АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Індивідуальна робота студентів «Основні етапи розвитку фізіології»

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практичне заняття № 2 Дата:_______________

Тема: "Потенціал спокою та потенціал дії нервових та м'язових волокон" (4 год.)

Питання до підготовки:

1. Особливості будови клітинної мембрани, функції її основних компонентів.

2. Відмінності хімічного складу позаклітинної рідини і внутрішньоклітинного середовища.

3. Пасивний транспорт речовин, його види і механізми.

4. Активний транспорт речовин, його види і механізми.

5. Поняття про мембранний потенціал та потенціал спокою. Методи реєстрації потенціалу спокою, його фізичні характеристики.

6. Іонні механізми походження потенціалу спокою.

7. Потенціал спокою нервових та скелетних м'язових волокон. Основні та додаткові фактори, які впливають на його величину.

8. Потенціал дії: структура, фізичні і фізіологічні характеристики.

9. Будова та основні властивості іонних білків-каналів, які беруть участь у розвитку ПД.

10. Іонні механізми розвитку основних фаз ПД

11. Збудливість, її зміни під час розвитку ПД.

Література:

3. Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова – Київ: Вища школа, 1994, с. 6 - 18.

4. Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого – Москва: Медицина, 1985, с. 19 - 32.

Практична робота №1: "Приготування препарату спінальної жаби"

Матеріали та обладнання: ножиці, пінцет, зонд, штатив, вата, серветки, об’єкт дослідження - жаба.

Порядок роботи:

1. Взяти жабу в ліву руку.

2. Зафіксувати голову жаби між вказівним та середнім пальцями, одночасно фіксуючи її задні кінцівки.

3. Провести декапітацію, видаливши верхню щелепу разом з головним мозком на рівні куточків рота (рис.1). Отриманий препарат називається спінальною жабою.

4. Закріпити жабу за нижню щелепу на штативі.

5. Кінчиком пінцета нанести механічне подразнення на задню кінцівку декапітованої жаби, спостерігати реакцію (рис.2).

6. Зруйнувати зондом спинний мозок жаби (рис.3).Повторити механічне подразнення.

Рис. 1 Рис.2 Рис.3

Результати: 1. Що спостерігали при нанесенні механічного подразнення спінальній жабі?

2. Що спостерігали при нанесенні механічного подразнення жабі після руйну

вання спинного мозку?

1)______________________________________________________________________________2)______________________________________________________________________________

Висновок: 1) Про що свідчить зникнення реакції після руйнування спинного мозку?

2) Де локалізовані рухові центри? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота №2: "Приготування реоскопічної лапки "

Матеріали та обладнання: ножиці, пінцет, зонд, вата, серветки, піпетка, препару-

вальна дощечка, розчин Рінгера,об’єкт дослідження - жаба.

Порядок роботи:

1. Приготувати препарат спінальної жаби (рис.1).

2. Зруйнувати зондом спинний мозок.

3. Перерізати хребет посередині тулуба (рис.2).

4. Підрізати шкіру і м'язи черевця справа і зліва вздовж тазових кісток. Видалити верхню частину тулуба разом з внутрішніми органами (рис.3).

5. Вимити руки, інструменти і тушку, оскільки на шкіру жаби відкриваються протоки залоз, які виділяють їдкий слиз.

6. Зняти шкіру, захопивши її марлевою серветкою (рис.4,5).

7. Вирізати куприкову кістку (уростиль).

8. Розрізати препарат уздовж середньої лінії на 2 частини (рис.6,7).

9. Покласти їх дорсальним боком догори, розсунути м'язи стегна та знайти сідничний нерв.

10. Відпрепарувати стегнову кісточку і сідничний нерв по всій довжині від хребта до колінного суглоба. Отриманий препарат називається реоскопічною лапкою (рис.8). Під час препарування не можна розтягувати сідничний нерв і брати його пінцетом.

11. За допомогою електростимулятора з електродами перевірити функціональний стан реоскопічної лапки, подразнюючи сідничний нерв електричним струмом (рис.9)

Рис.1 Рис.2 Рис.3 Рис.4 Рис.5

Рис.6 Рис.7 Рис.8 Рис.9

Результати: 1.Що спостерігали при нанесенні електричного подразнення на сідничний нерв?

2. Замалювати будову реоскопічної лапки, підписати її складові частини.

1)______________________________________________________________________________

2) Будова реоскопічної лапки:

Практична робота №3: "Приготування нервово-м'язового препарату"

Матеріали та обладнання: ножиці, пінцет, зонд, вата, серветки, піпетка, препарувальна дощечка, розчин Рінгера,об’єкт дослідження - жаба.

Порядок роботи:

1. У реоскопічній лапці перерізати ахілловий сухожилок в дистальній його ділянці (рис.1)

2. Пінцетом відділити литковий м'яз від інших тканин. Видалити всі тканини, нижче колінного суглоба (рис.2,3).

3. Отриманий препарат, що включає ахілловий сухожилок, литковий м'яз, колінний суглоб, сідничний нерв, фрагмент стегнової кістки, частину хребта називається нервово-м'язовим препаратом (рис.4).

4. За допомогою електростимулятора перевірити функціональний стан нервово-м'язового препарату:

a) подразнюючи сідничний нерв (непряме подразнення) (рис.4);

b) подразнюючи литковий м'яз (пряме подразнення) (рис.5

Рис.1 Рис.2 Рис.3 Рис.4 Рис.5

Результати: 1. Що спостерігали при нанесенні електричного подразнення на сідничний нерв?

2. Що спостерігали при нанесенні електричного подразнення на литковий м'яз?

3. Замалювати схему будови нервово-м'язового препарату, підписати його скла

дові частини.

1)______________________________________________________________________________2)______________________________________________________________________________

3) Будова нервово-м'язового препарату:

Висновок: 1. До якого типу фізіологічних структур належать нервова і м'язова тканини?

2. Які властивості проявляють нервова і м'язова тканини?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Підпис викладача ___________________

Самостійна робота:

1. Замалюйте модель клітинної мембрани Зінгера-Ніколсона, позначте її основні компоненти.

1. Заповніть таблицю:

1. Замалюйте графічно потенціал спокою, деполяризацію і гіперполяризацію.

4. Розрахуйте величину потенціалу рівноваги для іонів калію (до сотих)

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1. Замалюйте графічно потенціал дії, позначте його фази.

5. Розрахувати величину мембранного потенціалу нервового волокна при збільшенні концентрації іонів калію в позаклітинній рідині до 10 мекв/л. Визначити відхилення потенціалу від нормальної величини потенціалу спокою нервового волокна. Як називається таке відхилення?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1. Як впливатиме на виникнення потенціалу дії блокування потенціал залежних Na-каналів за допомогою специфічного блокатора - тетродотоксину? Поясніть чому?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1. Як зміниться збудливість клітин при тривалому збільшенні концентрації позаклітинних іонів калію до 20 мекв/л? Поясніть чому?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практичне заняття № 3 Дата:_______________

Тема: "Дослідження механізмів електричного подразнення збудливих структур і механізмів проведення збудження по нервових та м'язових волокнах"

(4 год.)

Питання до підготовки:

1. Значення параметрів постійного електричного струму для виникнення збудження.

2. Пасивні та активні електричні потенціали, зумовлені електричною стимуляцією.

3. Порівняльна характеристика локальної відповіді і потенціалу дії.

4. Зміни збудливості нервових і м’язових волокон, обумовлені електричним струмом: катодична депресія, анод-розмикаюче збудження, акомодація.

5. Застосування постійного електричного струму для оцінки збудливості тканин та їх електричної стимуляції.

6. Закони проведення збудження по нервових і м’язових волокнах.

7. Механізм поширення потенціалу дії по нервових і м’язових волокнах.

8. Особливості проведення збудження по мієліновим нервовим волокнах.

9. Фактори, які визначають швидкість проведення потенціалу дії по нервових і м’язових волокнах.

10. Класифікація нервових волокон.

11. Поняття про синапси. Порявняльна характеристика хімічних і електричних синапсів. Основні закономірності проведення збудження через хімічні синапси.

12. Нервово-м’язові синапси. Їх структурно-функціональна організація.

13. Аксонний транспорт, його значення

14. Характеристика основних етапів нервово-м’язової передачі.

Література:

1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова – Київ: Вища школа, 1994, с. 21 - 26.

2. Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого – Москва: Медицина, 1985, с. 33- 44.

Практична робота №1: "Вивчення біоелектричних явищ в живих тканинах.

Перший дослід Гальвані (скорочення з металом)"

Біоелектричні явища в збудливих тканинах можуть бути виявлені як біологічним, так і фізичним методом за допомогою приладів. Біологічний метод в наш час втратив своє значення як метод дослідження, проте для фізіолога він завжди буде мати інтерес завдяки визначній ролі, яку він відіграв в історії відкриття біоелектричних явищ.

У 1786 році італійський анатом і фізіолог Луіджі Гальвані (Luigi Aloisio Galvani, 1738-1798 р.р.), вперше винайшов тваринну електрику. Він звернув увагу на те, що м'язи препаратів задніх лапок жаби, які закріплені на мідних гачках за хребет до залізних перил балкона, при доторканні з перилами скорочувались. Це навело його на сміливе припущення, що скорочення лапок відбувається під впливом тваринної електрики, яка виникає у спинному мозку, проводиться по металу і при замиканні ланцюгу подразнює м'яз. У 1792 році Вольта повторив дослід Гальвані і дійшов висновку, що причиною скорочення є не тваринна електрика, а струм, який виникає в ланцюгу з різнорідних металів – міді і заліза. Хоча у трактовці цього досліду Вольта виявився правим, пізніше Гальвані у досліді без металу довів існування тваринної електрики і поклав початок новому напряму в фізіології – вченню про електричні процеси в організмі.

Суть першого досліду Гальвані полягає в тому, що при дотиканні біметалічного пінцету з нервово-м’язовим препаратом спостерігається скорочення м’язів. Струм, що виникає між двома різнорідними металами міддю та залізом (або цинком), і є причиною подразнення м'язу.

Матеріали та обладнання: набір препарувальних інструментів (пінцет анатомічний, ножиці малі, ножиці великі, скальпель, зонд), фізіологічний розчин, препарувальні дощечки, серветки, вата, лоток, біметалевій пінцет з мідною та залізною (цинковою) браншами, об'єкт дослідження - жаба.

Порядок роботи:

1. Приготувати тушку жаби.

2. Розмістити препарат на препарувальній дощечці.

3. Одну браншу біметалічного пінцету підвести під задні корінці крижового відділу спинного мозку жаби.

4. Другою браншою пінцету торкатися м'язів стегна (рис.).

5. Спостерігати за станом препарату.

6. Під час досліду необхідно змочувати препарат фізіологічним розчином.

Результати: 1. Щоспостерігається при доторканні біметалічного пінцету до нервово-м'язового препарату?

2. Замалювати схему досліду.

1)______________________________________________________________________________

2) Схема досліду:

Висновок: 1. Як було доведене існування біоелектричних явищ у збудливих структурах?

2. Що є причиною подразнення м’язу?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота №2: "Вивчення біоелектричних явищ в живих тканинах.

Другий дослід Гальвані (скорочення без металу)"

Другий дослід був поставлений Гальвані у 1791 році і довів існування "тваринної електрики". Цей дослід полягав в тому, що скорочення м’язів лапки жаби відтворювалось без участі металу, шляхом розміщення відпрепарованого сідничного нерва в пошкодженій ділянці м’язів стегна. Зовнішня поверхня м’язу має позитивний заряд, а внутрішня негативний. Коли нерв потрапляє в ушкоджену ділянку м’язу відбувається замикання ланцюгу, в якому роль негативного полюсу відіграє ушкоджена ділянка м’язу, а роль електропозитивного полюсу – неушкоджена ділянка м’язу і нерв, що з нею контактує. Потенціал, що виникає між неушкодженою і ушкодженою ділянками, отримав назву «потенціал ушкодження», або «демаркаційний потенціал». Таким чином, в другому досліді Гальвані причиною збудження нерва є різниця потенціалів, що виникає безпосередньо в тканинах.

Матеріали та обладнання: набір препарувальних інструментів (пінцет анатомічний, ножиці малі, ножиці великі, скальпель, зонд), фізіологічний розчин, препарувальні дощечки, серветки, вата, лоток, об'єкт дослідження - жаба.

Порядок роботи:

1. Тушку жаби з попереднього досліду розрізати вздовж по середній лінії (рис.1). Змочити обидві половинки фіз. розчином.

2. З однієї половини приготувати реоскопічну лапку.

3. Другу половину покласти на препарувальну дощечку, на м'язах її стегна зробити скальпелем поперечний розтин (рис.2).

4. Сідничний нерв реоскопічної лапки швидко помістити в поперечний розтин стегнового м’яза тушки (рис.3).

5. Спостерігати за станом препаратів.

6. Під час досліду необхідно змочувати препарати фізіологічним розчином.

Рис.1 Рис.2 Рис.3

Результати: 1. Що спостерігаливнаслідок контакту сідничного нерву реоскопічної

лапки з ушкодженою ділянкою м’яза? Поясніть причину.

2. Замалювати схему досліду.

1)______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2) Схема досліду:

Висновок: 1. Що виникає між ушкодженою і неушкодженою ділянками м’язу, як це впли

ває на реоскопічну лапку в досліді?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота №3: "Виявлення електричного струму у досліді із вторинним ско

роченням (дослід Маттеучі)"

У 1840 році Карло Маттеучі, італьянський фізик і фізіолог, показав, що скорочення м’яза нервово-м’язового препарату можна викликати при контакті його нерва з м’язом другого препарату, який скорочується. Цей дослід свідчить про те, що в м’язі, який скорочується виникають струми, при чому настільки значні, що їх можна використовувати в якості подразника для нерва другого препарату. Ці струми отримали назву «струми дії».

Матеріали та обладнання: набір препарувальних інструментів (пінцет анатомічний, ножиці малі, ножиці великі, скальпель, зонд), фізіологічний розчин, препарувальні дощечки, серветки, вата, лоток, електростимулятор, об'єкт дослідження – жаба.

Порядок роботи:

1. Одну реоскопічну лапку використати з попереднього досліду, з половинки тушки жаби приготувати другу реоскопічну лапку.

2. Покласти їх на препарувальну дощечку, періодично змочувати фіз. розчином.

3. Нерв першої реоскопічної лапки розмістити на електродах.

4. Нерв другої - накинути на литковий м'яз першої (рисунок).

5. Подати електричний струм.

6. Спостерігати за станом преператів.

Рисунок

Результати: 1. Як збудження та скорочення м’яза першого препарату позначається на стані другого препарату?

2. Замалювати розташування реоскопічних лапок в досліді Маттеучі.

1)______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________2) Схема досліду:

Висновок: 1. Чому при скороченні м'язів першого препарату спостерігається скорочення

м'язів другого препарату?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підпис викладача ___________________

Самостійна робота:

1. Замалюйте графічно закон сили-часу. Позначте реобазу, хронаксію, корисний час.

2. Геміхоліній пригнічує поглинання холіну пресинаптичними закінченнями. Як це вплине на передачу збудження у нервово-м’язовому синапсі? Чому?

_______________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

3. Замалюйте потенціал дії характерний для явища

а) катодичної депресії, б) анодно-розмикаючого збудження.

4. Розрахуйте фактор надійності за умов коли потенціал спокою нервового волокна дорівнює -80мВ, критичний рівень деполяризації -60 мВ, овершут +20 мВ. Про що свідчить така величина фактора надійності? Замалюйте ПД,який поширюється.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

5. Замалюйте нервово-м ’ язовий синапс, підпишіть його складові частини.

6. Дві людини випадково зазнали вплив змінного струму однакової високої напруги, але різної частоти. У першому випадку частота становила 50 Гц, а в другому – 500 000 Гц. Одна людина не постраждала, інша зазнала електротравму. Яка саме? Чому?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практичне заняття № 4 Дата:_______________

Тема: "Дослідження основних характеристик м’язового скорочення" (4 год.)

Питання до підготовки:

1. Структурна організація скорочувального апарату м ’ язів.

2. Суть теорії "ковзання міофіламентів".

3. Структура актинових і міозинових філаментів.

4. Молекулярні механізми м’язового скорочення.

5. Етапи м’язового скорочення скелетних м’язів.

6. Поняття про моторну одиницю. Класифікація моторних одиниць.

7. Фізіологічні характеристики скорочення м ’ язів: навантаження, сила, тривалість, швидкість, робота, стомлення.

8. Особливості скорочувального апарату гладеньких м’язів, їх типи.

9. Етапи скорочення гладеньких м’язів.

Література:

1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова – Київ: Вища школа, 1994, с. 27 - 37.

2. Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого – Москва: Медицина, 1985, с. 45- 65.

Практична робота №1: "Визначення абсолютної сили м'язів кисті"

Матеріали та обладнання: динамометри.

Порядок роботи:

1. Піддослідний в положенні стоячи відводить витягнуту руку з динамометром в бік під прямим кутом до тулуба. Друга рука опущена та розслаблена.
2. По сигналу піддослідний виконує максимальне зусилля на динамометрі 5 разів з інтервалом 5 секунд. Динамометр стискати пальцями без ривків з усієї сили.
3. Кожен результат фіксувати.
4. Абсолютну силу м'язів оцінити по кращому результату.

Результати:

f₁ =______

f₂ =______

f₃ =______

f₄ =______

f₅ =______

Висновок: Абсолютна сила м'язів кисті становить _________ Н/см²

Практична робота №2: "Визначення рівня працездатності м'язів кисті"

Матеріали та обладнання: динамометри.

Порядок роботи:

1. Піддослідний 10 разів вимірює абсолютну силу м'язів кисті з інтервалом 5 секунд.

2. Результати зафіксувати.

3. Рівень працездатності м'язів визначити за формулою:

P = (f₁ + f₂ + f₃ + f₄ + f₅ + f₆ + f₇ + f₈ + f₉ + f₁₀): 10, де

P - рівень працездатності,

f - показник динамометра.

Результати:

f₁ =______ f₆ =_______

f₂ =______ f₇ =_______

f₃ =______ f₈ =_______

f₄ =______ f₉ =_______

f₅ =______ f₁₀ =_______

P = (___+ ___+ ___ + ___ + ___ + ___ + ___+ ___ + ___ + ___): 10 = ____

Висновок: Рівень працездатності м'язів кисті дорівнює _________.

Практична робота №3: "Визначення показника зниження працездатності м'язів кисті"

Матеріали та обладнання: динамометри.

Порядок роботи:

Використовуючи результати отримані в досліді 2, показник зниження працездатності обчислити за формулою:

S = (f₁ - f_min): f_max) * 100%

де S - показник зниження працездатності,

f₁ - величина початкової динамометрії = __________

f_max - максимальна величина зусилля = __________

f_min - мінімальна величина зусилля = __________

Результати: 1. S = (____ - ____): ____) * 100% S = _________

2. Накреслити графік, який виявить характер зниження працездатності: на осі абсцис відкласти порядкові номери зусиль, на осі ординат - показники динамометра при кожному зусиллі.

Показник

динамометра

номер зусилля

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Висновок: Показник зниження працездатності становить ______ %

Підпис викладача ___________________

Самостійна робота:

1. Замалюйте саркомер. Позначте його складові частини.

2. Замалюйте молекулу міозину. Позначте її компоненти.

3. При якій довжині саркомеру сила скорочення найбільша? Чому?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. На м’яз наносять часті ритмічні подразнення. На міограмі реєструють гладенький тетанус. Як з’ясувати чи відповідає м’яз на кожне подразнення?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Тривалість періоду скорочення м’яза при поодинокому подразненні дорівнює 0,04 с, періоду розслаблення – 0,05 с. Визначте вид скорочення цього м’яза при частоті подразнення 5 імп/с.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Розрахувати, з якою мінімальною частотою треба подразнювати м’яз, щоб отримати: а) зубчастий тетанус; б) суцільний тетанус. При поодинокому подразненні тривалість періоду скорочення м’яза – 0,02 с, періоду розслаблення – 0,03 с (латентний період триває 0,002 с, ним можна знехтувати).

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практичне заняття № 5 Дата:_______________

Тема: "Практичні навички з фізіології збудливих структур (2 год.)

Комплексна контрольна робота (ККР) з фізіології збудливих структур (2 год.)".

Питання до підготовки:

1. Фізіологія як наука, зв’язок фізіології з іншими дисциплінами.

2. Основні поняття фізіології: функція, функціональна одиниця, фізіологічна система, функціональний стан організму.

3. Основні функціональні властивості організму в цілому.

4. Поняття про подразники, подразнення, біологічну реакцію, збудження, збудливість, збудливі структури.

5. Особливості будови клітинної мембрани, функції її основних компонентів.

6. Відмінності хімічного складу позаклітинної рідини і внутрішньоклітинного середовища.

7. Пасивний транспорт речовин, його види і механізми.

8. Активний транспорт речовин, його види і механізми.

9. Поняття про мембранний потенціал та потенціал спокою. Методи реєстрації потенціалу спокою, його фізичні характеристики.

10. Іонні механізми походження потенціалу спокою.

11. Потенціал спокою нервових та скелетних м'язових волокон. Основні та додаткові фактори, які впливають на його величину.

12. Потенціал дії: структура, фізичні і фізіологічні характеристики.

13. Будова та основні властивості іонних білків-каналів, які беруть участь у розвитку ПД.

14. Іонні механізми розвитку основних фаз ПД

15. Збудливість, її зміни під час розвитку ПД.

16. Значення параметрів постійного електричного струму для виникнення збудження.

17. Пасивні та активні електричні потенціали, зумовлені електричною стимуляцією.

18. Зміни збудливості нервових і м’язових волокон, обумовлені електричним струмом: катодична депресія, анод-розмикаюче збудження, акомодація.

19. Закони проведення збудження по нервових і м’язових волокнах.

20. Механізм поширення потенціалу дії по нервових і м’язових волокнах.

21. Особливості проведення збудження по мієліновим нервовим волокнах.

22. Фактори, які визначають швидкість проведення потенціалу дії по нервових і м’язових волокнах.

23. Класифікація нервових волокон.

24. Нервово-м’язові синапси. Їх структурно-функціональна організація. Основні закономірності проведення збудження через хімічні синапси.

25. Структурна організація скорочувального апарату м ’ язів.

26. Молекулярні механізми м ’ язового скорочення. Етапи м’язового скорочення

27. Фізіологічні характеристики скорочення м ’ язів: навантаження, сила, тривалість, швидкість, робота, стомлення.

28. Особливості скорочувального апарату гладеньких м’язів.Етапи скорочення гладеньких м’язів.

Література:

1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова – Київ: Вища школа, 1994, с. 5 - 37.

2. Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого – Москва: Медицина, 1985, с. 5- 65.

Практичне заняття № 6 Дата:_______________

Тема: "Загальні закономірності нервової регуляції функцій.

Дослідження рефлекторної дуги" (4 год.)

Питання до підготовки:

1. Основні риси нервової регуляції функцій.

2. Функції нейроглії.

3. Структура і функції нейрону.

4. Рефлекс. Класифікація рефлексів.

5. Рефлекторна дуга. Особливості проведення збудження по рефлекторній дузі.

6. Функції окремих компонентів рефлекторної дуги.

7. Класифікація рецепторів.Загальні механізми функціонування рецепторів.

8. Поняття про нервовий центр. Властивості нервових центрів.

9. Принципи взаємодії між нервовими центрами.

Література:

1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова – Київ: Вища школа, 1994, с. 38 – 41, 54-68.

2. Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого – Москва: Медицина, 1985, с. 88- 92,

106-111.

Практична робота №1: "Дослідження часу рефлексу (за Тюрком)"

L.Turck (1810-1868) – австрійський невропатолог.

Загальний час рефлексу (латентний період) визначають від початку дії подразника до початку рефлекторної реакції. Він складається з: а) часу, потрібного для виникнення збудження в рецепторах; б) часу проведення збудження від рецепторів до нервового центру; в) часу проведення збудження через нервовий центр («центральний час рефлексу»); г) часу, потрібного для передачі збудження з еферентного нервового волокна на орган ефектор і для прояву його функції.

Матеріали та обладнання: набір препарувальних інструментів (пінцет анатомічний, ножиці малі, ножиці великі, скальпель, зонд), штатив, фізіологічний розчин, препарувальні дощечки, серветки, вата, лоток, розчини 0,5% та 0,1% H₂SO_4, стакан з водою, секундомір, об'єкт дослідження - жаба.

Порядок роботи:

1. Приготувати спінальну жабу.
2. Закріпити спінальну жабу за нижню щелепу на гачку штатива.
3. Дистальній відділ стопи однієї із задніх лапок занурити в стакан з 0,1% розчином H₂SO₄, одночасно включити секундомір.
4. Відрахувати час від моменту занурення кінцівки в кислоту до початку згинального рефлексу.
5. Після проведення вимірювання промити препарат водою.
6. Повторити дослід 2-3 рази, з інтервалами 2-3 хвилини і розрахувати середній час рефлексу для даної сили подразника.
7. Повторити дослід з 0,3% та 0,5% розчинами H₂SO_4. Розрахувати середній час рефлексів.

Результати: 1. Розрахувати середній час рефлексу Тюрка для кожної сили подразника.

2. Графічно зобразити залежність часу рефлексу від сили подразника.

2. Замалювати схему досліду.

3. Замалювати схему рефлекторної дуги для рефлексу Тюрка.

1)______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2) сила

час

3) Схема досліду:

3) Рефлекторна дуга рефлексу Тюрка:

Висновок: 1) Що таке час рефлексу, з яких періодів він складається?

2) Яке значення має сила подразника для часу рефлексу?

3) Від чого залежить величина часу рефлексу?

1)______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________2)______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота №2: "Дослідження явища сумації"

Матеріали та обладнання: набір препарувальних інструментів (пінцет анатомічний, ножиці малі, ножиці великі, скальпель, зонд), штатив, електростимулятор, фізіологічний розчин, препарувальні дощечки, серветки, вата, лоток, розчини 0,1%, 0,3% та 0,5% H₂SO_4, секундомір, стакан з водою, об'єкт дослідження - жаба.

Порядок роботи:

А. Досдідження послідовної сумації.

Питання до підготовки:

1. Нейрохімічні механізми інтегративної функції ЦНС.

2. Класифікація медіаторів, їх загальна характеристика.

3. Електрофізіологічні механізми інтегративної діяльності ЦНС.

4. Характеристика збуджуючого і гальмівного постсинаптичних потенціалів.

5. Механізм центрального збудження. Роль просторової і часової сумації у виникненні цент

рального збудження.

6. Синапси ЦНС, їх будова, механізми передачі інформації. Особливості передачі збу

дження в центральних синапсах..

7. Центральне гальмування, його види і значення.

8. Характеристика і механізми розвитку пре- і постсинаптичного гальмування.

9. Роль гальмівних нейронних ланцюгів у виникненні центрального гальмування. Рецепрокне, зворотне та латеральне гальмування.

Література:

1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова – Київ: Вища школа, 1994, с.41-54.

2. Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого – Москва: Медицина, 1985, с. 92-106.

Практична робота №1: "Центральне гальмування спинномозкових рефлексів

(дослід Сєченова І.М.)"

Гальмування, як процес, що відбувається в ЦНС був відкритий І. М. Сеченовим (1829-1905 р.р.) - засновником фізіологічної школи. В 1862 році він довів, що подразнення проміжного мозку може викликати гальмування рефлексів, що здійснюється спинним мозком. Дана реакція є проявом низхідного гальмівного впливу в нервовій системі. У подальшому було встановлено, що виші відділи ЦНС можуть гальмувати або полегшувати рефлекторну діяльність спинного мозку.

Матеріали та обладнання: набір препарувальних інструментів (пінцет анатомічний, ножиці малі, ножиці великі, скальпель, зонд), фізіологічний розчин, препарувальні дощечки, серветки, вата, фільтрувальний папір, лоток, стакан з водою, кришталики NaCL_, секундомір, об'єкт дослідження-жаба.

Порядок роботи:

1. Приготувати таламічну жабу для цього:

• Взяти жабу в ліву руку.
• Ножицями зробити Т-подібний надріз шкіри на голові, зрізати шматок шкіри у вигляді трикутника і оголити черепну коробку в ділянці між очима.
• Гостру браншу маленьких ножиць ввести в порожнину черепа: зробити поперечний розтин черепної кришки намагаючись не пошкодити мозок, видалити черепну кришку.
• Скальпелем зробити розріз мозку над зоровими горбами і вище розрізу видалити тканини мозку. Отриманий препарат називається таламічною жабою.

2. Закріпити жабу за нижню щелепу у штативі і визначити час рефлексу за методом Тюрка.

3. Через 2-3 хвилини ретельно висушити поверхню мозку фільтрувальним папером, щоб хлорид натрію не так швидко розчинювався і не розтікався по мозку; при його затіканні у спинномозковий канал спостерігається збудження рухових спінальних центрів і зявляються судоми.

4. На зорові горби накласти декілька кришталиків NaCl.

5. Через 3 хвилини визначити час рефлексу за Тюрком. Якщо показник не змінився, повторити визначення ще через декілька хвилин.

6. Видалити NaCl, ретельно промивши мозок фізіологічним розчином,

7. Через 5 хвилин визначити час рефлексу за Тюрком.

Сечєновське гальмування:

Результати: 1) Час згинального рефлексу за Тюрком у таламічної жаби до накладання кришталів NaCl:_______.

2) Час згинального рефлексу за Тюрком у таламічної жаби після накладання кришталів NaCl:_______.

3) Час згинального рефлексу за Тюрком у таламічної жаби після видалення кришталів NaCl: _ _______.

4) Замалюйте схему рефлекторної дуги Сєченовського гальмуваня.

Висновок: 1. Як впливає подразнення зорових горбів на спінальні нейрони центра згинального рефлексу?

2. До якого типу (пре- чи постсинаптичного) належить Сеченовське гальмування?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підпис викладача ___________________

Самостійна робота:

1. До мотонейрона одночасно надходять 8 збуджуючих пресинаптичних нервових імпульсів. Чи буде цей мотонейрон генерувати еферентні нервові імпульси, якщо амплітуда поодиноких ЗПСП дорівнює 2 мВ?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Амплітуда поодинокого ЗПСП в аксонному горбику нейрона дорівнює 1 mV, а поріг деполяризації мембрани аксонного горбика дорівнює 10 mV. Якою реакцією буде відповідати нейрон, якщо до його тіла одночасно надходять: а) 5 збуджуючих імпульсів; б) 20 збуджуючих імпульсів?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Замалюйте схеми зворотного, латерального і реципрокного гальмування.

4. Яка різниця у функціонуванні іонотропних і метаболотропних синапсів?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Чому дорівнює час проведення збудження через центральний синапс? Чи відрізняється він від часу проведення збудження через нервово-м’язовий синапс? Поясніть чому.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Який вид центрального гальмування забезпечує пригнічення в ЦНС біологічно мало значущих аферентних сигналів?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Якою повинна бути частота пресинаптичних нервових імпульсів, щоб на тілі нейрона відбулася послідовна сумація ЗПСП, якщо тривалість ЗПСП 20 мс?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практичне заняття № 8 Дата:_______________

Тема: "Дослідження ролі спинного і заднього мозку в регуляції рухових функцій

організму" (4 год.)

Питання до підготовки:

1. Загальна структурно-функціональна характеристика спинного мозку.

2. Аналіз сенсорної інформації спинним мозком.

3. Провідникова функція спинного мозку, її роль у регуляції рухових функцій.

4. Синдром Броун-Секара. Спінальний шок.

5. Вегетативна функція спинного мозку.

6. Механізми м'язової та суглобової рецепції (пропріорецепції).

7. М'язові веретена (рецептори розтягнення), їх будова, функції, механізм збудження, Функ

ції гама-петлі.

8. Сухожильні рецептори Гольджі, їх функції, рефлекси з сухожильних рецепторів.

9. Рефлекторна функція спинного мозку.

10.Характеристика тонічних рефлексів (міотатичного та шийного тонічного), їх рефлекторні

дуги.

11.Характеристика фазних рефлексів (сухожильних, шкірних, ритмічних, згинального, роз-

гинального перехресного), їх рефлекторні дуги.

12.Нейронна організація заднього мозку.

13.Сенсорна функція заднього мозку.

14.Провідникова функція заднього мозку.Низхідні рухові провідні шляхи, їх роль у регуляції активності альфа-та гама-мотонейронів спинного мозку.

15.Вегетативна функція заднього мозку.

16.Роль заднього мозку в забезпечені пози антигравітації.

17.Характеристика вестибулярних статичних і шийних тонічних рефлексів.

Література:

1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова – Київ: Вища школа, 1994, с.142 - 152.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1443 | Нарушение авторских прав