують у темну склянку і зберігають при кімнатній температурі не більше тижня. Коли розчин жовтіє, він стає непридатним. Якщо реактив швидко темніє, необхідно перекристалізувати бензидин зі спиртом.

Хід дослідження. Кров для аналізу беруть із вени сухою голкою у силіконіровану пробірку, в якій знаходиться будь-який антикоагулянт. Пробірку центрифугують не більше 10 хвилин при 1500 об/хв. Після відокремлення плазми її знову центрифугують 10 хвилин при 8000 об./хв. для осадження лейкоцитів.

У пробірку наливають 4 мл ацетатною буфера, 2 мл перекису водню, 2 мл бензидину і 0,04 мл досліджуваної плазми. Змішують і залишають стояти протягом 3 хвилини, а потім переливають у кювету з довжиною оптичного шляху 1 смі фотометрують проти компенсаційного розчину при зеленому світлофільтрі. Інтенсивність голубого кольору наростає протягом 4 - 5 хвилин, тому вимірюють 3 - 5 разів підряд і реєструють максимальні показники. Через 5 - 6 хвилин колір набуває фіолетово-бурий відтінок і величина оптичної щіль­ності починає знижуватися. Результат беруть середній із визначення максимальної щільності 2 проб.

Компенсаційний розчин, що складається з 6 мл ацетатного буферу, 8 мл перекису водню, 3 мл розчину бензидину і 0,06 мл фізіологічного розчину, готують одночасно з пробою. Калібровану криву виводять за розчином гемоглобіну. У будь-якій крові, відібраній для приготування розчину гемоглобіну, вимірюють вміст гемоглобіну (на фотоколориметрі або спектрофотометрі). Готують розчин гемоглобіну (І г/л). З нього готують розчини меншої концентрації: 0,005 г/л; 0,025 г/л; 0,05 г/л; 0,1 г/л; 0,2 г/л. З кожної концентрації додають 0,04 мл до суміші 4 мл ацетатного буфера, 2 мл розчину бензидину та 2 мл розчину перекису водню. Основний розчин гемолізату (1 г/л) для каліброваної кривої має зберігатися на холоді, а робочі розчини слід готувати зразу перед дослідженням.

У нормі у 1 л плазми вміст гемоглобіну 0,01 - 0,04 г/л.

 

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 603 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)