АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

РЕГУЛЯЦІЯ СИСТЕМНОГО КРОВОТОКУ.

Регуляція системного кровотоку спрямована на нормалізацію кров'яного тиску в системі та підтримку градієнта тиску, потрібного для нормального кровообігу. Регуляція відбувається двома шляхами:

1.Зміна загального периферичного опору з одночасною зміною систолічного об’єму. Якщо в велике коло кровообігу викидається більше крові, то виникає потреба зменшити опір, щоб показники гемодинаміки залишились на нормальному рівні.

2. Зміна ємкості судин з одночасною зміною об’єму циркулюючої крові (ОЦК). При цьому ємкість судин зростає за рахунок розтягнення вен, а ОЦК змінюється за рахунок крові депо.

Види регуляції системного кровотоку:

1. Центральна регуляція.

2. Загально-рефлекторна регуляція.

3. Гуморальна регуляція.

4. Ниркові механізми регуляції.

Центральна регуляція системного кровотоку здійснюється через кардіо-васкулярний центр, який було відкрито в 1872 році Овсянніковим.

Цей центр знаходиться на дні 4 шлуночка в довгастому мозку. Він складається з двох відділів:

1. Дорсолатеральний відділ (пресорний центр) - діє шляхом активації симпато-адреналової системи і викликає звуження судин, збільшення тонусу судин та підвищення АТ.

2. Вентро-медіальний відділ (депресорний центр) – гальмує дорсолатеральний відділ, внаслідок чого зменшується тонус судин, наступає розслаблення гладеньких волокон стінок судин, збільшується діаметр судин, АТ знижується.

На кардіо-васкулярний центр можуть по-різному впливати такі відділи мозку:

1. Бокові роги спинного мозку – активують дорсолатеральний відділ.

2. Поясна звивина (гіпокамп) – пригнічує дорсолатеральний відділ.

3. Гіпоталамус (передні ядра пригнічують дорсолатеральний відділ, а задні ядра – активують його)

4. Дихальний центр:

А) поле С – активує дорсолатеральний відділ,

Б) поле А₁ - активує вентромедіальний відділ,

В) поле А₂ - збуджує гальмівні нейрони, які блокують вентро-медіальний відділ.

5. Моторна і премоторна кора збільшують тонус судин і підвищують АТ.

Загально-рефлекторна регуляція здійснюється шляхом активації різних видів рецепторів, що знаходяться в стінці судин. Так, барорецептори, хеморецептори, рецептори розтягнення судин зумовлюють власне судинні рефлекси. Барорецептори, механорецептори порожнин серця зумовлюють серцеві рефлекси. При ішемії головного мозку включаються циркуляторні рефлекси.

Так, при підвищенні АТ в системі великого кола кровообігу подразнюються барорецептори аорти та каротидного синусу, від них сигнали поступають в вентро-медіальний відділ кардіоваскулярного центру, відбувається гальмування прессорного центру, внаслідок цього розширюються резистивні судини, зменшується сила та частота скорочень серця, АТ знижується. Навпаки, при зниженні АТ зменшується інтенсивність сигналів від барорецепторів судин до кардіоваскулярного центру, активується симпато-адреналова система, збуджується прессорний центр, одночасно відбувається підвищення тонусу судин та підвищення сили і частоти серцевих скорочень, АТ підвищується.

З іншого боку, при зниженні венозного повернення крові до серця зменшується ОЦК. Це активує волюморецептори, від них сигнали поступають в супраоптичні ядра гіпоталамуса, збільшується виділення вазопресину, відбувається звуження судин і одночасно збільшується реабсорбція води в канальцях нирок, венозне повернення зростає і ОЦК нормалізується.

Гуморальна регуляція здійснюється в основному за рахунок впливу гормонів. Так, альдостерон підвищує збудливість гладеньких м'язевих клітин стінок судин, підвищує вміст натрію в крові за рахунок більшої реабсорбції в канальцях нирок та збільшує об’єм позаклітинної рідини.

Вазопресин (АДГ) викликає звуження артеріол, підвищує реабсорбцію води в канальцях нирок, підвищує АТ. Адреналін та норадреналін збільшують силу і частоту серцевих скорочень, здійснюють перерозподіл серцевого викиду крові та в залежності від виду адренорецепторів впливають на величину АТ. Ангіотензин-2 викликає звуження судин та підвищення АТ.

Ниркові механізми регуляції системного кровотоку включаються при гіпоксії та при порушенні ниркового кровотоку і діють в трьох напрямках:

1. активація ренін-ангіотензин-альдостеронової системи – підвищення АТ.

2. включення осморегулюючого та волюморегулюючого рефлексів,

3. включення натрій-уретичного рефлексу (нормалізація водно-сольового балансу).

ЗМІСТ

1. Загальна характеристика системи кровообігу............... 2 стор.

2. Механічна робота серця...................................................13 стор.

3. Зовнішні прояви серцевої діяльності..............................17 стор.

4. Регуляція роботи серця....................................................31 стор.

5. Основи гемодинаміки.......................................................36 стор.

6. Особливості кровообігу в артеріях та венах..................39 стор.

7. Регуляція кровообігу........................................................45 стор.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 514 | Нарушение авторских прав