АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Вибір факторів виробництва
Припустимо, ми хочемо досягти обсягу випуску Q1. Рис.4.4 показує рішення даної проблеми. Припустимо, фірма могла б витратити C0 на придбання факторів виробництва. Однак випуск продукції Q1 може бути досягнутий при витратах C2 (K2; L2) і (K3; L3) або більше дешевим способом при витратах C1 (K1; L1). Ізокоста C1 є найнижчою, що припускає випуск продукції Q1. Точка дотику ізокванти Q1 й ізокости C1 визначає набір факторів виробництва, який мінімізує витрати. У цій точці кути нахилу ізокванти й ізокости однакові.
Рис. 4.5 - Вибір факторів виробництва
MRTS = –ΔK/ΔL = MPL/MPK
Ізокоста має нахил ΔK/ΔL= –w/r. Отже, коли фірма мінімізує витрати виробництва при деякому обсязі випуску, виконується наступна умова:
MPL/MPK = w/r, або MPL/w = MPK/r
Рівняння показує, що при мінімальних витратах кожна додаткова грошова одиниця витрат на виробничі фактори додає однакову кількість продукції, що випускається. Фірма може мінімізувати свої витрати тільки тоді, коли витрати на виробництво додаткової одиниці продукції ті самі незалежно від того, який додатковий фактор виробництва використовується.
Припустимо тепер, що ціна одного з факторів виробництва (скажемо, праці) зростає. Тоді кут нахилу ізокости – (w/r) збільшується, а сама крива стає крутіше.
C1 – первісна ізокоста, фірма мінімізує витрати, роблячи в крапці A (K1; L1). Ізокоста C2 відбиває збільшення ціни праці. Фірма мінімізує витрати, виробляючи в точці B (K2; L2), заміняючи у виробничому процесі працю капіталом.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 512 | Нарушение авторских прав
|