АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Проба Хема
Проба запропонована для діагностики пароксизмальної нічної гемоглобінурії (хвороба Маркіафави-Мікелі). Заснована на знижені стійкості еритроцитів цих хворих до зниження рН у присутності компліменту свіжої сироватки.
Апаратура. Фотоелектроколориметр або спектрофотометр, водяна баня із температурою 37 та 56 градусів.
Реактиви. 0,2 М розчин соляної кислоти; 0,04% розчин аміаку.
Хід дослідження. З вени набирають 5 - 6 мл крові. Як антикоагулянт можна застосувати гепарин, щавлевокислий або лимоннокислий натрій. Одночасно беруть 15 - 20 мл крові у донора тієї ж групи. Відділяють еритроцити від плазми у хворого і донора. Сироватку донора розливають по 0,5 мл у 6 пробірок. Дві з них поміщають на 20 хв. у водяну баню з температурою 56 градусів для інактивації компліменту сироватки, інші залишають при кімнатній температурі. Еритроцити хворого двічі промивають фізіологічним розчином і потім суспензують у фізіологічному розчині у співвідношенні 1:1.
Виготовлення інкубаційної суміші для дослідження чутливості еритроцитів до компліменту у пробі Хема.
Найменування реактивів і матеріалів
| Кількість реактивів і матеріалів, мл
| Досліджувана проба Контроль
| Номер пробірки
|
|
|
|
|
|
|
| Сироватка здорової людини
| 0,5
| 0,5
| 0,5
| 0,5
| 0,5
|
| Неактивована сироватка
|
|
| 0,5
|
|
| 0,5
| 0,2 М розчин соляної кислоти
|
| 0,05
| 0,05
|
| 0,05
| 0,05
| 50% суспензія еритроцитів хворого
| 0,05
| 0,05
| 0,05
|
|
|
| 50% суспензія еритроцитів донора
|
|
|
| 0,05
| 0,05
| 0,05
|
Вміст пробірок змішують, пробірки приміщують на 1 годину в повітряну баню при 37 град., після чого центрифугують. Для холостого досліду 0,05 мл еритроцитів хворого і донора додають окремо до 55 мл фізіологічного розчину. Після центрифугування можна на око оцінити характер гемолізу. Для кількісної оцінки ступеню гемолізу в кожній пробірці 0,3 мл поверх нього шару додають до 4,7 мл 0,04% розчину аміаку. В пробірку з холостою пробою до 4,7 мл 0,04% розчину аміаку додають 0,3 мл вихідної сироватки. Для оцінки 100% гемолізу до 4,7 мл розчину аміаку додають 0,3 суспензії еритроцитів (0,05 мл еритроцитів хворого в 0,55 мл фізіологічного розчину).
Фотометрія проти 0,04% розчину аміаку:
Е1-Е2
% гемолізу= Е3- ---X100, де
Е1 - оптична щільність дослідної проби;
Е2 - оптична щільність холостої проби;
ЕЗ - оптична щільність 100% гемолізу.
У нормі гемолізується не більш ніж 5% еритроцитів.
Проба Хема вважається позитивною в тому випадку, якщо гемолізується більш ніж 6% еритроцитів. При пароксизмальній нічній гемоглобінуріі і гемолізованій формі аутоімунної гемолітичної анемії гемолізується іноді 50 - 80% еритроцитів. Для цих хвороб характерний гемоліз лише у присутності не інактивованої сироватки (пробірка N 2). Якщо інактивація сироватки не запобігає гемолізу (пробірка N 3) можна думати, що мова йдеться про іншу форму гемолітичноі анемії або про помилку у постановці дослідження.
Еритроцити хворих із пароксизмальною нічною гемоглобінурією самі по собі не руйнуються при рН 6,5. Потрібна обов'язкова присутність у середовищі компліменту, що знаходиться у свіжій сироватці.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 533 | Нарушение авторских прав
|