АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Визначення діаметру і сферичності еритроцитів

Прямий мікроскопічний метод.

Вимірювання проводять у мазку крові, фіксованому і зафарбованому будь-яким методом, з викорис­танням окуляр-мікрометра і об’єктива-мікрометра.

Окуляр-мікрометр - кругла скляна пластинка з нанесеною на неї по її діаметру шкалою, розділеною на 50 поділок, ціна яких залежить від властивостей мікроскопу. Об’єктив-мікрометр являє собою предметне скло з нанесеною на ньому шкалою довжиною 2 мм, розділеною на 200 частин (одне поділка дорівнює 10 мкм). Спочатку визначають ціну однієї поділки окуляр-мікрометра, для чого окуляр-мікрометр і об’єктив - мікрометр встановлюють так, щоб їх шкали співпадали. Потім відраховують число поділок окуляр-мікрометра, які співпадають з тією чи іншою кількістю поділок об’єктив-мікрометра. Наприклад, 20 поділок окуляр-мікрометра співпадають із трьома поділками об'єктив-мікрометра, отже, звідси випливає, що ціна однієї поділки окуляр-мікрометра становить 1,5 мкм (20 поділок відповідає 30 мкм, а одне поділка становить 1,5 мкм).

Потім на столик мікроскопа кладуть зафарбований мазок крові і, знаючи ціну однієї поділки окуляр-мікрометра, вимірюють діаметр 200 - 500 різноманітних еритроцитів. Результати розміщують групами в залежності від величини діаметру і встановлюють у відсотках відносну чисельність кожної групи. Прямий мікроскопічний метод вимірювання діаметру еритроцитів занадто трудомісткий, потребує багато часу, а тому він поступається місцем електронно-автоматичному.

У нормі еритроцитометрична крива (Прайс-Джонса) має пік на 7,2 мкм з вузькою основою на 6 - 9. У здорових людей еритроцити залежно від діаметру розподіляються таким чином: нормоцити (діаметр 7,0 - 8,0 мкм) – 68%, мікроцити (діаметр 6,9 мкм та менше) – 15,2%, макроцити (діаметр 8,0 та понад мкм) – 16,8%.

Результати еритроцитометрії є важливим показником для уточнення характеру анемії. Так, для залізодефіцитної анемії властивим є зміщення еритроцитометричної кривої вліво, має місце макроцитоз. Збільшення відсотку мікроцитів є характерним для спадкового мікросфероцитозу, отруєння свинцем, таласемії. Збільшення відсотку макроцитів може бути ознакою макроцитарної анемії, що обумовлена дефіцитом В12- та фолієво-дефіцитної анемій. Кількість макроцитів при даній патології сягає до 50% і понад, можуть виявитися і мегалоцити діаметром понад 12 мкм. Макроцитоз спостерігають при алкоголізмі, дифузних ураженнях печінки.

Слід зауважити, що в період активації компенсаторно-пристосовних механізмів адаптації організму до гіпоксії у хворих на анемії зростає кількість макроцитів, як наслідок механізмів, спрямованих на збільшення кількості переносників кисню - еритроцитів та вмісту в них білка-гемоглобіну. Виснаження ж цих механізмів призводить до появи макроцитозу.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 493 | Нарушение авторских прав