Акушерство Анатомия Анестезиология Вакцинопрофилактика Валеология Ветеринария Гигиена Заболевания Иммунология Кардиология Неврология Нефрология Онкология Оториноларингология Офтальмология Паразитология Педиатрия Первая помощь Психиатрия Пульмонология Реанимация Ревматология Стоматология Терапия Токсикология Травматология Урология Фармакология Фармацевтика Физиотерапия Фтизиатрия Хирургия Эндокринология Эпидемиология

Індивідуальна робота студентів – захист рефератів.

Прочитайте:

Список тем рефератів:

1. Вплив соціальних факторів на формування вищих психічних функцій.

2. Аналітико-синтетична діяльність кори великих півкуль.

3. Циркадні ритми людини.

4. Роль лімбічної системи у формуванні емоцій.

5. Нейрохімічні основи пам’яті.

6. Організація первинної і вторинної пам’яті.

7. Біологічні мотивації та інтелект.

8. Механізм розвитку сну.

9. Функціональні та структурні передумови формування свідомості.

10. Роль префронтальної кори в розробці стратегії поведінки.

11. Принципи управління поведінковими реакціями у людини.

12. Основи формування автоматичних рухів у поведінці людини.

13. Природа нервових процесів, що лежать в основі мислення.

14. Принципи кодування і передачі сенсорної інформації.

15. Нейронні механізми роботи кори великих півкуль.

16. Сприйняття інформації та емоції.

17. Просторова організація процесів головного мозку.

18. Основи формування абстрактного мислення.

19. Нейрофізіологічні аспекти системних механізмів поведінки.

20. Роль біологічних мотивацій у формуванні емоцій.

21. Інформаційні процеси головного мозку.

22. Механізми оцінки сигналів з навколишнього середовища в корі великих півкуль.

23. Основи адаптації людини до нових умов навколишнього середовища.

24. Принципи цілісності в діяльності головного мозку.

25. Механізми формування харчової поведінки людини.

26. Роль інстинктів у життєдіяльності людини.

Практичне заняття № 19 Дата:_______________

Тема: "Дослідження фізично-хімічних властивостей крові. Визначення ШОЕ" (4 год.)

Питання до підготовки:

1. Функції крові.

2. Об’єм циркулюючої крові (ОЦК). Фактори, які визначають ОЦК.

3. Склад периферичної крові.

4. Гематокрит. Фактори, які визначають гематокрит. Методи визначення гематокриту.

5. Значення води.

6. Склад і значення білків плазми крові.

7. Роль онкотичного тиску в перерозподілі води в організмі.

8. Значення електролітів плазми крові.

9. Поняття про ізотонічні, гіпотонічні і гіпертонічні розчини.

10. Вимоги до кровозамінників.

11. Поняття про плазмоліз і гемоліз клітин.

12. Осмотичний тиск плазми крові. Функціональна система, що забезпечує сталість осмоти

чного тиску.

13. Фізико-хімічні властивості крові.

14. Активна реакція крові. Механізми забезпечення сталості рН.

15. Принципи функціонування буферних систем.

16. Показники кислотно-основного стану крові.

Література:

1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова – Київ: Вища школа, 1994, с. 244-253.

2. Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого – Москва: Медицина, 1985, с. 211 – 217

3. Гарбузова В.Ю. Фізіологія крові. – Суми: Вид-во СумДУ, 2007, с. 5 - 25, 30-32, 102 – 103.

Практична робота №1: "Визначення ШОЕ"

Кров є одночасно справжнім колоїдним розчином і суспензією. Частинки речовин, суспензовані у рідкому середовищі, випробовують на дію протилежно спрямованих сил: сили тяги, що забезпечує осідання частинок, та дифузії, за рахунок якої частинки колоїдів переміщуються.

Установлено, що швидкість осідання частинки прямо пропорційна квадрату її радіуса та різниці щільності суспензованої речовини й розчинника, а також обернено пропорційна в’язкості розчинника. Велике значення мають і заряди частинок, що містяться у розчині.

Формені елементи, суспензовані у розчині колоїдів плазми та міцно зв’язані з ними зарядами, осідатимуть у стабілізованій крові за рахунок посилення їх агломерації. При цьому кров розділиться на 2 шари: верхній – плазма та нижній – формені елементи.

Співвідношення холестерину й лецитину в плазмі, вміст жовчних пігментів та жовчних кислот, зміна в’язкості, pН, властивості еритроцитів, кількість гемоглобіну тощо впливають на ШОЕ.

Головними ж чинниками, від яких залежить ШОЕ, вважають якісні та кількісні зміни білків у плазмі. Так, збільшення кількості великодисперсних білків (глобулінів) призводить до підвищення ШОЕ, а зменшення їх концентрації та збільшення вмісту альбумінів зумовлюють її зниження.

ШОЕ дає деяке уявлення про співвідношення між білками плазми та їх електростатичну взаємодію з еритроцитами крові.

У нормі ШОЕ у чоловіків дорівнює 2–10 мм/год., у жінок – 2–15 мм/год.

Матеріали та обладнання: апарат Панченкова, до якого входять штатив з гумовою основою, капіляри для визначення ШОЕ, годинникове скло, 5% розчин натрію цитрату, 96% спирт етиловий, 2% розчин йоду спиртовий, вата, гумова груша.

Порядок роботи:

1. Промити капіляр 5% розчином натрію цитрату.

2. У капіляр до позначки „Р” (реактив) набрати 5% розчин натрію цитрату і випустити на годинникове скло.

3. У капіляр до позначки „К” (кров) набрати кров 2 рази і випустити її на годинникове скло.

4. Ретельно змішати кров з розчином (співвідношення 4:1),набираючи суміш у капіляр та випускаючи її декілька разів.

5. Набрати отриману суміш до позначки „К”.

6. Обережно зняти ватою кров з носика капіляра.

7. Помістити капіляр в апарат Панченкова.

8. Через 1 годину визначити величину просвітлілого шару плазми в мм, яка є мірою ШОЕ.

Результати: 1. Замалювати апатат Панченкова і капіляр для визначення ШОЕ.

2.Записати величину ШОЕ в нормі.

3.Записати величину стовпчика плазми над еритроцитами, що осіли (мм / год.).

Апарат Панченкова

Капіляр для визначення ШОЕ

2) В нормі ШОЕ = мм/год. – для чоловіків;

ШОЕ = мм/год. – для жінок.

3) В досліджуваній крові ШОЕ = мм/год.

Висновки: 1.Чи нормальна величина ШОЕ в досліджуваній крові?

2. Чи нормальне співвідношення альбумінів і глобулінів у плазмі крові?

Підпис викладача _______________

Самостійна робота:

1. Замалюйте рефлекторну дугу осморегулювального рефлексу.

2. Запишіть реакції, які пояснюють механізм роботи фосфатної буферної системи.

При ацидозі:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

При алкалозі:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Назвіть фактори, які впливають на ШОЕ:

Прискорюють ШОЕ	Зменшують ШОЕ

4. Гідростатичний тиск в артеріальній частині капіляра становить 25 мм рт. ст., а в міжклітинній рідині – 10 мм рт. ст. Онкотичний тиск плазми – 15 мм рт. ст., а онкотичний тиск інтерстицію - 9 мм рт. ст. В якому напрямку буде рухатися рідина? Розрахуйте тиск, який буде визначати цей рух.

5. Визначте концентрацію водного розчину натрію хлориду, який би мав такий самий осмотичний тиск, як і плазма. Осмолярність плазми (концентрація осмотично активних речовин) становить 250 мосм/л.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практичне заняття № 20 Дата:_______________

Тема: "Визначення кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну в крові" (4 год.)

Питання до підготовки:

1. Поняття про еритрон.

2. Функції еритроцитів.

3. Кількість еритроцитів. Поняття про еритроцитоз та еритропенію.

4. Методи підрахунку кількості еритроцитів.

5. Форма еритроцитів.

6. Діаметр еритроцитів. Крива Прайса - Джонса.

7. Пластичність еритроцитів.

8.Осмотична резистентність еритроцитів.

9. Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Чинники, що впливають на ШОЕ.

10. Функціональні властивості складових частин еритроцита.

11. Форми і сполуки гемоглобіну.

12. Методи визначення вмісту гемоглобіну в периферичній крові.

13.Показники,які використовують для оцінки еритропоезу в клініці.

14. Утворення еритроцитів в організмі.

15. Механізми регуляції еритропоезу.

16. Причини і механізми руйнування еритроцитів.

17. Види гемолізу.

Література:

1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова – Київ: Вища школа, 1994, с. 252-258.

2. Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого – Москва: Медицина, 1985,

с. 229 – 232, 237 – 239.

3. Гарбузова В.Ю. Фізіологія крові. – Суми: Вид-во СумДУ, 2007, с. 26 - 48, 104 – 111.

Практична робота №1: "Підрахунок еритроцитів"

Еритроцити підраховують за допомогою лічильної камери Горяєва під мікроскопом. Метод дуже трудомісткий, але достатньо точний (помилка не перевищує 2,5%).

Сітка лічильної камери складається з 225 великих квадратів, з яких 25 поділені на 16 маленьких.

Сторона одного маленького квадрата дорівнює 1/20 мм, площа – 1/400 мм², висота камери (відстань від дна до покривного скла) – 1/10 мм. Таким чином, об’єм камери над маленьким квадратиком становить 1/4000 мм³ (1/400х1/10).

Кров для підрахунку еритроцитів розводять у спеціальних змішувачах (меланжерах) – капілярних піпетках з ампульним розширенням. На змішувачах для еритроцитів є позначки 0,5 та 101. Позначка 0,5 означає, яку частину об’єму всього змішувача займає даний стовпчик капіляра, заповнений кров’ю. Цей об’єм вміщує 1/200 частину повного об’єму змішувача. Таким чином, кров розбавляється у 200 разів. Розбавляти кров у 200 разів можна й іншими методами. Наприклад, у пробірку налити 4 мл 5% розчину натрію цитрату й за допомогою мікропіпетки додати туди 20 мл крові. Обов’язково треба двічі промити мікропіпетку в розчині, щоб уся кров потрапила в пробірку.

У нормі кількість еритроцитів становить у чоловіків 4 – 5.10¹², у жінок – 3,9 – 4,7.10¹²

Матеріали та обладнання: мікроскоп, камера Горяєва, покривне скло, змішувач для еритроцитів, 3% розчин натрію хлориду, 96% спирт, 2% розчин йоду спиртовий, вата, гумова груша.

Порядок роботи:

1 Приготувати для роботи камеру Горяєва:

знежирити спиртом і витерти насухо камеру і покривне скло;
притерти покривне скло до камери до появи кілець Ньютона;
знайти під малим збільшенням мікроскопа сітку.

2 Приготувати для роботи кров:

· на верхній отвір змішувача надіти гумову грушу;

· до позначки 0,5 набрати кров, ватним тампоном зняти надлишок крові з носика капіляра;

· невипускаючи кров із капіляра, до позначки 101 набрати 3% розчин натрію хлориду;

· обережно струшуючи змішувач, перемішати розчин із кров’ю в його ампулі (для полегшення змішування в ній є маленька червона намистинка). Кров буде розведена у 200 разів.

3 Заповнити камеру кров’ю:

· перші дві краплі розчину, що йдуть з капіляра, видути на вату;

· наступні краплі з ампульного розчину помістити в камеру. Для цього кінчик меланжера поставити на край камери біля покривного скла й легенько натиснути на грушу. Розчин зайде під покривне скло в камеру й заповнить її. Почекати 1-2 хв, щоб еритроцити осіли на дно камери.

4 Підрахувати кількість еритроцитів:

· знайти кількість еритроцитіву 5 великих квадратах сітки по діагоналі. Під час підрахунку еритроцитів треба пам’ятати правило Бюркера: у маленьких квадратах рахувати ті клітини, що містяться посередині квадрата сітки, а також на його верхньому та лівому боках. Це потрібно для того, щоб двічі не рахувати еритроцити, що містяться на боках суміжних квадратиків;

· розрахувати кількість еритроцитів у 1 мкл крові за формулою:

Е = (а · 4000 · 200) / 1·5·16,

де Е – кількість еритроцитів у 1 мкл;

а - кількість еритроцитів у 5 великих квадратах сітки;

5 – кількість великих квадратів;

16 – кількість малих квадратів в одному великому;

200 – ступінь розведення крові;

1/4000 мм³ - об’єм 1 маленького квадрата.

Для підрахунку можна використовувати спрощену формулу:

Е = а ·10⁴.

• Знайти кількість еритроцитів в 1 л крові, для цього Е·10⁶.

Результати: 1. Замалювати змішувач для еритроцитів.

2. Записати процес підрахунку кількості еритроцитів.

3. Визначити кількість еритроцитів в 1 л крові.

4. Записати кількість еритроцитів в нормі.

Змішувач для еритроцитів

3)_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4) У нормі кількість еритроцитів = ________________ для чоловіків,

________________ для жінок.

Висновок: Чи нормальна кількість еритроцитів у досліджуваній крові?

________________________________________________________________________________

Практична робота №2: "Визначення рівня гемоглобіну в крові за методом Салі".

Метод Салі застосовується для визначення кількості гемоглобіну в крові.

Принцип методу полягає в наступному. При додаванні до крові соляної кислоти гемоглобін перетворюється на хлористоводневий гематин коричневого кольору, інтенсивність якого прямо пропорційна вмісту гемоглобіну. Отриманий розчин хлористоводневого гематину розводять водою до кольору стандарту.

Цей метод визначення кількості гемоглобіну дає результати з точністю до 10 %. Помилка пов’язана із самою технікою визначення і можливими суб’єктивними помилками у визначенні кольору. Однак метод дуже поширений, оскільки зручний і простий.

Для визначення використовують гемометр Салі. Це штатив з трьома пробірками. У крайніх запаяних пробірках міститься 1% розчин хлористоводневокислого гематину. Середня пробірка має поділки від 0 до 23 х 10 г/л і призначена для визначення гемоглобіну в досліджуваній крові.

У нормі кількість гемоглобіну становить у чоловіків 140 – 160 г/л, у жінок – 120 – 140 г/л.

Матеріали та обладнання: гемометр Салі, піпетка, скляна паличка, 0,1н розчин хлористоводневої кислоти, дистильована вода, 96% спирт етиловий, вата, гумова груша.

Порядок роботи:

1. За допомогою піпетки налити в середню пробірку гемометра 0,1N розчин хлористоводне

вої кислоти до нижньої позначки (0,2 мл).

2. У капіляр для визначення гемоглобіну до позначки набрати кров (0,02 мл).

3. Обтерти ватою кінчик капіляра.

4. Помістити капіляр в пробірку з кислотою і обережно, щоб не утворилася піна, випустити

кров із капіляра на дно пробірки.

5. Невиймаючи капіляр із пробірки, промити його кислотою з верхніх шарів.

6. Перемішати кров з кислотою, струшуючи пробірку.

7. Поставити пробірку в гемометр.

8. Залишити гемометр на 4-5 хв. За цей час кислота, зруйнувавши оболонку еритроцитів, пе

ретворить гемоглобін на хлористоводневокислий гематин, що має характерний коричне

вий колір.

9. У середню пробірку додавати краплями дистильовану воду доти, доки колір розчину у середній пробірці не стане таким, як у стандартних пробірках.

10.Зафіксувати рівень розчину у середній пробірці за нижнім меніском.

11.Для отримання величини в г/л значення у г% необхідно помножити на 10.

Результати: 1.Замалювати гемометр Салі.

2. Розрахувати кількість гемоглобіну в крові досліджуваного.

Приклади розрахунку

Гемометр має поділки в абсолютних одиницях гемоглобіну.

Результат – 15 г%.

Розрахунок: 15 г % * 10 = 150 г/л.

3. Записати значення гемоглобіну в нормі.

Гемометр Сали

1) 2) ____________________________

____________________________

3) У нормі Hb= __________________

(для чоловіків)

Hb= __________________

(для жінок)

Висновок: чи нормальна кількість гемоглобіну в досліджуваній крові і про що це свід

чить?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота №3: Розрахунок кольорового показника

У гематологічній клініці розраховують 5 індексів червоної крові: кольоровий показник, середній вміст гемоглобіну в еритроциті, середню концентрацію гемоглобіну в еритроциті, середній об’єм еритроцита, середній діаметр еритроцита. Обов’язковим у загальному клінічному аналізі має бути визначення кольорового показника. Величина цього показника відтворює відносний вміст гемоглобіну в кожному окремому еритроциті. За нормального насичення еритроцитів гемоглобіном кольоровий показник перебуває в межах 0,85 – 1,15. Збільшення чи зменшення його свідчить про порушення насичення еритроцитів гемоглобіном. Для розрахунку кольорового показника крові користуються номограмою, що зображена на рисунку.

Порядок роботи.

1. Розрахувати кольоровий показник (КП) розрахунковим методом:

Якщо кількість гемоглобіну визначена у г/л, то КП розраховують за формулою

КП =(кількістьHb(г/л)*3): (перші 3 цифри числа еритроцитів).

Наприклад, якщо кількість гемоглобіну становить - 140 г/л, еритроцитів – 4,2 * 10¹²(4 200 000 000 000),то КП = (140 х 3): 420 = 1.

Результати: 1. Розрахуйте кольоровий показник за результатами попередніх робіт.

2. Запишіть значення кольорового показника в нормі

1)______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2) В нормі КП = _______________

Висновок: Який ступінь насичення еритроцитів гемоглобіном? Про що це свідчить?

Підпис викладача ___________________

Самостійна робота:

1. Назвіть ферментні системи еритроциту. В чому полягає їх значення?

2. Замалюйте криву Прайса-Джонса.

3. Розрахуйте кисневу ємність крові, якщо кількість гемоглобіну становить 120 г/л. Оцініть отриману величину.

4. Чому дорівнює кількість гемоглобіну крові, 1 літр якої транспортує 160 мл кисню. Оцініть отриману величину.

5. У жінки масою 70 кг кількість крові становить 5,0 л; гематокрит – 33%, кількість еритроцитів– 3,2· 10¹²/л, гемоглобіну – 115 г/л, колірний показник – 1,1; мінімальна осмотична резистентність (NaCl) – 0,40%, максимальна – 0,34%. Оцініть наведені показники. Про що свідчить такий аналіз крові?

6. Розрахуйте кольоровий показник, якщо кількість гемоглобіну дорівнює 100 г/л, кількість еритроцитів 3,0 ·10 ¹². Чи відповідає найдена величина нормі?

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 881 | Нарушение авторских прав

Предыдущая 4 5 6 7 8 9 101112 13 14 15 16 17 18 19 Следующая

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.023 сек.)

Главная | О нас | Полезные cсылки | Контакты