АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Визначення теплової резистентності еритроцитів

Для дослідження беруть 5,0 мл венозної крові та ставлять в термостат на 12 годин при температурі + 37^о С. Якщо відбувається тепловий гемоліз еритроцитів, то сироватка забарвлюється в рожевий колір. Інтенсивність забарвлення залежить від ступеню гемолізу. Поява теплового гемолізу властива для еритроцитів хворих на хворобу Маркіафаві-Мікелі (набуте клональне руйнування гемопоетичних стовбурових клітин внаслідок соматичної мутації). В нормі забарвлення сироватки не змінюється.

Визначення аутогемолізу (спонтанного гемолізу після добової інкубації при 37^ос)

При деяких різновидах спадкових гемолітичних анемій еритроцити крові, розташовані на одну-дві доби у стерильних умовах при 37^оС спонтанно гемолізуються. У нормі спонтанний гемоліз практично майже не спостерігається. Глюкоза і АТФ, додані до крові, зменшують ступінь гемолізу по-різ­ному, в залежності від характеру ферментного дефекту еритроцитів.

Апаратура і обладнання: спектрофотометр СФ-4 або фотоколориметр ФЕК-М, термостат на 37^оС, бокс для проведення роботи в стерильних умовах, колба із вставленою в неї через стерильну ватно-марлеву пробку паличкою із скляними шипами на кінці.

Реактиви: розчин глюкози 10% на фізіологічному розчині. До 60 мл стерильного фізіологічного розчину до­бавляють 20 мл стерильної ампульної 40 % глюкози; 0,85 % розчин повареної солі, стерильний; АТФ 0,02 М розчин. 0,1112 г АТФ розчиняють в 10 мл стерильного фізіологічного розчину. Розчин нейтралізують 0,01 н. розчином їдкого натрію, виготовленого із 1 н. розчину їдкого натрію на стерильному фізіологічному розчині.

Хід дослідження. Дефібринована кров або кров, взята із гепарином, розливається стерильно у пробірки, які містять АТФ і глюкозу. Порівнюють інтенсивність гемолізу після 48-годинної інкубації в залежності від додавання до середовища глюкози і АТФ.

Аналіз: 12 - 15 мл венозної крові вміщують у стерильну суху колбу із вставленою в неї через стерильну ват­но-марлеву пробку скляною паличкою із скляними шипами на кінці. Кров дефібринують обережними помішуваннями цією скляною паличкою 10 - 15 хвилин. Дефібриновану кров у стерильних умовах розливають по 2 мл у три малі пробірки із притертими пробками. У першу пробірку додають 0,1 мл фізіологічного розчину, у другу - 0,1 мл розчину глюкози на фізіологічному розчині, у третю пробірку - 0,1 мл 0,02 М розчину АТФ на фізіологічному розчині.

Із крові, яка залишилася, 0,1 мл розбавляють 20 мл 0,04 % розчину аміака. Фотометрія проти 541 мкм на спектрофотометрі проти 0,04 % розчину аміаку. Залишок крові, який не ввійшов у пробірку для інкубації, центрифугують, відділяють сироватку; 0,4 мл сироватки додають до 3,6 мл 0,04 % розчину аміаку. Через добу пробірки струшують.

Після закінчення інкубації із пробірок відсмоктують після центрифугування сироватку і до 0,4 мл її добавляють 3,6 мл 0,04 % розчину аміаку. Обчислюють відсоток гемолізу у кожній пробі за формулою:

(Е 541 СП – Е 541 СД)х10

% гемолізу = Е 541 К

де Е 541 СД – оптична щільність суміші аміаку і сироватки крові до інкубації; Е 541 СП – оптична щільність суміші аміаку і сироватки крові після інкубації; Е 541 К – оптична щільність суміші крові з аміаком.

У здорової людини через 48 годин гемолізується 0,05 - 2,5 % еритроцитів. У флаконах, в які додається глюкоза і АТФ, відсоток гемолізу ще нижче (1,5 %).

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 570 | Нарушение авторских прав