АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Визначення витрат виробництва

ТЕМА 4. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА

ПЛАН

4.1 Визначення витрат виробництва

4.2 Витрати в короткостроковий період часу

4.3 Витрати в довгостроковому періоді

4.4 Графіки довгострокових і короткострокових витрат

Визначення витрат виробництва

Економічні витрати – це ті виплати, які фірма зобов'язана зробити, або ті доходи, які фірма зобов'язана забезпечити постачальникові ресурсів для того, щоб відволікти ці ресурси від використання в альтернативних виробництвах.

Економіст розглядає витрати виробництва не так, як бухгалтер, якого цікавить фінансовий баланс фірми. Бухгалтери схильні до ретроспективного погляду на фінанси фірми, тому що їм доводиться оцінювати ефективність діяльності фірми в минулому. Бухгалтер відносить до витрат фактичні грошові виплати й амортизаційні відрахування по капітальному встаткуванню, величина яких визначається відповідно до податкового законодавства.

Економісти цікавляться перспективами фірми. Вони стурбовані майбутніми витратами й тим, як їх знизити та підвищити рентабельність. Економісти повинні цікавитися нав’язаними витратами – витратами, пов'язаними з можливостями, найкращого використання ресурсів фірми, які втрачаються. Нав’язані витрати включають явні витрати, зроблені фірмою, але не обмежуються тільки ними. Явні витрати – це фактичні витрати у вигляді грошових виплат. До них відносяться заробітна плата робітників та службовців, витрати на сировину та матеріали, орендна плата за нерухомість. Ці грошові виплати, які ще називаються зовнішніми витратами, важливі не тільки для бухгалтерів, але й для економістів. Тому що ці гроші могли б бути ефективно витрачені на інші цілі. Бухгалтер обмежується тільки обліком зовнішніх (явних) витрат. Для економістів поняття витрат ширше. Нав’язані витрати крім зовнішніх включають і внутрішні витрати. Внутрішні витрати – це витрати на власний і самостійно використовуваний ресурс. Тому вони є неоплачуваними та не приймаються в розрахунок бухгалтерами. Наприклад, власник магазина роздрібної торгівлі управляє магазином сам і воліє не виплачувати собі жалування. Хоча ніяких грошових операцій не проводиться, його торгівля вимагає нав’язаних витрат, тому що власник міг би одержувати жалування де-небудь в іншім місці (у цьому випадку витрати внутрішні). Мінімальна плата, необхідна, щоб удержати підприємницький талант власника магазина в рамках даного підприємства, називається нормальним прибутком і є елементом внутрішніх витрат. Якщо це мінімальна, або нормальна винагорода не забезпечується, підприємець переорієнтує свої зусилля з даного напрямку діяльності на інший, або відмовиться від ролі підприємця заради одержання зарплати. Хоча нав’язані витрати часто носять прихований характер, їх завжди треба брати до уваги при прийнятті економічних рішень. Зворотна картина з безповоротними витратами – вони завжди на очах, але їх завжди ігнорують, приймаючи економічні рішення.

Безповоротні витрати являють собою раніше зроблені витрати, які неможливо відшкодувати. Через неможливість їх відшкодування вони не впливають на рішення фірми. Припустимо, що фірма вирішує перевести свою головну контору в інше місто. Торік вона заплатила 500 000 дол. за опціон на покупку будинку в місті. Опціон надає право придбати будинок вартістю 5 млн. дол. Але потім фірма знаходить схожий будинок за ціною 5 250 000 дол. Який будинок купувати фірмі? Відповідь – перше. Опціон в 500 000 дол. є безповоротними витратами, які не впливають на поточне рішення фірми. Нав’язані витрати по первісній нерухомості становлять 5 млн. дол. (тому що безповоротні витрати не входять у нав’язані витрати), тоді як нав’язані витрати по новій нерухомості рівні 5 250 000 дол.

Однак, якщо другий будинок коштує 4 750 000 дол., фірмі варто придбати його, зневажаючи опціоном.

Таким чином, економісти вважають витратами всі платежі – зовнішн і внутрішні, включаючи в останні й нормальний прибуток, – необхідні для того, щоб залучити й удержати ресурси в межах даного напрямку діяльності.

Рис. 4.1 - Економічний і бухгалтерський прибуток

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 585 | Нарушение авторских прав